21 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/551/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення одноразової грошової допомоги,
Позивач звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 02.08.2023 протокол №94 з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги та стягнути з відповідача одноразову грошову допомогу у розмірі 647 250,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підстави для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Серед підстав для відмови відсутня така підстава, як обстеження на наявність алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння проводилось не в день отримання травми, а через добу, про яку зазначено у оскаржуваному рішенні. Тобто, беззаперечною підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги можуть бути лише беззаперечні докази перебування особи у стані алкогольного сп'яніння і дані докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Суд ухвалою від 22.01.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти позову заперечив. Наголосив, що обстеження позивача на наявність алкогольного сп'яніння проводилось через добу після отримання травми, що і стало підставою для відмови.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він з позицією відповідача категорично не погоджується та просить задовольнити позов, з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Закон України від 20.12.1991 № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі (далі - Закон №2011).
Відповідно до ст.1 Закону №2011 соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ст.3 Закону №2011 дія цього Закону поширюється, зокрема, на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Частиною 1 статті 16 Закону №2011 визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з п.7 т ч.2 цієї статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Відповідно до п.9 ст.16-3 Закону №2011 порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копії довідки МСЕК серії 12 ААГ №465588 від 28.06.2023 позивачу встановлено з 13.06.2023 ІІІ групу інвалідності. Причиною інвалідності вказано травму, пов'язану з виконанням обов'язків служби.
За приписами п.11 Порядку 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності), військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства); документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подає уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Відповідно до п.19 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, пісдтавою для відмови слугувала довідка від 22.01.2023 №581 Чернігівської міської лікарні травмапункту №2. За твердженням відповідача, дана довідка не прийнята до уваги, оскільки оглядна стан сп'яніння позивача проводився не в день отримання травми.
Суд звертає увагу, що ні Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ні Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві не визначає форму документа, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Така форма також не наведена у Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332.
Наведені нормативно-правові акти також не містять імперативних застережень про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в день отримання травми, позаяк передбачають обов'язок командира у випадку настання нещасного випадку проводити службове розслідування та скласти за його фактом відповідні матеріали.
Як вбачається з матеріалів справи, командиром військової частини НОМЕР_1 проведено службове розслідування за фактом отримання позивачем травми (наказ від 23.01.2023 №40 а.с.13-14) та складено відповідний Акт форми НВ-2 (а.с.9-12) та Акт про нещасний випадок (травму) форми НВ-3 (а.с.36-40) за висновками яких травма була отрмана внаслідок особистої необережності при проходженні військової служби, пов'язана з виконанням службових обов'язків. При цьому, в п.9 Акту форми НВ-3 зазначено, що позивач у стані алкогольного (наркотичного, токсичного) сп'яніння не перебував. Наведене також підтверджується протоколдом опитування потерпілого (а.с.17-18), свідків та інших осіб, причетних до подій (а.с.19-20,21). Також відповідно до службової характеристики позивач зарекомендував себе з позитивного боку та є дисциплінованим військовослужбовцем (а.с.32-33).
Навдене в сукупності дає підстави для висновку, що наданими документами підтверджується, що травма отримана позивачем не є наслідком вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення, вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю.
А отже, відповідач прийшов до помилкового висновку, що, оскільки обстеження на наявність алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння проводилось не в день отримання травми, а через добу є підставою для відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, рішення Комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 02.08.2023 протокол №94 з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги є протиправним, не ґрунтується на нормах законодавства, прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому, підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача одноразової грошову допомогу у розмірі 647 250,00 грн, суд зазначає, що відповідно до положень Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією відповідача, якій передує етап складання відповідного висновку, а тому належним способом захисту порушених прав у межах спірних правовідносин є необхідність зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги з урахуванням висновку суду, викладеного у даному рішенні.
Таким чином, позов слід задовольнити частково.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення одноразової грошової допомоги - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом від 02.08.2023 №94.
Зобов'язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (вул. Якова Гніздовського, 5, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 33145904).
Повне рішення суду складено 21.03.2024.
Суддя Л.О. Житняк