Справа № 761/19536/23
Провадження № 2/761/2591/2024
20 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.
представника позивача: ОСОБА_1
представників відповідачів 1,2,3: Холодної Н.С. , Плаксивого О.В., Джумурата В.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в місті Києві в приміщенні зали суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В червні 2023 р. ОСОБА_4 (позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (враховуючи уточнену позовну заяву) до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якому просила стягнути солідарно в рівних частинах з Київської міської ради, Виконавчого органу Київської міської ради та Комунального підприємства «Керуюча організація з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» (Код ЄДРПОУ 34966254) на користь ОСОБА_4 : 185 258,85 гривень матеріальної шкоди. 10 000 гривень моральної шкоди.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_4 , є власником транспортного засобу «Мазда 3» номерний знак НОМЕР_1 . Станом на 12 грудня 2022 року вказаним транспортним засобом користувалася донька Позивача ОСОБА_5 12 грудня 2022 року транспортний засіб «Мазда 3» н.з. НОМЕР_1 був припаркований на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 , за місцем проживання дочки позивача.
Приблизно о 14 год 30 хв. ОСОБА_5 пішла до місця стоянки автомобіля та побачила, що на транспортний засіб «Мазда 3» н.з. НОМЕР_1 впало велике дерево, погнувши двері, крила, дах, кришку капоту та багажника, розбивши скло.
Вказаний факт було зафіксовано працівниками поліції.
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Позивача становить 185 258,85 грн., а вартість матеріального збитку складає 99 399,66 грн.
Дерева, які знаходяться на прибудинковій території багатоповерхових житлових будинків, перебувають на утриманні балансоутримувача відповідної прибудинкової території. Балансоутримувач зобов'язаний проводити належний догляд за зеленими насадженнями на своїй території.
Позивач зазначає, що організацію (балансоутримувача) зелених насаджень, які ростуть на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 не визначено. Власником земельної ділянки, на якій знаходилося дерево, є територіальна громада в особі Київської міської ради, а тому Київська міська державна адміністрація є відповідальною за організацію благоустрою вказаної території. Крім цього, за КП «Керуюча організація з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» закріплено на праві господарського відання житловий будинок АДРЕСА_1 . Також зазначає, що територіальна громада в особі Київської міської ради є власником земельної ділянки на якій розташовувалося дерево, що впало, а відтак Київська міська рада може бути відповідальною за завданий збиток.
Звертає увагу, що відповідачі не визначили балансоутримувача зелених насаджень на прибудинковій території, не здійснювали належний догляд за деревами, які знаходяться на прибудинковій будинку АДРЕСА_1 , вчасно не виявили сухостійне дерево із дуплавим стовбуром, внаслідок чого таке дерево впало та завдало Позивачу матеріального збитку, який повинен бути відшкодований за рахунок Відповідачів
Вказаними діями позивачу заподіяно також моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях внаслідок завдання їй негативних наслідків в результаті пошкодження власного транспортного засобу, порушенні звичного стану життя у зв'язку із неможливістю користування транспортним засобом. Моральну шкоду оцінює в 10000,00 грн
У відзиві на позов представник відповідача 1 Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заперечує щодо його задоволення, зазначає, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. Житловий будинок АДРЕСА_1 віднесено до сфери управління Шевченківської РДА, а господарське відання житлового фонду Шевченківського району міста Києва та обслуговування закріплених за ним житлових будинків здійснює Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва». Управителем будинку та його балансоутримувачем є Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва». Крім цього, позивачем не надано схеми ДТП, протокол прийняття заяви про кримінальне право рушення, як і не надано доказів звернення до страхової компанії. Вважає, що вина відповідача 1 не доведена. Моральну шкоду вважає необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами.
У відзиві на позов представник відповідача 3 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що відповідач 3 не входить до переліку спеціалізованих підприємств балансоутримувачів зелених насаджень та в нього відсутні працівники, які володіють спеціальними знаннями у сфері біології та садово-паркового господарства. У структурі тарифу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відсутня послуга із залучення спеціалістів у галузі біології для виявлення аварійних дерев. Вважає, що саме Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, у даному випадку, є відповідальними за шкоду, яка завдана падінням дерева на припаркований автомобіль Позивача. Крім цього, автомобіль позивача було припарковано біля будинку АДРЕСА_1 у місці не призначеному та не пристосованому для паркування автотранспорту. Вважає, що виключно позивач має нести відповідальність за наслідки, легковажного та безвідповідального відношення до свого майна. Крім цього, виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у 2022 році було ТОВ «Імпульс-газ», яке у разі ненадання чи неналежного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у межах дії договору від 06.01.2022року №3 несе відповідальність встановлену зазначеним договором та чинним законодавством. Вважає, що солідарна відповідальність передбачена лише у разі винних сумісних дій відповідачів, проте, жодної вини Відповідача 3 у заподіянні шкоди позивачу немає, оскільки відповідач 3 не є балансоутримувачем зелених насаджень, не є виконавцем послуг не здійснює огляд та перевірку стану дерев, у тому числі на предмет їх аварійності. Моральну шкоду вважає необґрунтованою та не доведеною.
У відзиві на позов представник відповідача 2 Київської міської ради заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що з наданих позивачем доказів не зрозуміле місце події, неможливо встановити, де саме були розміщені автомобіль та дерево, яке нібито впало на автомобіль. Вважає, що позивачем не доведено, що пошкодження було здійснене саме падінням дерева внаслідок його неналежного утримання по АДРЕСА_1 . Звертає увагу, що до відання саме виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень. Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, а господарське відання житлового фонду Шевченківського району міста Києва та обслуговування закріплених за ним житлових будинків здійснює Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва». Позивачем не доведено, що шкоду його автомобілю на прибудинковій території АДРЕСА_1 завдано внаслідок неналежного утримання зелених насаджень. Позивач не надав доказів суду, що спричинена падінням дерева шкода є об'єктивним наслідком поведінки Відповідача 2 є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду. Також вважає, що позивачем не надано жодного доказу, що його автомобіль під час падіння дерева знаходився на спеціально обладнаній стоянці та позивач вжив необхідних заходів для його безпечного збереження, а тому відповідальність за пошкодження автомобіля покладається саме на позивача, який несе ризик випадкового пошкодження (псування) автомобіля як його власник. Моральну шкоду вважає недоведеною, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили, що внаслідок пошкодження автомобіля позивач зазнав душевних страждань та негативних наслідків для самопочуття і здоров'я, чи змушений був змінити звичний спосіб життя.
Ухвалою судді від 07.06.2023 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання, залучено Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» в якості третьої особи до участі в справі.
Протокольною ухвалою суду від 05.10.2023 р. залучено Київської міської ради, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до участі в справі в якості співвідповідачів.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити, зазначив, що автомобіль до цього часу не відремонтовано.
Представники відповідачів 1,2,3 заперечили щодо задоволення позову.
Суд, вислухавши пояснення присутніх учасників процесу, показання свідка, дослідивши зібрані в справі письмові докази, вважає за можливе частково позовні вимоги задовольнити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником автомобіля «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 .
З довідки Шевченківського УП ГУНП у м. Києві вбачається, що 12.12.2022 р. до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві звернулась ОСОБА_5 щодо пошкодження автомобіля «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 . Вказану подію зареєстровано в ЖЄО №67730 від 12.12.2022 р. З тексту заяви ОСОБА_5 стало відомо, що 12.12.2022 р. близько 14:30 год. за адресою: м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 3/2 виявила пошкоджений автомобіль «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , який було припарковано за вказаною адресою, а саме внаслідок падіння дерева було пошкоджено: передні та задні двері, крило переднє та заднє з правого боку, капот. Для відшкодування матеріальних збитків заявнику рекомендовано звернутись до страхової компанії для відшкодування збитків. В разі встановлення фактів протиправних дій, будуть прийняті заходи відповідно до вимог чинного законодавства. Матеріали перевірки списати до справ управління поліції.
Факт пошкодження належного позивачу транспортного засобу в результаті падіння дерева за вказаною вище адресою підтверджується вказаною довідкою, фотознімками, які є в матеріалах справи. Вказаний факт відповідачами належними та допустимими доказами не спростовано
Надана позивачем довідка щодо погодних умов не підтверджують настання надзвичайних погодних умов (грози, шквального вітру) 12.12.2022 р.
Згідно висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №09/0-23 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування фізичного зносу вузлів і деталей складає 185258,85 грн, вартість матеріального збитку- 99399,66 грн.
Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що 12.12.2022 р. автомобіль Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , був у її користуванні, вона припаркувала автомобіль за адресою: АДРЕСА_1 біля гаражу. О 14:00 год. побачила, що на автомобіль впало дерево. На її виклик прибули працівники поліції, які зафіксували подію, пошкодження автомобіля. Спеціально відведених паркувальних місць біля будинку не відведено. До страхової компанії вона не зверталась, договору добровільного страхування «КАСКО» автомобіль немає. Пояснила, що автомобіль не відремонтовано.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Згідно ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27.05.2021 р. у справі №761/12945/19.
Виходячи з цього, особа, яка вимагає відшкодування збитків (як грошової оцінки матеріальної шкоди), повинна довести факт заподіяння збитків (шкоди), розмір понесених збитків, (шкоди) безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями особи, яка спричинила збитки (шкоду), та самими збитками (шкодою). А відповідач має довести, що такі збитки (шкода) завдані не з його вини.
Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Також позивач несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23.09.2020 р. у справі № 329/382/19.
Таким чином, відповідач для звільнення його від відповідальності має довести, що шкода заподіяна не з його вини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть передавати об'єкти благоустрою на баланс підприємствам, установам, організаціям відповідно до частини першої статті 15 цього Закону.
Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.
Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону (ч. 5 ст. 24).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону елементами (частинами) об'єктів благоустрою є, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які є чинними, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Згідно з п.3.1.4 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051, утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.
Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.
Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Пунктом 3.2 Правил, передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Згідно з пунктом 5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.
Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об'єктів (пункт 5.5. Правил).
Аналогічні норми містяться у підпункті 9.2 пункту 9 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051.
Як зазначалось вище, 12.12.2022 р. на прибудинковій території будинку за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок падіння дерева було пошкоджено належний на праві власності позивачу автомобіль.
Згідно відповіді КО «Київзеленбуд» від 30.01.2023 р. відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними в межах м. Києва є: На об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів. . На територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства. На територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій. На землях запасу міста - Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" та комунальні підприємства, які входять до об'єднання. КО «Київзеленбуд» не балансоутримувачем території за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , та не здійснювало жодних аварійних робіт.
Згідно відповіді КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» від 24.01.2023 р. організацію (балансоутримувача) зелених насаджень, які ростуть на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 не визначено. Витрати на обслуговування дерев та інших зелених насаджень на прибудинкових територіях житлових будинків не включені до складових вартості послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Згідно з розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 30.12.2016 року №801 житловий будинок АДРЕСА_1 віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації відповідно та закріплено на праві господарського відання за КП "Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".
Між тим, прибудинкова територія (земельна ділянка), дерева та інші зелені насадження, що розташовані на прибудинковій території зазначеного будинку та поруч із нею в господарське відання при цьому не передавалися.
З огляду на те, що прибудинкова територія біля житлового будинку АДРЕСА_1 не визначена органами місцевого самоврядування, а тому не передавалась у відання жодній організації, то дерево, що впало на автомобіль позивача, знаходилось на землі комунальної власності та не передавалось в управління чи на облік жодному балансоутримувачу, а тому відповідальним за майнову шкоду, завдану позивачу внаслідок падіння на його автомобіль дерева за вказаною адресою є саме орган місцевого самоврядування - Київська міська рада.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц (провадження № 61-43478св18) та від 25.01.2023 р. у справі № 522/2891/20, в яких покладаючи на Дніпровську міську раду обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п'ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування».
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Відтак, відсутні підстави для солідарного стягнення шкоди з усіх відповідачів, оскільки відповідальність за завдану позивачу шкоду покладається на орган місцевого самоврядування - Київську міську раду.
Доводи відповідачів щодо неналежного паркування автомобіля «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , як підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, суд не приймає до уваги, оскільки жодних обмежень щодо перебування на вказаній території транспортних засобів не було та судом не встановлено, відповідачами не доведено, що автомобіль на момент пошкодження знаходився у місцях, заборонених для паркування.
З огляду на вищезазначене, вина Київської міської ради у пошкодженні автомобіля позивача та завданні матеріальної шкоди встановлена та вказаним відповідачем не спростована.
Щодо розміру матеріальної шкоди, то як було зазначено вище вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування фізичного зносу вузлів і деталей складає 185258,85 грн, вартість матеріального збитку- 99399,66 грн.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" судам роз'яснено, що у випадку, коли для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Таким чином, наведеними нормами права встановлено, що винною особою відшкодовуються лише реальні збитки, які понесені потерпілим. Тобто, для відшкодування понесених реальних збитків на відновлення автомобіля, позивач мала надати докази на доведення їх розміру, а також докази заміни деталей автомобіля на нові іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів.
Оскільки позивач заявила вимогу про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу, то така шкода, за відсутності доказів проведення відновлення пошкодженої речі, стягуються з врахуванням зношеності автомобіля.
З огляду на те, що позивач, реалізуючи свої процесуальні права на власний розсуд, не надала належних і допустимих доказів ремонту автомобіля з використанням нових вузлів, деталей та комплектуючих частин, суд дійшов висновку про необхідність стягнення збитків в розмірі 99399,66 грн з урахування коефіцієнта фізичного зносу.
Завдана матеріальна шкода підтверджена належними доказами. Відповідачі, в тому числі Київська міська рада, клопотань про призначення експертизи не заявляли, жодними доказами не спростували розмір шкоди, а тому немає підстав для не врахування цього письмового доказу при ухваленні рішення у справі.
Щодо вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 вказаної Постанови).
У даному випадку пошкодження автомобіля сталось із вини відповідача 2 Київської міської ради. Позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями з боку відповідача 2, які це спричинили. Безумовно, внаслідок пошкодження автомобіля, позивачу було завдано душевних страждань та переживань. Між тим, позивачем не в повній мірі обґрунтовано розмір моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Обґрунтовуючи свої вимоги в частині заподіяння моральної шкоди позивач посилалась на те, що у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, остання була позбавлена можливості вільно користуватися своїм транспортним засобом.
Так, згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).
Суд, враховуючи обставини справи, виходячи з засад розумності та справедливості, вважає, що достатнім для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, є стягнення 3000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню судові витрати, які складаються з судового збору, в розмірі 1024,00 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 23, 541, 1166, 1190 ЦК України, ст.ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 137, 141, 211, 223, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з Київської міської ради на користь ОСОБА_4 кошти матеріальної шкоди в розмірі - 99 399,66 грн., кошти моральної шкоди у розмірі - 3000 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1024,00 грн., а всього в розмірі - 103 423 (сто три тисячі чотириста двадцять три) гривні 66 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідачі: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», код ЄДРПОУ 34966254, адреса: м.Київ, вул..Білоруська, 1.
Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), адреса: м.Київ, вул..Дегтярівська, 31, корп..2.
Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, адреса: м.Київ, вул..Хрещатик, 36.
Повне рішення виготовлено 21.03.2024 р.
Суддя: Андрій Осаулов