ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" березня 2024 р. справа № 300/8296/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якого діє представник за довіреністю Крамчанінова І.О. (далі - представник позивача) звернувся до суду з адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та неврахуванні страхового стажу за період з 19.12.2014 по 28.08.2016;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області провести призначення пенсії, з врахуванням страхового стажу за період з 19.12.2014 по 28.08.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані, тим що ОСОБА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України і за час проходження військової служби йому було встановлено третю групу інвалідності з 11.06.2023, причина інвалідності: «травма, так, пов'язана з проходженням в/сл». У зв'язку з чим, маючи право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IVвід 09.07.2003 позивач особисто вперше 29.08.2023звернувся до відповідача за призначенням пенсії. Однак, рішенням від 05.09.2023 №092650006107 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність інформації в системі персоніфікованого обліку про наявність у позивача страхового стажу.На запит представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 надав архівні довідки № 82-956 та № 82-957 від 02.10.2023, в якій надані відомості щодо підтвердження грошового забезпечення і сплачених страхових внесків за період проходження військової служби з 19.12.2014 по 28.08.2016 року.Додавши до основного пакету документів зазначену архівну довідку, позивач звернувся до пенсійного органу повторно. Однак, пенсійним органом прийнято рішення про відмову і призначенні пенсії від 27.10.2023 №092650006107 та до страхового стажу не враховано період служби з 19.12.2014 по 30.06.2016 згідно довідки від 02.10.2023 №82-956, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків.Таким чином, відповідачем 2неврахована архівна довідка при розгляді документів щодо призначення йому пенсії, чим надумку позивача та його представника, відповідачіпорушили правопозивача на отримання пенсійного забезпечення.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.12.2023 позовну заяву залишив без руху, встановив строк для усунення її недоліків (а.с.36-38).
Позивач, 18.12.2023 виконав вимоги ухвали суду від 11.12.2023 про залишення позовної заяви без руху (а.с.40-41).
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.12.2023 відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.44-45).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с.57-63), відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що згіднозі статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. Оскільки дані про заробітну плату та страховий стаж за період військової служби позивача з 19.12.2014 по 30.06.2016 в реєстрі застрахованих осіб відсутні, підстави для його зарахування відсутні.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с.51-53), в якому представник заперечуючи проти позовних вимог, зазначив ті самі заперечення, що і відповідач 1 у відзиві на позовну заяву вказавши про те, що в ході розгляду документів позивача до страхового стажу не враховано період служби з 19.12.2014 по 30.06.2016 згідно довідки від 02.10.2023 № 82-956, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази і відзив, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проходив військову службу за контрактом при Національній гвардії України на посадах офіцерського складу з 19.12.2014 по 12.08.2016, що підтверджується військовим квитком позивача Серії НОМЕР_1 від 07.10.2016 (а.с. 31).
Відповідно до відомостей архівної довідки виданої Центральним архівним відділом Національної гвардії України № 82-957 від 02.10.2023, молодший лейтенант ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 19.12.2014 (наказ № 153 о/с від 19.12.2014) по 12.08.2016 (наказ № 173 від 12.08.2016) у військовій частині НОМЕР_2 (а.с. 25)
Згідно із відомостями архівної довідки виданої Центральним архівним відділом Національної гвардії України № 82-956 від 02.10.2023 позивач у період військової служби з січня 2015 по серпень 2016 отримував грошове забезпечення (а.с.24).
Івано-Франківське обласне бюро медико-соціальної експертизи Івано-Франківська міжрайонна МСЕК 26.10.2022 видало ОСОБА_1 довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісієюСерія 12 ААГ № 208503, відповідно до якої у позивачу встановлено третю групу інвалідності з 11.06.2022, причина інвалідності - травма, так, пов'язана з проходженням військової служби, дата чергового переогляду 26.10.2023 (а.с.18).
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.10.2023 щодо призначення йому пенсії по інвалідності, а також доданих до заяви документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення №092650006107 від 27.10.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено в призначенні такого виду пенсії з огляду на те, що статтею 32 Закону № 1058 передбачено, що особи, яким встановлено інвалідність, мають право не пенсію по інвалідності залежно від групи інвалідності, та за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю II та III груп від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років.Страховий стаж ОСОБА_1 складає 4 роки 4 дні. Працює.В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано період служби з 19.12.2014 по 30.06.2016 згідно довідки від 02.10.2023 № 82-956, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків (а.с.27) .
Уважаючи вищенаведене рішення Головного управління пенсійного фонду в Кіровоградській області про відмову в призначені пенсії протиправною позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції Українивизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно ч. 6 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" видами військової служби є, зокрема, військова служба військова служба за контрактом осіб офіцерського складу.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 24 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно з пп. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.
Підпунктом 2.2 п. 2.3 Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу.
Пункт 2.1 передбачає, що до заяви про призначення пенсії додаються такі документи: 1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхуванняза формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу; 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи.
В пункті 2.9 Порядку № 22-1 вказано, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Пунктом 3 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Пунктом 10 ст.1 вищевказаного Закону передбачено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цьогоЗаконузобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно абз.7 п.1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".
Пунктом 13 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою КМУ № 794 від 04.06.1998 визначено, що для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять в установленому порядку від: інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; Державної податкової адміністрації; роботодавців; фізичних осіб; державних органів реєстрації актів цивільного стану про громадян, які померли; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ та організацій.
Відповідно до п. 10 зазначеного Положення роботодавці зобов'язані: в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них; надавати на вимогу фізичної особи копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.
Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески (єдиний внесок) чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року у справі № 482/434/17.
Разом з тим, у матеріалах справи міститься:
-військовий квиток позивача Серії НОМЕР_1 від 07.10.2016 відповідно до якого ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом при Національній гвардії України на посадах офіцерського складу з 19.12.2014 по 12.08.2016(а.с.31);
- архівна довідка видана Центральним архівним відділом Національної гвардії України №82-957 від 02.10.2023, про те, що молодший лейтенант ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 19.12.2014 (наказ № 153 о/с від 19.12.2014) по 12.08.2016 (наказ № 173 від 12.08.2016) у військовій частині НОМЕР_2 (а.с. 25);
- архівна довідка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 № 82-956 від 02.10.2023 про те, що позивач у період військової служби з січня 2015 по серпень 2016 отримував грошове забезпечення (а.с.24).
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 13.09.2023 за період з ІІІ кварталу 2014 року по ІІІ квартал 2016 року, в яких містяться відомості про нараховані позивачу суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески (а.с. 28).
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відсутність даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу відбулася не з вини позивача та не може бути підставою для незарахування до його страхового стажу періоду проходження військової службипри Національній гвардії України, тому суд доходить висновку про задоволення позову в частині зобов'язання зарахування ОСОБА_1 до його страхового стажу періоду служби з 19.12.2014 по 30.06.2016.
Інших підстав для незарахування військової служби позивачапри Національній гвардії Україниз 19.12.2014 по 30.06.2016для призначення пенсії відповідачем не наведено та судом не встановлено.
При цьому, період служби позивача з 01.07.2016 по 12.08.2016 не є спірним, оскільки зазначений період зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Форма РС-право (а.с.30) та не заперечується відповідачами.
Також, спірний період служби позивача з 13.08.2016 по 28.08.2016 не підлягає зарахуванню до страхового ОСОБА_2 , оскільки позивачем не надано жодного доказу, який б підтверджував факт проходження ним військової служби у цей період.
Підсумовуючи наведене вище, суд уважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління пенсійного фонду в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні діїпідлягає до часткового задоволення.
Щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області провести призначення пенсії, з врахуванням страхового стажу суд зазначає наступне.
Виходячи із того, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та не відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України суд дійшов висновку про його скасування та зобов'язання пенсійного органу зарахувати до страхового стажу позивача спірні періоди військової служби з 19.12.2014 по 30.06.2016 та розглянути повторно заяву про призначення пенсії по інвалідності, з урахуванням висновків суду викладених у рішенні.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, відповідно до якої вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача 1 повторно розглянути заяву про призначення пенсії.
Беручи до уваги викладене, суд уважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.10.2023, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії по інвалідності, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд вказує, що частково задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та неврахуванні страхового стажу за період з 19.12.2014 по 30.06.2016;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період військової служби з 19.12.2014 по 30.06.2016 в Національній гвардії України та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.10.2023 про призначення йому пенсії по інвалідності з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, (ідентифікаційний код юридичної особи 20632802), адреса: вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.