21 березня 2024 року Справа № 280/81/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі з 30.12.1983 року по 06.08.1987 року, з 06.08.1987 року по 20.07.1989 року, з 05.09.1989 року по 27.03.2001 року і призначенні йому пенсії за віком та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.06.2023 № 084750009135.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу періоди роботи в колгоспі з 30.12.1983 року по 06.08.1987 року, з 06.08.1987 року по 20.07.1989 року, з 05.09.1989 року по 27.03.2001 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.06.2023 про призначення пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судові витрати.
Позовну заяву подано та підписано представником позивача адвокатом Будовською Н.В., на підтвердження повноважень наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1155534 від 26.12.2023.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), однак відповідачем відмовлено. Позивач не погоджується з рішенням відповідача, так як вважає, що відповідачем також протиправно відмовлено у зарахуванні до стажу позивача його періодів роботи, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні записи та підтверджує роботу позивача у спірних періодах. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 08 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви (у примірнику для суду та копії відповідно до кількості відповідачів) у якій уточнити склад учасників справи та/або зміст позовних вимог.
15.01.2024 до суду на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшла уточнена позовна заява, у якій Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області визначене представником позивача як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі - третя особа).
Ухвалою суду від 22 січня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 30.01.2024 надав відзив на позовну заяву, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову з наступного. ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії за віком надав копію трудової книжки, проте не надав довідок про відпрацьовані вихододні в колгоспі за періоди з 30.12.1983 по 06.08.1987, з 06.08.1987 по 20.07.1989, з 05.09.1989 по 27.03.2001, та довідки про реорганізацію господарства. Оскільки ОСОБА_1 не має достатнього страхового стажу, то відсутнє право виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 084750009135 від 29.06.2023 про відмову у призначенні пенсії прийняте з дотриманням та у відповідності до норм та вимог чинного законодавства. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області заперечує щодо сплати судових коштів у зв'язку з неможливістю сплатити судовий збір з відсутністю на це коштів. У задоволенні позову відповідач просить відмовити у повному обсязі..
26.02.2024 до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав. Період роботи в колгоспі з 30.12.1983 по 06.08.1987 та з 06.08.1987 по 20.07.1989 згідно трудової книжки НОМЕР_1 та період роботи в колгоспі з 05.09.1989 по 27.03.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 не включені до розрахунку страхового стажу, оскільки відсутня довідка щодо встановленого річного мінімуму та кількості фактично відпрацьованих трудоднів. Дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
22.06.2023 ОСОБА_1 звернувся за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 084750009135 від 29.06.2023 у призначенні пенсії позивачу відмовлено у зв'язку відсутністю необхідного страхового стажу.
У рішенні зазначено, страховий стаж особи становить 21 рік 01 місяць 28 днів.
За результатами розгляду документів до страхового стажу не зараховано:
- періоди роботи в колгоспі з 30.12.1983 по 06.08.1987 та з 06.08.1987 по 20.07.1989 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутні довідки про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та фактично відпрацьовані вихододні. Для зарахування зазначених періодів, необхідно долучити довідки про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та фактично відпрацьовані вихододні, видані на підставі первинних документів.
- періоди роботи в колгоспі з 05.09.1989 по 27.03.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки відсутня довідка про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та фактично відпрацьовані вихододні. Для зарахування зазначених періодів, необхідно долучити довідки про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та фактично відпрацьовані вихододні, та довідку про реорганізацію господарства видану на підставі первинних документів.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
У преамбулі Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами частин першої-третьої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Як зазначено у частині четвертій статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
Поряд з цим, суд зазначає, що на час заповнення трудової книжки позивача, діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412) (далі -Інструкція).
Відповідно до п.1.2 Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.
Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу.
У подальшому була чинною інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року , яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110 (далі - Інструкція №58).
Відповідно до п. 2.2 Інструкції №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження: відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення: відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України: відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з ним винагороди.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказ) (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати текст) наказу (розпорядження).
Спірні періоди роботи позивача підтверджується відповідними записами в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 (записи 3 - 6), та в трудовій книжці НОМЕР_2 (запис 1 - 2), так позивач прийнятий в колгосп «Зоря комунізму» Пологівського району Запорізької області на підставі наказу № 1 від 03.01.1984, 06.08.1987 позивач звільнений з роботи на підставі наказу № 11 від 21.07.1987; 06.08.1987 позивач прийнятий на роботу в колгосп ім. 1 -го Травня на посаду водія на підставі наказу № 10 від 05.07.1989, 20.07.1989 позивач звільнений з роботи згідно поданої заяви на підставі прот. 8 від 05.07.1989; 05.09.1989 прийнятий в члени колгоспу «Зоря комунізму» на підставі прот. № 14 від 12.09.1989, 27.03.2001 звільнений на підставі наказу № 27 від 27.03.2001.
Крім того, копії трудових книжок позивача містять відомості про посади позивача та виконання річного мінімуму трудової участі в господарстві у спірних періодів.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження роботи позивача у спірних періодах.
Доказів протилежного відповідачем не надано.
Щодо тверджень відповідача, що до страхового стажу не зараховано згідно трудової книжки період роботи, оскільки відсутні довідки про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та фактично відпрацьовані вихододні, суд звертає увагу, що на особу не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванні заробітної плати на конкретну посаду, яку позивач займав у той чи інший період його роботі підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає позивачу право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В силу положень статті 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Пункт 4.7 Порядку № 22-1 визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Крім того, відповідно до приписів статті 64 Закону № 1058-IV відповідачі наділені правом, зокрема, проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями.
Однак, відповідачем не надано доказів здійснення законодавчо визначених дій для встановлення періоду роботи, який підлягає зарахуванню до загального стажу позивача.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що рішення пенсійного органу, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
В даному випадку заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, що оскаржується в рамках цієї справи, тому Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області необхідно зобов'язати здійснити зарахування позивачу зазначених періодів роботи до страхового стажу та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір у сумі 1073,60 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі з 30.12.1983 по 06.08.1987, з 06.08.1987 по 20.07.1989, з 05.09.1989 по 27.03.2001 і призначенні йому пенсії за віком та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.06.2023 № 084750009135.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу періоди роботи в колгоспі з 30.12.1983 по 06.08.1987, з 06.08.1987 по 20.07.1989, з 05.09.1989 по 27.03.2001 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.06.2023 про призначення пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 1073,60 грн (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ),
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885),
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).
Повне судове рішення складено 21.03.2024.
Суддя Б.В. Богатинський