21 березня 2024 року справа №200/5840/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 200/5840/23 (головуючий І інстанції Череповський Є.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ № НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні місяці: 5 днів лютого 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні місяці: 5 днів лютого 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначив, що проходив службу у відповідача, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 245 від 28.08.2023 виключений зі списків особового складу частини.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України № 7085 в період з 24.02.2022 по 01.12.2022 та з 08.01.2023 по 08.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Таким чином, позивач набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі до 100 000 грн, відповідно до п. 1 Постанови КМУ № 168.
Проте, всупереч вимогам п.1 постанови № 168 відповідач виплачував додаткову винагороду позивачу у розмірі 30 000 грн за період з 24.02.2022 по листопад 2022 року
Така бездіяльність відповідача є протиправною.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Нормативно правові акти, що регулюють спірні правовідносини, свідчать, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командирів підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком № 1 Окремого доручення.
Належним доказом участі позивача у таких діях та заходах є довідка Військової частини НОМЕР_1 від 07.01.2023 № 188, яка повинна бути прийнята відповідачем до уваги при нарахуванні та виплаті позивачу додаткової винагороди на підставі постанови №168.
Належним доказом участі позивача у таких діях та заходах є довідка Військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2023 № 7085, яка повинна бути прийнята відповідачем до уваги при нарахуванні та виплаті позивачу додаткової винагороди на підставі постанови № 168.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду”.
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд” матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд”.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 виданого 15 червня 2017 року, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 202 від 02.06.2020 ОСОБА_1 призначений наказом Військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 25.02.2020 № 127 на посаду помічника командира з правової роботи - начальника юридичної служби Військової частини НОМЕР_1 , справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 245 від 28.08.2023 з 29.08.2023 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу частини та знятий з усіх видів забезпечення.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2023 № 167 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України майор юстиції ОСОБА_1 дійсно в період з 24.02.2022 по 19.05.2022, та з 23.05.2022 по 18.08.2022, та з 25.08.2022 по 14.11.2022, та з 20.11.2022 по 01.12.2022, та з 08.01.2023 по 18.05.2023, та з 19.06.2023 по 06.07.2023, та з 10.07.2023 по 08.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, с. Карлівка, Донецька обл., с. Воздвижівка, Запорізька обл.
Підстава: витяг із журналу ведення бойових дій Військової частини НОМЕР_1 інв. 22т від 01.01.2021, інв РЗ 57т від 27.09.2022, інв. РЗ 58т від 06.01.2023 Наказ командира оперативно-тактичного угруповання “Схід” № 124 від 10.06.2022, Наказ командира оперативно-тактичного угруповання “Схід” № 114 від 27.11.2022, Наказ командира оперативно-тактичного угруповання “Схід” № 63 від 04.09.2022, Наказ командира оперативно-тактичного угруповання “Донецьк” № 122 від 08.12.2022.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 26.10.2023 № 0989/10/3592 про нараховану додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 24.02.2022 по 29.08.2023 ОСОБА_1 отримував в таких розмірах:
лютий 2022 року - 5357,14 грн, березень 2022 року - 30 000 грн, квітень 2022 року - 30 000 грн, травень 2022 року - 30 000 грн, червень 2022 року - 30 000 грн, липень 2022 року - 30 000 грн, серпень 2022 року - 30 000 грн, вересень 2022 року - 30 000 грн, жовтень 2022 року - 30 000 грн, листопад 2022 року - 30 000 грн, грудень 2022 року - 30 000 грн, січень 2023 року - 30 000 грн, лютий 2023 року - 40 000 грн, березень 2023 року - 30 000 грн, квітень 2023 року - 30 000 грн, травень 2023 року - 23 225,81 грн, червень 2023 року - 22 000 грн, липень 2023 року - 62 215,02 грн, серпень 2023 року - 23 225,80 грн.
Згідно Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.07.2017 № 21, Позивач вважається таким, що з 25 липня 2017 року зарахований до списків Військової частини НОМЕР_1 , справу та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.05.2022 № 279, позивач вважається таким, що вибув у відрядження з 19 по 23 травня 2022 року.
Згідно Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.05.2022 № 289 позивач 23 травня прибув з відрядження та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.08.2022 № 461, позивач вважається таким, що з 18 серпня 2022 вибув у відпустку за сімейними обставинами.
Згідно Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.08.2022 № 477, позивач 25 серпня 2022 року прибув з відпустки за сімейними обставинами.
Згідно Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.08.2023 № 245, позивач з 29 серпня 2023 року виключений зі списків особового складу частини та знятий з усіх видів забезпечення.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що в період дії воєнного стану, в тому числі в спірний період, розмір додаткової винагороди збільшувався до 100 000 грн в розрахунку на місяць для тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Однак, докази безпосередньої участі в бойових діях чи в забезпеченні таких заходів позивача відсутні.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин першої та другої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
В подальшому, затвердженими відповідними законами України дія воєнного стану продовжувалася та діє на теперішній час.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII “Про правовий режим воєнного стану” (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (далі- Постанова № 168, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
На підставі пункту 1 Постанови № 168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з пунктом 3 Постанови № 168 Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому винагорода в розмірі до 100 000 гривень є додатковою виплатою, виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів.
Згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Порядок та умови виплати винагороди, передбаченої постановою № 168, військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою № 248/1298 від 25.03.2022.
В подальшому, 23.06.2022 Міністром оборони України з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 прийнято рішення № 912/з/29 (далі по тексту - Рішення № 912/з/29).
Згідно з абзацами 3,4 пункту 3 Рішення № 912/з/29 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
На підставі рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах).
Відповідно до Протоколу наради робочої групи з опрацювання єдиних підходів щодо порядку виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 16.04.2022, затвердженого заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України, зазначено, що військовослужбовцям (в тому числі і ті, що забезпечують заходи з евакуації, ремонту техніки, продовольчого забезпечення, ведення служби, обліку документів тощо) здійснюється виплата винагороди в розмірі 100 000 грн, у разі перебування цих військовослужбовців у складі угрупування військ в районі ведення бойових дій з урахуванням документального підтвердження участі військовослужбовців у збройних діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони.
Тобто, необхідною умовою для отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн є не лише перебування військовослужбовця в районах проведення воєнних (бойових) дій, необхідним є саме прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, наведені обставини мають бути підтверджені документально, журналами бойових дій та наказами командира військової частини.
Проте, на підставі частини третьої статті 117 Конституції України, Указом Президента України від 03.10.1992 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» і Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, подібні накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України, оскільки містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб і встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації.
Виходячи з цього, Міністром оборони України не дотримано зазначених вимог законодавства при прийнятті рішення № 912/з/29, яке не пройшло державну реєстрацію в Мін'юсті у встановленому порядку.
Між тим, при вирішенні питання про наслідки порушення зазначених вимог необхідно враховувати обставини фактичного виконання протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, Збройними Силами України вказаного рішення Міністра оборони України, зокрема, в частині визначення бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.
У спірний період виключно вказане рішення Міністра оборони України визначало механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України під час дії воєнного стану, адже наказ Міністра оборони України від 25 січня 2023 року № 44, яким внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, щодо додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “ (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за № 177/39233 набрав чинності з 01 лютого 2023 року, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.
Крім того, документування (фіксація) у спірний період Збройними Силами України безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100 000 гривень відповідно до Рішення № 912/з/29 унеможливлює застосування іншого механізму реалізації постанови Кабінету Міністрів України № 168 до правовідносин, що вже відбулися.
За відсутності цього відомчого нормативно-правового акту не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям.
Таким чином, застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, у спірний період підлягає Рішення № 912/з/29.
Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.
Такий правовий висновок в подібних правовідносинах викладено Верховним Судом в постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23.
Отже, для визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень відповідно до постанови № 168, необхідно встановити докази безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів на території бойових дій.
Тобто, законодавець, очевидно, запроваджуючи два види доплат (30 000 грн та 100 000 грн) мав на меті, що збільшений розмір доплати пов'язаний не лише з виконання обов'язків військової служби, натомість має характер винагороди за виконання особливо складних бойових завдань.
Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях: бойових наказів (розпоряджень); журналів бойових дій або журналів ведення оперативної обстановки, бойових донесень, постових відомостей (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Суд не приймає, як доказ, довідку Військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2023 № 7085, оскільки вказана довідка не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168.
Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.
Довідка Військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2023 № 167 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України свідчить, що майор юстиції ОСОБА_1 дійсно в період з 24.02.2022 по 19.05.2022, та з 23.05.2022 по 18.08.2022, та з 25.08.2022 по 14.11.2022, та з 20.11.2022 по 01.12.2022, та з 08.01.2023 по 18.05.2023, та з 19.06.2023 по 06.07.2023, та з 10.07.2023 по 08.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, с. Карлівка, Донецька обл., с. Воздвижівка, Запорізька обл.
Тобто довідка містить виключно інформацію щодо участі позивача у здійсненні зазначених заходів у період з 24.02.2022 по 08.09.2023 в с. Карлівка, Донецької області та с. Воздвижівка, Запорізької області, яка є узагальненою та не є підставою для нарахування збільшеної додаткової винагороди згідно Постанови № 168.
При цьому за спірний період з 24.02.2022 по листопад 2022 року позивачу була виплачена додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
Суду не надано доказів на підтвердження конкретних проміжків часу, в яких позивач протягом лютого-листопада 2022 року приймав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 постанови КМУ № 168.
Визнання того, що позивач весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому постановою КМУ № 168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди.
Отже, вказана довідка не може бути належним доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Лише сам факт перебування позивача на території, де ведуться бойові дії у спірний період в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168, оскільки перебування на території, де ведуться бойові дії, та участь у таких діях не є тотожними поняттями.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність обставин безпосередньої участі позивача з лютого по листопад 2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що б давало підстави для виплати їй за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 гривень розмірі.
З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 200/5840/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 200/5840/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 21 березня 2024 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 21 березня 2024 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв