21 березня 2024 року справа №200/1281/24
м. Дніпро
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 200/1281/24 за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, Головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Офіцерової Людмили Леонідівни, третя особа - Державна судова адміністрація України про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,,
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року у справі № 200/3694/23.
Апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.5, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на апеляційної скарги до адміністративного суду на ухвалу суду справляється в 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону № 3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2422,40 (3028,00 *0,8) грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецька ГУК/Краматорська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, рахунок отримувача - UA758999980313161206081005630, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою в адміністративній справі № 200/1281/24, Перший апеляційний адміністративний суд, а також надати оригінал квитанції про сплату судового збору на адресу суду апеляційної інстанції.
Виходячи з вищевикладеного, зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Позивач зазначає, що дохід апелянта - особи, яка провадить незалежну професійну діяльність - приватного виконавця за 2023 рік складає нуль грн., нуль коп., що підтверджується податковою декларацією за 2023 рік, яка подана до ГУ ДПС у Донецькій області 05.01.2024.
До 24.02.2022 позивачка проживала і працювала в м. Маріуполь Донецької області, яке майже повністю зруйноване та окуповане військами російської федерації. Все нерухоме майно та рухоме майно знищено в місті Маріуполі в результаті воєнних дій. Заощаджень у немає. Доходу з 24.02.2022 до 01.06.2023 від професійної діяльності у позивачки взагалі не було, так як з 24.02.2022 до 01.06.2023 відповідачем припинено доступ до всіх реєстрів. Відповідно не мала можливості працювати та заробляти. Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною діяльністю.
Зазначає, що вона є внутрішньо переміщеною особою, в даний час проживає в м. Одеса Одеської області. В даний час знаходиться у скрутному матеріальному становищі.
З цього приводу суд зазначає таке.
За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.
Відповідно до Преамбули Закону України "Про судовий збір", цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Положеннями ч. 2 ст. 3 цього Закону визначений вичерпний перелік заяв, при поданні яких судовий збір не сплачується. Також, приписами ст. 5 цього Закону визначений вичерпний перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, тобто звільнені від його сплати у визначених цим Законом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" випливає, що суд може звільнити позивача - фізичну особу від сплати судового збору у разі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу такої особи за попередній календарний рік.
В контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави для висновку, що визначення майнового стану особи є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Вказані обставини є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом".
Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 року по справі №215/5482/17 вказав:
«Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).»
До апеляційної скарги апелянтом надано декларацію особи, яка провадить незалежну професійну діяльність - приватного виконавця за 2023 рік.
Натомість позивачем на підтвердження доводів щодо скрутного фінансового становища не надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній календарний рік, довідку Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Керуючись статтями 169, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,
У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 200/1281/24 - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору або доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст. ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Сіваченко