21 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/17000/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у справі №620/17000/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою, у якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві вчиненні при виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі № 620/17000/23 щодо зменшення з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень;
установити Головному управлінню Пенсійного фонду України у м. Києві 10-ти денний строк з дня отримання (вручення) ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.
Перевіривши вказану заяву, суд враховує таке.
Згідно частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Згідно частини четвертої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Частина п'ята статті 383 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Разом з тим, у поданій до суду заяві відсутні: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження; документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви, що свідчить про невідповідність заяви вимогам статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 у справі № 9901/226/19 (провадження № П/9901/557/19) вказав, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтю 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби, але у строки, перебіг яких починається з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав при виконанні судового рішення.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України
Суд зазначає, що застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
При цьому, виходячи з наведеного вище, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби. Звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, у тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, Чернігівським окружним адміністративним судом виконавчі листи не видавалися, що виключає можливість застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, відповідно до пункту 9 частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у заяві зазначається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви
Відповідно до матеріалів поданої заяви встановлено, що належного документа, який свідчив би про сплату судового збору у розмірі, встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір», заявником не надано, хоча законом прямо покладено на нього такий обов'язок.
Положення абзацу другого частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що у разі невідповідності заяви вимогам частини 2 статті 383 цього Кодексу вона ухвалою суду, прийнятою у порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена..
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви представника позивача (заявника) ОСОБА_2 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у справі № 620/17000/23.
Оскільки заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована у системі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
Керуючись статтями 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника ОСОБА_2 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у справі № 620/17000/23 повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Повний текст ухвали складено 21.03.2024.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА