про залишення позовної заяви без руху
21 березня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/1218/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову у перерахунку пенсії від 01.03.2024 № 104350003846.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати з 23 лютого 2024 року пенсію за віком ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 14 від 14.07.2021 за період з січня 1992 року по серпень 1996 року та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 15 від 14.07.2021 за період з вересня 1996 року по грудень 1997 року, які видані Приватним акціонерним товариством «Харківський ювелірний завод», та провести відповідні виплати.
Позовну заяву подано до суду представником позивача адвокатом Чумак Р.В. через систему “Електронний суд”.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суддя зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2024 р.” з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Водночас, разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про звільнення від сплати судового збору з огляну на майновий стан позивача та відсутність доходу в Україні. Зокрема вказує, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 11.03.2024 року, за період 2023 року ОСОБА_1 не було виплачено жодних доходів, що вказує на те, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу. Тому, у позивача відсутня можливість сплатити судовий збір за подачу позовної заяви. Також вказує, що позивач, сплативши судовий збір та отримавши у подальшому відповідний виконавчий лист по його стягненню, може і не дочекатися за своє життя його стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, зважаючи на швидкі темпи зростання заборгованості не тільки за третьою чергою кожного місяця, але й за першою та другою, погашення яких відбувається першочергово. Отже, вважає не справедливим, станом на сьогодні, сплату судового збору, враховуючи той факт, що позивач у майбутньому об'єктивно може і не отримати його назад у порядку виконання судового рішення. Вважає, що сьогоднішні дії держави не можуть свідчити про гарантування виконання судових рішень по третій черзі (зокрема, стягненню судового збору).
Щодо вказаного клопотання суддя зазначає наступне.
Так, згідно частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 2 статті 8 Закону № 3674-VI також визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, а саме за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18 вже зробила висновок щодо застосування наведених норм. Так, аналізуючи норми частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI, Велика Палата зазначила, що, суд, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору особам, які не зазначені в статті 5 Закону № 3674-VI (цією статтею визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх судових інстанціях у силу закону відповідно до їх статусу або виходячи із чітко визначеного предмета спору), або у справах із предметом спору, не охопленим цією статтею, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов (передбачених статтею 8) для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Суддя наголошує, що з огляду на положення статті 8 Закону № 3674-VI, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Доказами на підставі яких суд може вирішити питання щодо зменшення стороні розміру сплати судового збору є: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків), а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони (див. ухвалу Судді Великої Палати Верховного Суду Кривенда О.В. від 14 лютого 2024 року у справі № 990/310/23).
ЄСПЛ (у рішеннях від 26.07.2005 у справі «Княт проти Польщі», від 26.07.2005 у справі «Єдамський та Єдамська проти Польщі») вказав, що, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розміру заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Тобто можливість особи розпоряджатися своїми коштами та майном повинна враховуватися судами при оцінці фінансового (майнового) стану цієї особи при вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Дослідженням матеріалів, доданих до позову судом встановлено, що представником позивача, окрім відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 11.03.2024 року, жодних інших доказів майнового стану не надано.
При цьому, інші доводи щодо необхідності звільнення позивача від сплати судового збору суд вважає безпідставними з огляду на наведене вище правове регулювання.
Відтак, за вказаних обставин у суду відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки наведені представником позивача доводи та надані докази не можуть беззаперечно свідчить про необхідність звільнення позивача від сплати судового збору.
Таким чином, суддя зазнає, що при зверненні до суду з даним позовом позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за одну вимогу немайнового характеру) або ж навести обґрунтування та надати суду докази, які б свідчили про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суддя вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Анісімов