21 березня 2024 року справа №227/2622/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2024 р. у справі №227/2622/23 (головуючий І інстанції Здоровиця О.В.) за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП відділу № 1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області Тимофєєва Владислава Анатолійовича, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третя особа: Покровське районне управління поліції ГУ НП в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП відділу № 1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області Тимофєєва Владислава Анатолійовича, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третя особа: Покровське районне управління поліції ГУ НП в Донецькій області, в якому просив:
- скасувати постанову поліцейського СРПП відділу поліції № 1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області Тимофєєва Владислава Анатолійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 907457 від 14.09.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2024 року позов задоволено. Скасовано постанову серії БАБ № 907457 від 14.09.2023 року, яка винесена поліцейським СРПП ВП № 1 Покровського РУП ГУНП України в Донецькій області, Тимофєєвим В.А. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП (протокол серії БАБ № 907457) закрито.
Головне управління Національної поліції в Донецькій області із таким судовим рішенням не погодилось, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, вважає рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у матеріалах справи міститься відеозапис № 1, у якому, на 11.23 хв., позивач зазначав про те, що його вже притягували до адміністративної відповідальності, яка передбачена ст. 130 КУпАП. Поліцейський СРПП ВП № 1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старший сержант поліції ОСОБА_2 за допомогою ІІПС «Армор» встановив, що постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07.03.2023, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та останнього було позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також накладено стягнення штрафу в розмірі 17000,00 грн. Пересвідчившись у Єдиному державному реєстрі судових рішень відмітки про набрання законної сили зазначеної постанови, ОСОБА_2 , правомірно дійшов висновку, що у діях позивача вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до вимог чинного законодавства, позивач зобов'язаний під час керування транспортним засобом мати при собі посвідчення водія відповідної категорії.
Крім того, як вбачається із відеозапису № 3, позивач при отримуванні копій адміністративних матеріалів не зазначав, що йому потрібна правова допомога адвоката. Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що позивача було порушено права на захист.
Отже, позивач, достеменно знаючи про те, що посвідчення водія у нього було вилучено працівниками патрульної поліції, всупереч діючого законодавства керував транспортним засобом, а отже, останньому були достеменно відомі наслідки своїх дій. Поліцейський всебічно, повно і об'єктивно дослідив усі обставини справи та їх сукупність, розглянув адміністративну справу відносно ОСОБА_1 та склав зазначену постанову за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, поліцейським СРПП ВП № 1 Покровського РУП ст.сержантом поліції Тимофєєвим В.А. була складена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 907457 від 14.09.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , 14.09.2023 року об 18:00 годині на автодорозі Добропілля- Бівлозерське, керував транспортним засобом BMW 540і д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, так як позбавлений права керування Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу від 07.03.2023 року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене за ч.4 ст.126 КУпАП, за що накладено штраф в сумі 20400,00 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про дорожній рух”, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДР).
Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 283 КАС України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580), поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону № 580, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, наданий відповідачем відеозапис (фото) може слугувати доказом в справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм даного Кодексу.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку встановленого законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявний диск DVD-R з відеофайлами, наданий відповідачем разом з відзивом на позовну заяву. З відеозапису з нагрудної камери працівника поліції №00005_124150 від 14.09.2023 року, слідує, що на зустріч автомобіля патрульної поліції з великою швидкістю проїхав автомобіль марки BMW, після чого працівники поліції розвернулись та почали їхати за вказаним автомобілем. Автомобіль марки BMW достатньо швидко відривався від автомобіля патрульної поліції та виїхав за межі міста на грунтову автодорогу. Працівники поліції рухаючись за автомобілем марки BMW, на одному з поворотів грунтової дороги побачили піднятий дим, після чого був виявлений автомобіль марки BMW, який з'їхав у кювет зіткнувшись з деревом. З машини вийшло три чоловіка та жінка, переконавшись, що ніхто з них не отримав тілесних ушкоджень, виявили водія автомобіля BMW, яким був ОСОБА_1 . Під час розмови поліцейського з ОСОБА_1 , робітник поліції запідозрив, що останній вживав алкогольні напої та запропонував продути алкотест або пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в лікарні, на що ОСОБА_1 відмовився, у зв'язку з чим, поліцейський повідомив, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. В подальшому з відеозапису вбачається, як поліцейський заповнює протокол по ст.130 КУпАП та надає його для ознайомлення ОСОБА_1 , який під диктовку поліцейського власноручно пише про те, що він керував автомобілем BMW і відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння. Також зі змісту відеозапису вбачається, що поліцейський комусь телефонує, намагаючись з'ясувати чи притягувався ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності та дізнається про те, що останній був притягнутий до відповідальності та до нього був застосований штраф та позбавлення прав керування.
Разом з тим, відеозаписом не підтверджується, що поліцейським проводився розгляд адміністративної справи за участю ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП. Відеозапис взагалі не містить інформації, яка б свідчила, що поліцейський доводив до відома ОСОБА_1 про початок розгляду справи за ч.4 ст.126 КУпАП, повідомляв прізвище особи, яка здійснює розгляд, роз'яснював права особі, надавав останньому можливість дати пояснення, оголошував постанову та вручав (або намагався вручити) її особі відносно якої вона складена.
Статтею 268 КУпАП зокрема передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів звертає увагу, що при виявленні адміністративного правопорушення та притягненні особи до адміністративної відповідальності складання процесуального документа повинно відбуватись з дотриманням вимог порядку оформлення постанови, які передбачені нормами КУпАП та Законом України «Про Національну поліцію».
Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження забезпечення інспектором поліції прав позивача, передбачених ст. 268 КУпАП України.
Відповідачем не надано та матеріали справи не містять належних доказів взагалі розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, у даній справі відповідачем не було виконано обов'язок доказування, передбачений вищевказаними положеннями процесуального законодавства, оскільки в матеріалах справи відсутні докази розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, надаючи правову оцінку відеозапису відповідача, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Доводи апелянта, що позивач зазначав про те, що його вже притягували до адміністративної відповідальності, яка передбачена ст. 130 КУпАП та оскільки останнього було позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також накладено стягнення штрафу в розмірі 17000,00 грн. відповідно до постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07.03.2023, ОСОБА_2 , правомірно дійшов висновку, що у діях позивача вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП колегія суддів не приймає, оскільки розгляд адміністративної справи за ч.4 ст.126 КУпАП не проводився. Вказана обставина з'ясовувалась поліцейським з метою належної кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП.
Зі змісту відеозапису вбачається, що після з'ясування поліцейським факту притягнення ОСОБА_1 раніше за ст.130 КУпАП, поліцейський останньому, а також іншому поліцейському повідомляє, що протокол буде складений за ч.2 ст.130 КУпАП, про що свідчить і надана відповідачем копія протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 574185 від 14.09.2023 року, за яким ОСОБА_1 притягують до відповідальності саме за ч.2 ст.130 КУпАП.
Крім того, сам факт визнання особою вини у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень про накладення на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб'єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятого рішення.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 177/525/17.
Доводи апелянта, що як вбачається із відеозапису № 3, позивач при отримуванні копій адміністративних матеріалів не зазначав, що йому потрібна правова допомога адвоката, колегія суддів також не приймає, оскільки відеозапис, на який посилається відповідач взагалі не відноситься до ч.4 ст.126 КУпАП. На вказаному відеозапису № 3, мова йде про відповідальність ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП і на ньому чітко видно, як поліцейський підзиває ОСОБА_1 і пропонує йому підписати саме протокол за ст.130 КУпАП, а не за ч.4 ст.126 КУпАП та потім просить ОСОБА_1 написати пояснення в протоколі, щодо керування 14.09.2023 року транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмову від проходження огляду на стан сп'яніння і вже після цього поліцейський вручає ОСОБА_1 протокол за ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи відносно позивача не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження факту розгляду поліцейським Тимофєєвим В.А. справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, а містять лише постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, що свідчить про порушення з боку поліцейського процесуальної процедури розгляду справи та порушення прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про скасування спірної постанови відповідача.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2024 р. у справі №227/2622/23 - залишити без задоволення.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2024 р. у справі №227/2622/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 21 березня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з 21 березня 2024 року та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко