Іменем України
21 березня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/85/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
22.01.2024 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо незастосування січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 14.09.2016 та з 09.11.2017 по 28.02.2018;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 14.09.2016 та з 09.11.2017 по 28.02.2018 у сумі 38 966,65 грн, із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо незастосування січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 15.09.2016 по 08.11.2017;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15.09.2016 по 08.11.2017 у сумі 46 677,53 грн, із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 07.05.2018 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4040,73 грн в місяць, що розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 07.05.2018 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4040,73 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, у сумі 8993,88 грн;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, та невиплати ОСОБА_1 за період з 08.05.2018 по 16.11.2018 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4040,73 грн в місяць, що розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 08.05.2018 по 16.11.2018 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4040,73 грн в місяць, що розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у сумі 25487,02 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він у період з 28.07.2015 по 16.11.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та НОМЕР_2 Національної гвардії України. Зокрема, у період з 28.07.2015 по 14.09.2016 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 14.09.2016 року № 198 переведений для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України. Надалі, у період з 15.09.2016 по 08.11.2017 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 08.11.2017 року № 239 переведений для подальшого проходження служби назад до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Далі, у період з 09.11.2017 по 07.05.2018 - проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 07.05.2018 № 91 повторно переведений для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України.
У період з 08.05.2018 по 16.11.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 16.11.2018 № 257 позивача було звільнено, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.
27.12.2023 у відповідь на заяву позивача від ІНФОРМАЦІЯ_1 було отримано лист з відомостями про нараховане та виплачене грошове забезпечення в тому числі індексації грошового забезпечення.
Виходячи з відомостей, які були надані Центральним архівним відділом Національної гвардії України, а саме особистих карток на грошове забезпечення за 2015 - 2018 роки, було встановлено, що військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України та військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення: у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 протиправно не враховували січень 2008 року, як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць); у період з 01.03.2018 по 16.11.2018 в порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, не було нараховано та виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Такі протиправні дії відповідача 1 та відповідача 2 призвели до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Зокрема, за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 не нараховано та не виплачено індексації грошового забезпечення у сумі 85644,18 грн, а за період з 01.03.2018 по 16.11.2018 у сумі 34480,90 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 26.01.2024 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
08.02.2024 від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого відповідач послався на те, що не погоджується з позовними вимогами позивача щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період служби у військовій частині НОМЕР_1 з 28 липня 2015 року по 14 вересня 2016 року, а також з 09 листопада 2017 року по 07 травня 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Позивач помилково вважає, що для нарахування індексації за періоди з 28 липня 2015 року по 14 вересня 2016 року, а також з 09 листопада 2017 року по 07 травня 2018 року «базовим місяцем», за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
На думку відповідача, врахування базового місяця «січень 2008 року» для проведення індексації буде неправомірним та порушувати вимоги постанови КМУ №1013, якою було внесено зміни до постанови КМУ №1078.
Згідно чинного законодавства місяцем, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2016 по 19.09.2016, є січень 2016 року.
Права позивача щодо індексації його грошового забезпечення ніяким чином не порушені, а сума індексації за період з грудня 2015 року по вересень 2016 року складає 0,00 грн. Нарахована сума ймовірної індексації протягом грудня 2015 року по вересень 2016 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно, не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб в цьому періоді.
Згідно вимог Постанови № 1013 і Порядку № 1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції.
Тому для проведення подальшої індексації доходів обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку № 1078.
Відповідно до вимог абзацу дев'ятого пункту 5 Порядку № 1078 та Додатку 5 до Порядку № 1078 для визначення індексу споживчих цін, з метою проведення подальшої індексації позивачу, починаючи з січня 2016, здійснювалось обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком.
Вказане обчислення здійснювалося до перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення доходу (грошового забезпечення) у грудні 2015 року. І оскільки нарахована сума ймовірної індексації протягом січня - вересня 2016 року, також листопада 2017 - травня 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно, не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб в цьому періоді.
Викладене дає підстави для висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 19 вересня 2016 року, із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.
На час прийняття рішення у даній справі військова частина НОМЕР_2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , у період з 28.07.2015 по 16.11.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Так, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2015 № 151 зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2015 № 53 о/с - стрільцем-санітаром 5-го відділення 2-го взводу спеціального призначення 4-ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон), з 28 липня 2015 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2016 № 198 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_1 , старшого стрільця-кулеметника 6-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 2-ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон), переміщеного на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.09.2016 № 71 о/с, для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 14 вересня 2016 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.09.2016 № 221 зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 , слюсарем-такелажником ремонтно-евакуаційного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення батальйону спеціального призначення (резервного батальйону), військової частини НОМЕР_2 , згідно наказу начальника східного ТУ НГУ № 71 о/с від 09.09.2016. На посаді вважати з 16 вересня 2016 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08.11.2017 № 239 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_1 , водія (заправника) автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення батальйону спеціального призначення, переміщеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.10.2017 № 89 о/с для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ), 08.11.2017.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2017 № 239 зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 (Г-039781), який прибув згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 89о/с від 30.10.2017 року із військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) для подальшого проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та призначити на посаду водієм 1-го відділення 2-го взводу оперативного призначення 2-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ВОС - 837037П) за 2 тарифікаційним розрядом, з 09 листопада 2017 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2018 № 91 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 (Г-039781), водія гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення «Азов», переміщеного на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.04.2018 №34 ос, для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ), з 07 травня 2018 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08.05.2018 № 99 зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 (Г-039781), який прибув для подальшого проходження служби із в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та призначений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.04.2018 № 34 о/с водієм - механіком відділення слюсарно-механічних робіт і поточного ремонту агрегатів ремонтного взводу автомобільної роти. На посаді вважати з 08 травня 2018 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 16.11.2018 № 257 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 , водія-механіка відділення слюсарно-механічних робіт і поточного ремонту агрегатів ремонтного взводу автомобільної роти, звільненого відповідно до підпункту «б» (за станом здоров'я) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 15.11.2018 № 46 о/с у запас Збройних Сил України з виключенням з військового обліку, 16.11.2018.
Згідно з особистими картками на грошове забезпечення та довідкою військової частини НОМЕР_2 від 09.08.2023 № 94 ОСОБА_1 у грудні 2015 року нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в розмірі 20,68 грн, в січні та в лютому 2016 року - 12,60 грн щомісячно, в період з березня по травень 2016 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, в червні 2016 року нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в розмірі 59,45 грн, в липні 2016 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, в серпні 2016 року нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в розмірі 59,45 грн, в вересні - 118,90 грн, в період з жовтня 2016 року по листопад 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
При вирішенні справи суд виходить з такого.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (надалі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Стаття 3 Закону України № 1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
На підставі статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078).
Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а з 2016 року - 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
На підставі пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Тобто, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
Як свідчить аналіз чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
В рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Як свідчать матеріали справи, за спірний період служби нарахування індексації, оклади військовослужбовцям підвищувалися двічі: в січні 2008 року відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 та в березні 2018 року згідно постанови КМУ від 30.08.2017 № 704.
На офіційному публічному вебресурсі Державної служби статистики України розміщено індекси споживчих цін у 1991-2022 роках за електронним посиланням: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm.
Згідно зазначених даних, величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації в розмірі 101 відсоток (поріг до законодавчих змін, які набрали законної сили 01.01.2016) в лютому 2008 року.
Отже, з лютого 2008 року по дату наступного підвищення окладу - 01.03.2018 за посадою позивача закріпилось право на індексацію, базовим місяцем для розрахунку якої є січень 2008 року.
Тому, у спірних відносинах саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Доводи представника позивача про необхідність зобов'язання відповідача виплатити йому за спірний період індексацію грошового забезпечення у фіксованій сумі, є неприйнятними, адже розрахунки цієї суми були зроблені позивачем самостійно, в той час як повноваження стосовно обрахунку індексації у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону № 1282-XII покладається саме на відповідача.
Також є неприйнятними посилання позивача на відсутність у відповідача дискреційних повноважень щодо обрахунку сум індексації, оскільки, як зазначено вище, повноваження стосовно обрахунку індексації у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону № 1282-XII покладається саме на відповідача.
Водночас суд звертає увагу на те, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
Як установлено судом, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення в період з березня по травень 2016 року, в липні 2016 року та в період з жовтня 2016 року по листопад 2018 року (до дати звільнення) та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не цей вид індексації за спірний період. Саме тому суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача у цій частині.
Суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, враховує висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17.09.2020 у справі №420/1207/19 відповідно до яких здійснення розрахунку суми індексації належить до компетенції відповідача як роботодавця. Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому належним способом захисту прав позивача у даному випадку є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період без визначення конкретної суми заборгованості.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до витягів з наказів відповідачів позивач проходив військову службу:
у військовій частині НОМЕР_1 : з 28.07.2015 по 14.09.2016; з 09.11.2017 по 07.05.2018;
у військовій частині НОМЕР_2 : з 15.09.2016 по 08.11.2017; з 08.05.2018 по 16.11.2018.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії відповідачів щодо незастосування січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018, та зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно - «січень 2008 року», тому належним та достатнім способом захисту порушеного права в даному випадку є:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01.12.2015 по 14.09.2016 та з 09.11.2017 по 28.02.2018 включно - «січень 2008 року»;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01.12.2015 по 14.09.2016 та з 09.11.2017 по 28.02.2018 включно - «січень 2008 року», з урахуванням виплачених сум;
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 15.09.2016 по 08.11.2017 включно - «січень 2008 року»;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати і виплатити позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 15.09.2016 по 08.11.2017 включно - «січень 2008 року», з урахуванням виплачених сум;
Щодо вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4040,73 грн в місяць, що розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», за період з 01.03.2018 по 07.05.2018 у сумі 8993,88 грн, та за період з 08.05.2018 по 16.11.2018 у сумі 25487,02 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.03.2023 Закон № 1282-XII і Порядку № 1078 такого поняття як «фіксована» сума індексації не міститься.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 п. 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають підстави для висновку, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
Указаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Згідно з особистими картками на грошове забезпечення та довідкою військової частини НОМЕР_2 від 09.08.2023 № 94 відповідачем позивачу не нараховувалась і не виплачувалась індексація ні поточна, ні індексація-різниці за період з 01.03.2018 по 16.11.2018.
Так, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 п. 1-1, абзац 6 п. 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 6 пункт 4 Порядку № 1078).
Оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано було у листопаді 2018 року, то позивач набув би право на виплату поточної індексації з грудня 2018 року (позивача звільнено 16.11.2018).
Відтак, відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу поточної індексації за період з березня 2018 року по листопад 2018 року.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Викладене свідчить, що для з'ясування питання, чи має позивач право на застосування приписів абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 при нарахуванні, починаючи з березня 2018 року, індексації грошового забезпечення, необхідно з'ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
Судом встановлено, що грошове забезпечення позивача становило:
в лютому 2018 року 8420,50 грн (посадовий оклад - 530,00 грн, оклад за військове звання - 30,00 грн, надбавка за вислугу років - 56,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 308,00 грн, премія - 6731,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 765,50 грн);
в березні 2018 року - 13412,85 грн (посадовий оклад - 2555,00 грн, оклад за військове звання - 600,43 грн, надбавка за вислугу років - 788,64 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 1972,04 грн, премія - 6731,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 765,74 грн).
Отже, грошовий дохід позивача збільшився на суму 4992,35 грн (13412,85 грн - 8420,50 грн).
При цьому судом не було включено в грошове забезпечення позивача в лютому та березні 2018 року складових, що носять разовий характер.
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме:
1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 4992,35 грн = тобто на 529,20 грн розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, тому сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абз.1 п. 5 Порядку № 1078, не нараховується.
Відповідно, у цій частині позов не належить до задоволення.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного позов належить до часткового задоволення.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ “Про судовий збір” від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (ідентифікаційний код НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01.12.2015 по 14.09.2016 та з 09.11.2017 по 28.02.2018 включно - «січень 2008 року».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01.12.2015 по 14.09.2016 та з 09.11.2017 по 28.02.2018 включно - «січень 2008 року», з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 15.09.2016 по 08.11.2017 включно - «січень 2008 року».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 15.09.2016 по 08.11.2017 включно - «січень 2008 року», з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун