Справа № 761/1025/24
Провадження № 1-кс/761/1471/2024
11 березня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 07.12.2023 про закриття кримінального провадження № 62023100130001317 від 19.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 435-1 КК України,
установив:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла (вхід. № 1804) скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 07.12.2023 про закриття кримінального провадження № 62023100130001317 від 19.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 435-1 КК України.
Обґрунтовуючи скаргу, заявник зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, яка винесена на підставі не повного, всебічного і об'єктивного проведення досудового розслідування, та підлягає скасуванню, оскільки слідчий помилково дійшов до висновку про відсутність складу кримінального правопорушення.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 09.01.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 10.01.2024 скаргу разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судове засідання заявник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився. Однак, надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про розгляд скарги без його участі, зазначивши, що скаргу підтримує та просить задовольнити.
Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився. Водночас, через канцелярію суду надійшли матеріали кримінального провадження № 62023100130001317 від 19.07.2023.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу у відсутність слідчого за наявності матеріалів, які є в розпорядженні суду.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 62023100130001317 від 19.07.2023, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Як вбачається з матеріалів до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві надійшла ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 761/22815/23, якою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_4 та зобов'язано уповноважених осіб (слідчих) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою адвоката ОСОБА_6 від 18.05.2023.
19.07.2023 слідчим Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 на виконання зазначеної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04.07.2023 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62023100130001317, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 435-1 КК України.
Відповідно до заяви адвоката ОСОБА_6 від 18.05.2023 про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_7 систематично займається виготовленням та поширенням матеріалів, які містять образу честі і гідності, погрози вбивством та/або насильством військовослужбовцю ОСОБА_4 , зазначаючи, що вказані дії мають ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 435-1 КК України.
У подальшому, 07.12.2023 постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 закрито кримінальне провадження № 62023100130001317 від 19.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 435-1 КК України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи зазначену постанову про закриття кримінального провадження, слідчий зазначив, що відповідно до ст. 401 КК України, суб'єкт всіх без винятку кримінальних правопорушень, передбачених розділом XIX Особливої частини КК України, у тому числі ст. 435-1 КК України - спеціальний. Разом з тим, в ході здійснення досудового розслідування не отримано даних, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, що стало підставою для закриття кримінального провадження.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
У відповідності до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно із роз'ясненнями, що містяться у п. 3 Узагальнення ВССУ про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, правова природа даного виду оскарження процесуального рішення слідчого передбачає необхідність перевірки слідчим суддею не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Водночас, аналіз наявних у слідчого судді матеріалів свідчить про те, що вищезазначені вимоги кримінального процесуального закону не були дотримані слідчим при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження.
Однією зі специфічних ознак військових кримінальних правопорушень, що передбачені у Розділі XIX Особливої частини КК України є, зокрема, суб'єкт їх вчинення.
Приписами частин 1 та 2 статті 401 КК України встановлено, що військовими кримінальними правопорушеннями визнаються передбачені цим розділом кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів.
За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.
Дійсно, окремі військові злочини можуть бути вчинені лише військовослужбовцями, для яких властиві спеціальні ознаки, що підлягають встановленню у кожному конкретному провадженні.
Разом з тим, диспозиція ст. 435-1 КК України не містить будь-яких застережень щодо обмеження кола суб'єктів вчинення вказаного кримінального правопорушення лише військовослужбовцями. Дана норма призначена для захисту військовослужбовців від протиправних дій будь-якого суб'єкта (особи).
Аналіз зазначених норм та наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень вироків, дають підстави стверджувати, що суб'єктом цього кримінального правопорушення (ст. 435-1 КК України) можуть бути цивільні особи, а не тільки військовослужбовці або інші спеціальні суб'єкти, як зазначено у ч. 2 ст. 401 КК України (вироки у справах № 712/4108/22, № 308/8031/22, № № 297/3163/22, № 718/418/23).
Слідчий суддя вважає, що під час закриття кримінального провадження слідчий дійшов хибного висновку про те, що суб'єктом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 435-1 КК України, є спеціальний суб'єкт, встановлений у ст. 401 КК України.
Крім того, з наявних у слідчого судді матеріалів вбачається, що слідчим не проведено жодних слідчих дій для повного та об'єктивного досудового розслідування.
А тому, на думку слідчого судді, постанова старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 07.12.2023 є формальною та не відповідає критеріям, визначеним у ст. ст. 2, 9, 110 КПК України, оскільки винесена фактично без проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 62023100130001317 від 19.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 435-1 КК України, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись частиною 2 статті 376, статтями 2, 7, 110, 284, 303, 305-307, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 07.12.2023 про закриття кримінального провадження № 62023100130001317 від 19.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 435-1 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 07.12.2023 про закриття кримінального провадження № 62023100130001317 від 19.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 435-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1