21 березня 2024 року Справа № 280/8987/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у наданні інформації стосовно порушення пенсійних прав ОСОБА_2 та копій довідок-розрахунків з пенсійної справи особи на адвокатський запит адвоката Трифонова Андрія Володимировича від 10.10.2023 № 56;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати ОСОБА_1 інформацію стосовно порушення пенсійних прав ОСОБА_2 та копії довідок-розрахунків з пенсійної справи особи, вказану в прохальній частині адвокатського запиту адвоката Трифонова Андрія Володимировича від 10.10.2023 № 56.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , який на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги представляє інтереси ОСОБА_2 , звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо надання інформації. Однак, орган Пенсійного фонду відмовився надавати запитувану інформацію та довідки з пенсійної справи клієнта, оскільки до запиту не надано договору про надання правової допомоги. Позивач вважає такі дії протиправними та зазначає, що відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Зауважує також, що пенсії громадян відносяться до поняття «соціальне забезпечення» і є відкритою інформацією у розумінні Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII. Крім того, відповідач направив відповідь на запит засобами поштового зв'язку, хоча позивач зазначав, що бажає отримати її особисто. Просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 01.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/8987/23 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, подав відзив (вх. від 21.11.2023 № 51785), в якому зазначив, що оскільки позивачем не було надано відповідачу договір про надання правової допомоги ОСОБА_2 , а він особисто до Головного управлння згоду на збір та використання позивачем своїх персональних даних не надавав, то надати запитувану персональну інформацію щодо нього неможливо. Додатково повідомляє, що відповідь ОСОБА_2 направлена на поштову адресу, яка вказана у його пенсійній справі. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
22.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 52013), в якій він заперечує проти доводів відповідача.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 2 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується копією відповідного посвідчення від 26.06.2018 (підстава видачі: рішення Ради адвокатів Запорізької області від 26.06.2018 № 12).
21.01.2021 між адвокатом Трифоновим Андрієм Володимировичем та ОСОБА_2 укладено Договір про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами. (п. 1.1. Договору).
10.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із адвокатським запитом (вих. № 56), в якому просив:
поновити права ОСОБА_2 , перерахувавши та виплативши належну йому пенсію, згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/2426/23 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
надати засвідчені належним чином довідки-розрахунки пенсії ОСОБА_2 станом на травень 2023, червень 2023, вересень 2023 та на дату розгляду цього звернення, з зазначенням у них усіх розмірів складових пенсійного забезпечення;
надати роз'яснення причин незаконного та самовправного зниження основного та незмінного розміру пенсії ОСОБА_2 та зазначити правові підстави такої дії.
Відповідь адвокат просив видати йому на руки, повідомивши за зазначеним у запиті номером телефону.
Листом від 12.10.2023 № 0800-0203-8/72370 відповідач повідомив, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі 280/2426/23 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області довідки № N/А-0804000890 про грошове забезпечення, з урахуванням основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.04.2019, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням встановлено розмір пенсії ОСОБА_2 без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок - 01.04.2019. Рішення суду виконано Головним управлінням в межах покладених зобов'язань у повному обсязі. Статтею 11 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, .прав та свобод людини. Крім того, забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу, зібраних відповідно до чинного законодавства державними органами, організаціями і посадовими особами. Надання органами Пенсійного фонду України інформації юридичним і фізичним особам допускається за рішенням суду та лише у випадках, передбачених законодавством. Оскільки ОСОБА_1 не додано договір про надання правової допомоги ОСОБА_2 , а він особисто до Головного управління згоду на збір та використання своїх персональних даних не надавав, то надати запитувану персональну інформацію щодо нього неможливо. Додатково повідомлено, що відповідь ОСОБА_2 направлено на поштову адресу, яка вказана у його пенсійній справі.
Незгода із діями відповідача зумовила звернення ОСОБА_1 до суду із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, регулює Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI (далі Закон № 2297-VI), спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних
Згідно із статтею 2 Закону № 2297-VI, володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом; згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди; персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця; суб'єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону № 2297-VI об'єктами захисту є персональні дані.
Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
У той же час, відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII (далі Закон № 2657-XII).
Згідно із положеннями частини 1 статті 7 Закону № 2657-XII право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 2657-XII за змістом інформація поділяється на такі види, зокрема інформація про фізичну особу.
Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ч. 1 ст. 11 Закону № 2657-XII).
При цьому, в розрізі положень частини 2 статті 11 Закону № 2657-XII не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення повноважень щодо верифікації та моніторингу державних виплат не потребує згоди фізичних осіб на отримання та обробку персональних даних.
В силу ж вимог частини 1 статті 21 Закону № 2657-XII інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 21 Закону № 2657-XII).
У відповідності до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У п. 3.2., 3.3. Рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2- рп/2012, зазначено, крім іншого, що до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону № 2657). Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані.
Таким чином, Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім'ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім'ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Між тим, частиною 1 статті 14 Закону № 2297-VI унормовано, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.
Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. (ч. 2 ст. 14 Закону № 2297-VI).
Використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону. (ч. 1 ст. 10 Закону № 2297-VI).
За правилами частини 1 статті 16 Закону № 2297-VI порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.
Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити. (ч. 2 ст. 16 Закону № 2297-VI).
Відповідно до частин 3, 4 статті 16 Закону № 2297-VI суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних.
У запиті зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника); 2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника); 3) прізвище, ім'я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит; 4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних; 5) перелік персональних даних, що запитуються; 6) мета та/або правові підстави для запиту.
Згідно із частиною 1 статті 24 Закону № 2297-VI, володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов'язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.
Водночас, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI).
Згідно із пунктами 1, 2, 4, 7 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.
Частиною 1 статті 24 Закону № 5076-VI регламентовано, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Водночас, в силу частини другої статті 24 Закону №5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що у випадку якщо адвокатом запитується інформація з обмеженим доступом, а саме конфіденційна інформація про клієнта (персональні дані), адвокатський запит має відповідати вимогам, які передбачені Законом № 2297-VI та містити підтвердження його повноважень на отримання такої інформації, що обумовлено, зокрема статтями 6, 7, 8, 10, 14, 16, 24 Закону № 2297-VI.
Таким підтвердженням повноважень адвоката може бути договір про надання правової допомоги, в пунктах якого мають міститись чітко визначені повноваження адвоката щодо отримання персональних даних клієнта, додаток до договору або письмове волевиявлення клієнта у вигляді згоди.
Отже, необхідність підтвердження повноважень на отримання адвокатом інформації з обмеженим доступом обумовлена обов'язками володільця персональних даних забезпечити належний захист персональних даних від незаконного доступу до них, що прямо передбачено статтями 10 та 24 Закону № 2297-VI.
Як встановлено судом із матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 10.10.2023 в інтересах ОСОБА_2 , при цьому до запиту додав ордер серії АР № 1117359 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Однак, договору про надання ОСОБА_2 правової допомоги разом із адвокатським запитом відповідачу не надано.
Проте, копія такого договору міститься у матеріалах справи, і у п. 5.2. цього Договору зазначено, що Замовник надає згоду на обробку своїх персональних даних, а також на отримання Адвокатом персональних даних/конфіденційної інформації про Замовника, інформації, яка становить лікарську, нотаріальну та інші види таємниць.
Водночас, суд наголошує, що оскільки копію цього договору не надано відповідачу разом із адвокатським запитом, ГУ ПФУ в Запорізькій області не мало правових підстав надавати запитувачу інформацію з обмеженим доступом щодо ОСОБА_2 .
Слід зазначити, що безумовно інформація щодо розміру пенсії конкретної фізичної особи (яка в даному випадку міститься у довідках-розрахунках пенсії ОСОБА_2 ) належить до інформації з обмеженим доступом і не є відкритою.
Посилання позивача в даному контексті на те, що до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення (п. 3 ч. 4 ст. 21 Закону України «Про інформацію») суд відхиляє, оскільки в цьому випадку мова йде про соціальне забезпечення населення, а не про розмір пенсії конкретної фізичної особи.
Що стосується решти запитуваної інформації, то відповідач листом від 12.10.2023 № 0800-0203-8/72370 надав відомості на адвокатський запит, зокрема, зазначивши про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 та вказавши, що на його думку, рішення суду виконано в межах покладених зобов'язань у повному обсязі. При цьому, незгода позивача з даними твердженнями не є підставою для визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Запорізькій області саме щодо відмови у наданні інформації стосовно порушення пенсійних прав ОСОБА_2 .
Стосовно направлення відповіді на адвокатський запит слід зауважити, що лист від 12.10.2023 № 0800-0203-8/72370 адресований адвокату Трифонову А.В. та направлений за адресою: АДРЕСА_1 . Дана адреса також зазначена позивачем самостійно у позові. Факт отримання відповіді позивачем не заперечується. На думку суду те, що відповідь направлена засобами поштового зв'язку, а не видана адвокату особисто на руки не порушує його прав на отримання інформації. Додатково також дана відповідь направлена ОСОБА_2 на поштову адресу, яка вказана у його пенсійній справі.
З урахуванням наведеного, на переконання суду, відповідач, надаючи відповідь на адвокатський запит від 10.10.2023 листом від 12.10.2023 № 0800-0203-8/72370 діяв правомірно, а відтак відсутні підстави стверджувати про вчинення ГУ ПФУ в Запорізькій області протиправних дій.
Як наслідок, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 інформацію стосовно порушення пенсійних прав ОСОБА_2 та копії довідок-розрахунків з пенсійної справи особи, вказану в прохальній частині адвокатського запиту адвоката Трифонова Андрія Володимировича від 10.10.2023 № 56.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 21.03.2024.
Суддя Ю.П. Бойченко