Житомирський апеляційний суд
Справа №293/1835/23 Головуючий у 1-й інст. Лось Л. В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
20 березня 2024 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника - Шелепи Сергія Анатолійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Шелепи Сергія Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2023 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 20.10.2023 об 11 год 45 хв в смт.Черняхів на вул.Житомирська, 19-а, керував транспортним засобом Ford Galaxy, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, такі як: запах алкоголю з порожнини роту, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або в закладі охорони здоров'я відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру поліцейського, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Шелепа С.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. На його думку, судом не враховано, що на наявному в матеріалах справи відеозаписі відсутня чітка відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. Також, у останнього були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, зазначена поліцейським ознака (запах з порожнини рота) є суб'єктивною думкою останнього, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути очевидним доказом у справі. Вважає, що склад адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , вказаний у протоколі, не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП та п.2.9 а ПДР, а тому відповідальність ОСОБА_1 за діяння, зазначене у протоколі, виключається.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що ОСОБА_1 отримав копію постанови на пошті лише 23.12.2023.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ААД №171766 від 20.10.2023 вбачається, що ОСОБА_1 20.10.2023 о 11 год 45 хв в смт.Черняхів на вул.Житомирська, 19-а, керував транспортним засобом Ford Galaxy, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння такі як: запах алкоголю з порожнини роту, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або в закладі охорони здоров'я відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру поліцейського, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, зо що відповідальність передбачена правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №171766 від 20.10.2023 (а.с.2); підписаною водієм постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 953352 від 20.10.2023, що підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який містить підпис ОСОБА_1 (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де зазначено що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився (а.с.5); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП від 20.10.2023 з підписом водія (а.с.6); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу з підписом водія (а.с.7); відеозаписом фіксації обставин події (а.с.10).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дослідив всі докази у справі, проаналізував їх і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв'язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано. Матеріалами справи об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З відеозапису фіксації обставин події та матеріалів справи вбачається, що у працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, озвучені водію та відображені в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння та у протоколі про адміністративне правопорушення, які ним підписані. При цьому, за змістом п.2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції.
Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу, який ним підписаний та не містить будь-яких заперечень, що спростовує посилання захисника щодо сумнівів у безумовній відмові водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Істотних порушень, які б могли бути підставою для визнання недійсним огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 працівниками поліції не допущено.
Дії ОСОБА_1 , які виразились у порушенні вимог п.2.5 ПДР України, правильно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Посилання захисника на ту обставину, що ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не підписував, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки належних доказів службового підроблення з боку працівників поліції на час апеляційного розгляду надано не було.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання адвоката Шелепи Сергія Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2023 року.
Апеляційну скаргу адвоката Шелепи Сергія Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич