Ухвала від 18.03.2024 по справі 400/2366/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

18 березня 2024 р. № 400/2366/24

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши позовну заяву

за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачівТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області , вул. Фалєєвська, 14,м. Миколаїв,54001, Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601

провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; стягнення недоплаченої суддівської винагороди за період з грудня 2023 року по лютий 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державної судової адміністрації України про:

- визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо нархування та виплати судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з грудня 2023 року по лютий 2024 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн.;

- зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з грудня 2023 року по лютий 2024 року включно на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір 3028,00 гривень, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку звернення до суду із цим позовом суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

До суду позивач звернулася 11.03.2024 (дата направлення позовної заяви до суду поштою).

Відповідно, на переконання суду, своєчасним зверненням до суду з вимогами про нарахування та виплату суддівської винагороди (після змін у змісті статті 233 Кодексу законів про працю України) за грудень 2023 року - є звернення не пізніше 31.01.2024, а за січень 2024 року - є звернення не пізніше 01.03.2024 року.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач, звернувшись із цим позовом 11.03.2024 пропустив строк звернення до суду за періоди виплати суддівської винагороди з грудня 2023 року по січень 2024 року включно.

В обґрунтування поважності пропущеного строку звернення до суду позивач посилається на такі обставини, як навантажність на роботі.

Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Водночас статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення з позовом до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Суд зазначає, вказані посилання позивача не можуть слугувати самостійною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду у спірному випадку. Інших доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку звернення до суду позивач не наводить.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом є неповажними.

Щодо решти позовних вимог в частині здійснення перерахунку та виплати суддівської винагороди за лютий 2024 - строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

У зв'язку з ненаданням позивачем доказів про існування поважних причин пропуску строку звернення до суду щодо спірних відносин, підстави, зазначені позивачем у заяві не підтверджується поважність причин пропуску, визнані судом необґрунтованими, а тому суд повертає позивачу позовну заяву в частині позовних вимог.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що у відповідності до частини 8 статті 169 КАС України, позивач має право повторного звернення до суду в разі надання доказів поважності причин пропуску такого строку в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 123, частини 4 статті 169, статтями 241, 243 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог - відмовити.

2. Позовну заяву повернути позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо нархування та виплати судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з грудня 2023 року по січень 2024 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн. та зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з грудня 2023 року по січень 2024 року включно на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір 3028,00 гривень, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя В. С. Брагар

Попередній документ
117826981
Наступний документ
117826983
Інформація про рішення:
№ рішення: 117826982
№ справи: 400/2366/24
Дата рішення: 18.03.2024
Дата публікації: 25.03.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (19.07.2024)
Дата надходження: 14.03.2024
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; стягнення недоплаченої суддівської винагороди за період з грудня 2023 року по лютий 2024 року
Розклад засідань:
17.04.2024 10:30 Миколаївський окружний адміністративний суд
01.05.2024 10:00 Миколаївський окружний адміністративний суд