21 березня 2024 року м.Чернігів Справа № 620/18407/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у не зарахуванні з часу призначення пенсії до страхового стажу ОСОБА_1 : періоду роботи з 10.09.1990 по 15.04.1992 у військовій частині № НОМЕР_1 відповідно до записів №1-3 у трудовій книжці НОМЕР_2 від 10.09.1990; періодів роботи у зоні відчуження ЧАЕС в полуторному розмірі з 03.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 07.05.2012, з 08.05.2012 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 31.12.2021, та з 01.01.2021 по 30.06.2023, що з коефіцієнтом кратності 1.5 становить не менш ніж 7 років 03 місяці 18 днів, як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та невірному розрахунку загального страхового стажу, та понаднормативного стажу;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області: зарахувати, з часу призначення пенсії до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.09.1990 по 15.04.1992 у військовій частині № НОМЕР_1 , відповідно до записів №1-3 у трудовій книжці НОМЕР_2 від 10.09.1990; та періоди роботи у зоні відчуження ЧАЕС в полуторному розмірі з 03.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 07.05.2012, з 08.05.2012 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 31.12.2021, та з 01.01.2021 по 30.06.2023, що з коефіцієнтом кратності 1.5 становить не менш ніж 7 років 03 місяці 18 днів, на підставі Довідок встановленої форми №47-30948 (№30948) від 21.02.2020, №47-8235 від 19.01.2022, та №47-9690 від 29.08.2023, затвердженими постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань від 09.03.1988 №122 та постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 за №920; визначити понаднормативний стаж, відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, яким встановлено умови стажу роботи для призначення пенсії для жінок - 15 років.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 19.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, зазначивши, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років, а відтак зарахувати до страхового стажу та обчислити періоди роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС за списком №1 з 03.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 07.05.2012, з 08.05.2012 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 31.12.2021, та з 01.01.2021 по 30.06.2023 у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) відсутні правові підстави.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі № 620/5411/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із недосягненням пенсійного віку; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 03.05.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із недосягненням пенсійного віку; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15), починаючи з 19.08.2020.
В подальшому, відповідачем відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі № 620/5411/22 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак при призначенні пенсії позивачці відповідачем не було враховано до спеціального (пільгового) страхового стажу період роботи в зоні відчуження в особливо шкідливих умовах праці за Списком № 1 з 03.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 07.05.2012, з 08.05.2012 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 31.12.2021, та з 01.01.2021 по 30.06.2023.
Також відповідачем не було зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.09.1990 по 15.04.1992 у військовій частині № НОМЕР_1 .
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не зарахування до стажу роботи, при призначенні пенсії за віком, період роботи з 10.09.1990 по 15.04.1992 у військовій частині № НОМЕР_1 , а також періоду роботи в зоні відчуження в особливо шкідливих умовах праці за Списком № 1 з 03.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 07.05.2012, з 08.05.2012 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 31.12.2021, та з 01.01.2021 по 30.06.2023, протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Так у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальний Закон, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам пенсії призначають за нормами Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого даним законом.
Закон № 1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом (стаття 1 Закону № 1788-XII).
Положеннями статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію віднесено, серед іншого: роботу, виконувану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв; будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України від 28.02.1991 р. № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII) час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 250, від 30.06.1998 № 982, від 07.02.2000 № 223, від 29.01.2003 № 137, від 27.04.2006 № 571, від 10.09.2008 № 831 "Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження" (з наступними неодноразовими змінами) передбачено, що особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи зараховується до стажу роботи і вислуги років в полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію на віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36).
Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 831 "Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження" (з наступними змінами), яка відповідно до повноважень Кабінету Міністрів України, делегованих статтею 56 Закону № 796-XII, встановлює правила пільгового обчислення стажу роботи в зоні відчуження, є самостійною правовою підставою для обчислення стажу роботи в зоні відчуження, який враховується при обчисленні коефіцієнту страхового стажу при визначенні розміру пенсії, незалежно від наявності підстав для застосування Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію на віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, зокрема, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Таким чином основним документом, який підтверджує наявний стаж роботи є трудова книжка, а інші документи приймаються до уваги виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Суд зауважує, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (підпункт 2.2 Інструкції).
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (підпункт 2.3 Інструкції).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (підпункт 2.4. Інструкції).
Як вбачається із записів трудової книжки позивачки серії НОМЕР_3 від 03.01.1996, наявної в матеріалах справи (а.с. 21-23), періоди роботи в зоні відчуження в особливо шкідливих умовах праці за Списком № 1 частково підтверджуються відповідними записами в ній, а також період роботи з 10.09.1990 по 15.04.1992 у військовій частині № НОМЕР_1 підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 .
Суд відмічає, що у трудовій книжці позивача є посилання на підстави внесення записів, вони завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.
Періоди роботи в зоні відчуження в особливо шкідливих умовах праці за Списком № 1 підтверджуються наявними у матеріалах справи: довідкою від 21.02.2020 № 30948 (а.с. 35); довідкою від 19.01.2022 № 8235 (а.с. 36); довідкою від 29.08.2023 №9690 (а.с. 37).
Також суд зазначає, що вищезазначені довідки відповідають вимогам пункту 20 Порядку № 637 та містять всі необхідні дані.
При цьому довідка на теперішній час не скасована, дані, зазначені в цій довідці не спростовані, а отже вказана довідка є належним доказом по даній справі.
Оскільки дані трудової книжки позивача та вищевказаних довідок, які надавались до органу Пенсійного фонду України, підтверджують роботу позивача у зоні відчуження, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування спірного стажу роботи до пільгового стажу за Списком № 1.
Крім того необхідно зазначити, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 під час розгляду справи в аналогічних правовідносинах № 754/14898/15-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Окрім того суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Також суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція підтримана і Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що до зарахування до стажу роботи позивача підлягає період роботи з 10.09.1990 по 15.04.1992 у Військовій частині № НОМЕР_1 .
В частині невірного визначення відповідачем понаднормативного стажу при розрахунку пенсії, відповідач взагалі не навів свої заперечення у відзиві на позовні вимоги. Одночасно, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, без доведення обставин, на які він має посилатися.
Суд звертає увагу на те, що пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачці, та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020) встановлено: «Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них неменше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року».
З часу оприлюднення Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, Конституційним Судом України вирішено визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону № 1788-XII, зі змінами, внесеними Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", а відтак втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.»
Тобто з наведеної правової норми, статті 13 Закону № 1788-ХІІ, чітко вбачається наявність пільг встановлених особам, які відпрацювали за Списком №1, щодо обчислення страхового стажу необхідного для настання права на пенсію в повному обсязі. А тому весь стаж, відпрацьований понад встановлений цими правовими нормами - є понаднормативним для цих осіб, а саме для позивача.
Обчислення понаднормативного стажу відповідачем у випадку позивача, за загальними нормами, передбаченими приписами Закону 1058-ІV, - є протиправним, що повністю підтверджується діючими спеціальними нормами, встановленими статтею 13 Закону № 1788-ХІІ, а відтак позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у не зарахуванні, з часу призначення пенсії, до страхового стажу ОСОБА_1 : періоду роботи з 10.09.1990 по 15.04.1992 у Військовій частині № НОМЕР_1 ; періодів роботи у зоні відчуження ЧАЕС в полуторному розмірі з 03.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 07.05.2012, з 08.05.2012 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 31.12.2021, та з 01.01.2021 по 30.06.2023, як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та невірному розрахунку загального страхового стажу, та понаднормативного стажу та у зв'язку з цім зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області: зарахувати, з часу призначення пенсії, до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.09.1990 по 15.04.1992 у Військовій частині № НОМЕР_1 ; та періоди роботи у зоні відчуження ЧАЕС в полуторному розмірі з 03.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 07.05.2012, з 08.05.2012 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 31.12.2021, та з 01.01.2021 по 30.06.2023, на підставі Довідок встановленої форми № 47-30948 (№30948) від 21.02.2020, №47-8235 від 19.01.2022, та №47-9690 від 29.08.2023, визначивши понаднормативний стаж, відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, яким встановлено умови стажу роботи для призначення пенсії для жінок - 15 років.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову повністю, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача судовий збір у сумі 1073,60 грн
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у не зарахуванні, з часу призначення пенсії, до страхового стажу ОСОБА_1 : періоду роботи з 10.09.1990 по 15.04.1992 у Військовій частині № НОМЕР_1 ; періодів роботи у зоні відчуження ЧАЕС в полуторному розмірі з 03.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 07.05.2012, з 08.05.2012 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 31.12.2021, та з 01.01.2021 по 30.06.2023, як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та невірному розрахунку загального страхового стажу, та понаднормативного стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області: зарахувати, з часу призначення пенсії, до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.09.1990 по 15.04.1992 у Військовій частині № НОМЕР_1 ; та періоди роботи у зоні відчуження ЧАЕС в полуторному розмірі з 03.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 07.05.2012, з 08.05.2012 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 31.12.2021, та з 01.01.2021 по 30.06.2023, на підставі Довідок встановленої форми № 47-30948 (№30948) від 21.02.2020, №47-8235 від 19.01.2022, та №47-9690 від 29.08.2023, визначивши понаднормативний стаж, відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, яким встановлено умови стажу роботи для призначення пенсії для жінок - 15 років.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).
Суддя В.В. Падій