20 березня 2024 року м. Київ № 320/2037/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про прийняття додаткового рішення у справі №320/2037/23
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:
- визнати бездіяльність та протиправність дії відповідача щодо відмови перерахувати та виплачувати позивачу визначене пенсійне забезпечення на підставі довідки від 20 липня 2020 року №21/3/2-9/878-243 Фінансово-економічного управління Служби безпеки України, у відповідності до вимог статей 13; 43; 51; 52; 55 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок. доплат, підвищень) і премії, встановлених законодавством за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби, виходячи з відсоткового значення максимального розміру пенсії у 90% суми грошового забезпечення та 100% суми підвищення пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії, з 1 квітня 2019 року;
- визнати бездіяльність та протиправність дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 13; 43; 51; 52; 55 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам», виходячи з відсоткового значення максимального розміру пенсії у 90% суми грошового забезпечення, з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії і без обмеження максимальним розміром пенсії та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум;
- визнати бездіяльність та протиправність дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії з 1 квітня 2019 року на підставі довідки від 20 липня 2020 року №21/3/2-9/878-243 Фінансово-економічного управління Служби безпеки України, у відповідності до вимог статей 13; 43; 51; 52; 55 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 р. №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії, встановлених законодавством за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби, виходячи з відсоткового значення максимального розміру пенсії у 90% суми грошового забезпечення на 100% суми підвищення пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію на підставі довідки від 20 липня 2020 року №21/3/2-9/878-243 Фінансово-економічного управління Служби безпеки України, у відповідності до вимог статей 13; 43; 51; 52; 55 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок. доплат, підвищень) і премії, встановлених законодавством за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби, виходячи з відсоткового значення максимального розміру пенсії у 90% суми грошового забезпечення та 100% суми підвищення пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії, з 1 квітня 2019 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплаченої суми пенсії з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 13; 43; 51; 52; 55 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам», виходячи з відсоткового значення максимального розміру пенсії у 90% суми грошового забезпечення, з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії і без обмеження максимальним розміром пенсії та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплаченої суми пенсії з 1 квітня 2019 року на підставі довідки від 20 липня 2020 року №21/3/2-9/878-243 Фінансово-економічного управління Служби безпеки України, у відповідності до вимог статей 13; 43; 51; 52; 55 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії, встановлених законодавством за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби, виходячи з відсоткового значення максимального розміру пенсії у 90% суми грошового забезпечення та 100% суми підвищення пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі №320/2037/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Суд вирішив:
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення з 1 квітня 2019 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 1 квітня 2019 року відповідно до довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 20 липня 2020 року №21/3/2-9/878-243 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 90% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми пенсії з 1 квітня 2019 року на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 20 липня 2020 року №21/3/2-9/878-243, у відповідності до вимог статей 13, 43, 51, 52, 55 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 р. №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії, встановлених законодавством за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби, виходячи з відсоткового значення максимального розміру пенсії у 90% суми грошового забезпечення та 100% суми підвищення пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми пенсії з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 13, 43, 51, 52, 55 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам», виходячи з відсоткового значення максимального розміру пенсії у 90% суми грошового забезпечення, з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії і без обмеження максимальним розміром пенсії та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми пенсії з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 13, 43, 51, 52, 55 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам», виходячи з відсоткового значення максимального розміру пенсії у 90% суми грошового забезпечення, з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії і без обмеження максимальним розміром пенсії та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
В подальшому, від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №320/2037/23, а саме:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄРДПОУ 42098368) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) пенсію на підставі довідки від 20.07.2020 року №21/3/2-9/878-243 Фінансово-економічного управління Служби безпеки України, у відповідності до вимог статей 13 43; 51; 52; 55 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії, встановлених законодавством за відповідною або аналогічною посадою, яку я ( ОСОБА_1 ) займав на дату звільнення із служби, виходячи з відсоткового значення максимального розміру пенсії у 90% суми грошового забезпечення та 100% суми підвищення пенсії, без обмеження максимального розміру пенсі з 01.04.2019 року».
Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Додатковими судовими рішеннями вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (або вирішені не всі клопотання).
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Натомість, в обґрунтування вказаної заяви про ухвалення додаткового рішення позивач зазначає, що суд не зобов'язав ГУ ПФУ виплачувати позивачу пенсію згідно пункту 2 позовних вимог, може призвести до того, що ГУ ПФУ лише виплатить недоплачену суму пенсії згідно пунктами 3,4,5 Рішення суду, а далі буде виплачувати пенсію на свій розсуд.
Суд акцентує, відповідно до резолютивної частини рішення від 29.01.2024 у справі №320/2037/23 судом вирішено зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми пенсії з 1 квітня 2019 року на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 20 липня 2020 року №21/3/2-9/878-243, у відповідності до вимог статей 13, 43, 51, 52, 55 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 р. №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії, встановлених законодавством за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби, виходячи з відсоткового значення максимального розміру пенсії у 90% суми грошового забезпечення та 100% суми підвищення пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми пенсії з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 13, 43, 51, 52, 55 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам», виходячи з відсоткового значення максимального розміру пенсії у 90% суми грошового забезпечення, з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії і без обмеження максимальним розміром пенсії та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Київським окружним адміністративним судом під час ухвалення рішення від 29.01.2024 у справі №320/2037/23 вирішено всі позовні вимоги, які були заявлені у адміністративному позові та прийнято відповідне рішення щодо них.
У даному випадку судом вирішено, зокрема, зобов'язати ГУ ПФУ перерахувати з 01.04.2019 та виплатити позивачу пенсію, з урахуванням виплачених сум, що відповідає сутності та змісту мотивувальної частини рішення суду, щодо способу відновлення порушеного станом на час звернення до суду права позивача з редакційним уточненням формулювання, заявленого позивачем.
Із змісту заяви позивача вбачається, що наявне формулювання може спонукати відповідача до невиконання рішення у майбутньому, тобто необхідність зміни резолютивної частини рішення суду пов'язана із гіпотетичним припущенням позивача щодо можливого невиконання рішення суду.
Доводи позивача свідчать про незгоду позивача з формулюванням вимог, які були предметом судового розгляду та наведені у резолютивній частині рішення суду. Ці доводи стосуються суті рішення та можуть бути перевірені лише під час апеляційного оскарження.
При цьому, суд зазначає, що у Висновку №11 від 18.12.2008 року Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень викладено наступні висновки:
«Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою й простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення й викласти його у зрозумілому стилі, доступному для всіх.»
«Кожен суддя може обрати власний стиль та побудову документа або використовувати типові зразки, якщо такі існують.»
Водночас, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 р. у справі №11-164сап21, в тексті якої зазначено, що не повинно викликати сумнівів чи заперечень відносно того, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №320/2037/23.
Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. ст. 29, 30, 242, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України , Київський окружний адміністративний суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №320/2037/23 відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядок, визначений статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жукова Є.О.