20 березня 2024 року Справа № 280/742/24 м.Запоріжжя
апорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України (Військової частини НОМЕР_1 )
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України (Військової частини НОМЕР_1 ) (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатом розгляду рапорту позивача про його переміщення з військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії від 28.02.2023 №2161;
зобов'язати відповідача прийняти рішення за результатом розгляду рапорту позивача від 25.11.2023 про його переміщення з військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаду: гранатометника відділення охорони взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_3 , шпк «солдат», ВОС-103061А, штат №43/060-01, тарифний розряд-4 за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії від 28.02.2023 №2161.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що було порушено клопотання щодо переміщення позивача командиром військової частини НОМЕР_2 перед відповідачем, складено план переміщення осіб рядового та сержантського складу НОМЕР_3 окремої механізованої бригади у 2023 році від 04.12.2023 року №6037, та було відправлено на ім'я командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », враховуючи те, що з моменту подання позивачем рапорту на переміщення пройшло більше ніж двох місяців, у позивача є певні побоювання, що рішення про його переміщення може бути не прийняте, таким чином, право на його переміщення залишиться не реалізованим, а оскільки строк дії доданого до рапорту на переміщення позивачем письмової згоди від начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.11.2023 №1957/ВП щодо переміщення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 - становить 3 (три) місяці, відповідно таке рішення щодо його переміщення повинно бути прийняте в найкоротші терміни. Оскільки, командир (начальник), який має право призначати військовослужбовця на відповідну посаду, за результатом розгляду рапорту про переміщення військовослужбовця за станом здоров'я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії, повинен прийняти відповідне рішення, а також порушити клопотання про його переміщення , то враховуючи вищенаведене, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення, за результатом розгляду рапорту позивача від 25.11.2023 про переміщення позивача з військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії від 28.02.2023 №2161. Вважає вказану бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою судді від 29.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 31.01.2024 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив, в якому зазначає, що в своїй позовній заяві позивач зазначає, що у нього є певні побоювання, що рішення про його переміщення може бути не прийняте», однак не звертався до А0693 для з'ясування отримати відповідь та не залучає в якості співвідповідача А0693, а лише висловлює побоювання не прийняття рішення, та просить суд визнати бездіяльність не розгляду рапорту який був вже розглянутий 20 грудня 2023 року. Звертає увагу суду, що рішення у дані справі із предметом спору, який пов'язаний із виконанням основних функцій, які покладені на Збройні Сили України - здійснення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, а на сьогодні стримування збройної агресії проти України, у сукупності із іншими судовими рішеннями може стати предметом маніпуляцій певних осіб, що набуває особливого значення в умовах сьогодення. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.02.2024 витребувана від відповідача відповідь про результати розгляду рапорту позивача вих. № 6548 від 20.12.2023.
29.02.2024 через систему «Електронний суд» надійшов клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи витребуваних доказів, у якому додатково наголошує, що в позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо його переміщення на посаду гранатометника взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_3 за станом здоров'я. Зауважує, що як вбачається із позовної заяви проходить службу на посаді солдат резерву 14 запасної роти у військовій частині НОМЕР_2 та просить суд щодо його переміщення на посаду гранатометника за станом здоров'я. Пояснює, що гранатометник - військовослужбовець в групах, секціях, обслугах і відділеннях піхотних, механізованих, мотострілецьких, мотопіхотних, повітряно-десантних, аеромобільних та інших родів військ підрозділах, якому належить важлива роль в посиленні вогневої потужності підрозділу. Озброєний гранатометом, запасом реактивних гранат і гранат з кумулятивними зарядами, він веде вогонь на ураження наземних цілей, броньованих засобів противника і придушення його вогневих точок. Враховуючи вищевикладене, вважає, що позовна вимога не підлягає задоволенню оскільки посада гранатометника передбачає виконання обов'язків військової служби, що потребує більшого емоційного та фізичного навантаження ніж солдат роти резерву.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Старший солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на посаді солдат резерву 14 запасної роти, проходить військову службу у військовій часині НОМЕР_2 (54-окрема механізована бригада). Позивач є учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення серія НОМЕР_4 від 16.08.2023.
28 лютого 2023 року ВЛК при ВЧ НОМЕР_5 було складено довідку військово-лікарської комісії №2161, відповідно до якої позивача було визнано обмежено придатним до військової служби, не придатний до військової служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, РТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах.
Позивачем, 25 листопада 2023 року було подано рапорт безпосередньому командиру 14 запасної роти військової частини НОМЕР_2 , яким просив клопотати перед вищим командуванням щодо переміщення його, старшого солдата ОСОБА_1 , солдата резерву 14 запасної роти військової частини НОМЕР_2 на посаду: гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_7 , шпк «солдат», ВОС-103061А, штат №43/060-01, тарифний розряд-4.
До рапорту було додано письмову згоду від начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.11.2023 №1957/ВП, а також копію довідки військово-лікарської комісії від 28.02.2023 №2161.
У подальшому, командиром військової частини НОМЕР_2 направлено до Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » документи щодо переміщення позивача, зокрема складено план від 04.12.2023 №6037 переміщення осіб рядового та сержантського складу НОМЕР_3 окремої механізованої бригади у 2023 році.
У відповідь листом ВЧ НОМЕР_1 за № 6548 від 20.12.2023 на адресу командира військової частини НОМЕР_2 повернуто документи щодо переміщення осіб, зокрема щодо позивача, з наступних причин: недостатній рівень укомплектованості ВЧ НОМЕР_2 особовим складом; відсутність підстав для переміщення (п. 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатом розгляду рапорту позивача про його переміщення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Частиною 4 ст. 2 Закону №2232-XII передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
При цьому, відповідно до ч.14 ст.2 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 3 Закону № 2232-ХІІ правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону Україну», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 5,7 ст.6 Закону №2232-XII військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов'язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, а в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України - в порядку, визначеному їх керівниками.
Військові посадові особи це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством (ч. 12 ст. 6 Закону № 2232-ХІІ).
Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули (ч. 13 ст. 6 Закону № 2232-ХІІ).
Таким чином, військовослужбовці можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули, виключно у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, період дії воєнного стану або дії рішення про мобілізацію (крім цільової) є особливим періодом, який передбачає перехід Збройних Сил України та інших військових формувань на штати воєнного стану, які передбачають заміщення воєнних посад.
Суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дія якого у подальшому неодноразово продовжувалась та на час виникнення спірних правовідносин в Україні також триває воєнний стан, період дії якого, відповідно до Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «;Про оборону України» є особливим періодом, який передбачає перехід Збройних Сил України та інших військових формувань на штати воєнного стану, які передбачають заміщення воєнних посад.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулювання питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі регулюється визначений Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, який затверджено Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153).
Як зазначалось позивач у березні 2022 року був призваний солдатом військової служби за призивом до військової частини НОМЕР_2 , тобто як позивач, так і держава в особі МОУ повинні дотримуватися під час проходження військової служби позивачем законодавства України щодо проходження військової служби, у тому числі дотримання прав та інтересів військовослужбовця під час проходження ним військової служби, у тому числі щодо вирішення питань під час переміщення по службі.
Питання переміщення військовослужбовців по службі регламентовано пунктами 82 - 96, 110, 112, 113, 114 Положення.
Відповідно до п.83 Положення №1153 військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.
Пунктом 90 Положення № 1153 встановлено, що необхідність і терміновість переміщення військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарською комісією за станом здоров'я обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов'язки військової служби з урахуванням стану здоров'я, підготовки і досвіду служби, визначаються командирами (начальниками), які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади.
Переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані придатними або обмежено придатними до військової служби, але при цьому вони самі чи члени їх сімей мають потребу за станом здоров'я у зміні місця служби (проживання), здійснюється на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.
Пунктом 112 Положення № 1153 встановлено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої, зокрема, у випадках, визначених п. 82 цього Положення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:
неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;
потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.
Згідно з п. 113 Положення № 1153 переміщення військовослужбовця за станом здоров'я або за станом здоров'я членів його сім'ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.
Для переміщення в іншу місцевість військовослужбовець до рапорту додає відповідні документи, які підтверджують необхідність зміни місця проживання: дружини (чоловіка); його (її) неповнолітніх дітей, повнолітніх дітей - учнів (студентів) навчальних закладів за денною формою навчання, які перебувають на утриманні військовослужбовця, та дітей-інвалідів I або II групи; непрацездатних батьків військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка); братів, сестер військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка), які перебувають на його (її) утриманні.
Аналіз вищезазначених норм Положення № 1153 свідчить про те, що питання переміщення по службі військовослужбовця, особливо, за підставою за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії військовослужбовця, або членів його сім'ї, регламентовані вказаним Положенням з дотриманням встановленого ст. 6 КАС України, принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, з дотримання права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Судом встановлено, що листом за № 6548 від 20.12.2023 відповідачем повернуто документи щодо переміщення позивача, з наступних причин: недостатній рівень укомплектованості ВЧ НОМЕР_2 особовим складом; відсутність підстав для переміщення (п. 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008).
Згідно з п. 82 Положення № 1153 призначення військовослужбовців на посади здійснюється:
1) на вищі посади у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади, зокрема у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії; за сімейними обставинами на особисте прохання;
3) на нижчі посади, зокрема, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії; з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей на підставі висновку атестування; за віком або сімейними обставинами на особисте прохання; у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України».
Суд звертає увагу, що командуванням ВЧ НОМЕР_1 при прийнятті рішення про відмову у переміщенні позивача не було взято до уваги, що відповідно до Довідки ВЛК №2161від 28.02.2023 старший солдат військової служби за призивом ОСОБА_1 на підставі статей 40в, 39б, 54в, 52г, 42в, 23б, 64в, 67г графи II Розкладу хвороб визнаний обмежено придатним до військової служби. Таким чином, позивач придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, РТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах.
Враховуючи, що позивач старший солдат військової служби за призовом, питання щодо переміщення позивача по службі з урахуванням постанови (висновку) ВЛК повинно вирішуватися командирами (начальниками), які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади.
Судом встановлено, що командиром ВЧ НОМЕР_1 1 порушений порядок переміщення позивача по службі у зв'язку з тим, що позивач не був переміщений по службі за його рапортом, а також з огляду на висновок ВЛК та згоду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.11.2023 №1957/ВП.
Відтак, всі наведені вище обставини вказують на відсутність законних підстав у командування Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України (ВЧ НОМЕР_1 ) на прийняття рішення про відмову в переміщенні ОСОБА_1 з військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в свою чергу свідчить про наявність протиправного характеру в діях відповідача.
Внаслідок викладеного суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправними дій Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України (ВЧ НОМЕР_1 ) щодо не переміщення позивача з військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за станом здоров'я та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо переміщення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаду: гранатометника відділення охорони взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_3 , шпк «солдат», ВОС-103061А, штат №43/060-01, тарифний розряд-4.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст.143 КАС України).
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судовий збір у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України (Військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо непереміщення ОСОБА_1 за результатом розгляду його рапорту від 25.11.2023 з військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії від 28.02.2023 №2161.
Зобов'язати Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України (Військову частину НОМЕР_1 ) вчинити дії щодо переміщення ОСОБА_1 за результатом розгляду його рапорту від 25.11.2023 з військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаду: гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_7 , шпк «солдат», ВОС-103061А, штат №43/060-01, тарифний розряд-4 за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії від 28.02.2023 №2161.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак