Житомирський апеляційний суд
Справа №296/12176/23 Головуючий у 1-й інст. Франчук С. В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП296/12176/23 Доповідач Галацевич О. М.
20 березня 2024 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - Кравчука Андрія Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Кравчука Андрія Васильовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 28 грудня 2023 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 28 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 25.11. 2023 о 05 год 48 хв по вул.Селецька, 29, в м.Житомирі, керував транспортним засобом «Lexus GX 470», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Кравчук А.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апеляційна скарга обґрунтована тим, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Наявний у справі відеозапис не є повним, безперервним та не містить таких відомостей, а рапорт поліцейського не може бути належним доказом у справі. Окрім того, послався на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу та оскарження до суду постанови про порушення Правил Дорожнього руху, винесеної відносно ОСОБА_1 . Вказав, що автомобілем керував ОСОБА_2 , про що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пояснювали працівникам поліції. Просив допитати ОСОБА_3 в якості свідка.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що копію постанови отримав лише 11.01.2024.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ААД №608323 від 25.11.2023 вбачається, що ОСОБА_1 25.11.2023 о 05 год 48 хв по вул.Селецька, 29, в м.Житомирі, керував транспортним засобом «Lexus GX 470», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №608323 від 25.11.2023 (а.с.1); копією постанови серії ЕАТ №8204100 від 25.11.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за ч.1 ст.121-3 КУпАП (а.с.3); рапортом старшого лейтенанта поліції інспектора взводу №2 роти №1 БУПП в Житомирській області О.Консевича, відповідно до якого працівниками поліції було зупинено транспортний засіб Lexus GX 470, державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» за порушення ПДР. Під час підходу до транспортного засобу з сидіння водія громадянин ОСОБА_1 переліз на заднє пасажирське сидіння, пізніше пояснюючи, що водій авто пішов у невідомому напрямку. Від запропонованого огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився (а.с.6); направленням на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.11.2023 (а.с.4); актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно яких огляд на стан сп'яніння не проводився (а.с.5); відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, згідно якого від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився (а.с.7).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростувано. На наявному в матеріалах справи відеозаписі із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Зокрема, вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, як із застосуванням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я. При цьому, у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, з огляду на ознаки, озвучені йому та відображені в протоколі.
Зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була обумовлена порушенням останнім ПДР, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови про накладення адміністративного стягнення (а.с.3). В даному випадку, після зупинки автомобіля, ОСОБА_1 були надані відповідні пояснення щодо мотивів зупинки та повідомлено про наявність ознак алкогольного сп'яніння, а тому подальші дії ОСОБА_1 регламентуються нормами п.2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв'язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля.
Доводам апеляційної скарги щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом суд першої інстанції надав правильну оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині постанови та не потребує додаткового аналізу.
Наявний в матеріалах справи відеозапис не має ознак монтування, містить фіксацію обставин, які мають значення для справи, даний доказ відповідає вимогам ст.251 КУпАП, а тому є належним і допустимим.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд не вбачає підстав для допиту свідка ОСОБА_4 , який був присутній разом з ОСОБА_1 під час даної події та зі слів останнього може підтвердити факт керування транспортним засобом іншою особою - ОСОБА_5 , оскільки вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи. Як свідчить відеозапис із відеореєстратора службового автомобіля, після переслідування працівниками поліції автомобіля та його зупинки, двері зі сторони водія залишались зачиненими, з транспортного засобу, крім ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ніхто не виходив.
Інші доводи апеляційної скарги та пояснення, надані в суді апеляційної інстанції, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання адвоката Кравчука Андрія Васильовича, подане в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 28 грудня 2023 року.
Апеляційну скаргу адвоката Кравчука Андрія Васильовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 28 грудня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич