Справа № 761/27376/20
Провадження №1-кп/761/959/2024
іменем України
20 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100100005569 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рахвалівка Івнанківського району Київської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 19.06.2007 Іванівським районним судом Київської області, за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 69, ч.2 ст.15, ч.2 ст.289, ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці, звільнений від відбування покарання з випробувальним та іспитовим строком 1 рік;
- 31.08.2007 Вижгородським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України, до позбавлення воді строком на 1 рік;
- 18.09.2007 Оболонським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки, вирок Іванківського районного суду виконувався окремо;
- 25.10.2011 Іванівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений по відбуванню покарання 08.08.2014,
- 14.11.2014 Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців,
- 19.12.2014 Іванівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 3 місяця,
- 28.12.2020 Носівським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років,
- 29.09.2021 Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,
- 06.12.2022 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 5 років 7 місяців позбавлення волі,
- 06.12.2022 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 5 років 8 місяців позбавлення волі,
вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України,-
09 червня 2020 року, у нічний час доби ОСОБА_4 та Особа 1, (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, вступили у злочинну змову, направлену на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно. З цією метою, ОСОБА_4 та Особа 1, за невстановлених обставин придбали знаряддя вчинення вказаного злочину, а саме викрутку та матерчаті рукавички.
Так, 09 червня 2020 року приблизно о 04 годині 15 хвилин, ОСОБА_4 разом із Особа 1, проходили біля будинку 55 по вул. Січових Стрільців в м. Києві , де помітили автомобіль марки «ВАЗ», моделі «Славута», д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, який належить ОСОБА_5 , після чого вирішили обрати вказаний автомобіль у якості об'єкта злочину.
ОСОБА_4 спільно із Особою 1, перебуваючи в злочинній змові, 09 червня 2020 року, приблизно о 04 годині 15 хвилин, знаходячись біля будинку 55 по вул. Січових Стрільців в м. Києві , підійшли до вищевказаного транспортного засобу та впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, Особа 1, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , відповідно до розподілених ролей, проник через багажний відділ до автомобіля марки «ВАЗ», моделі «Славута», д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, з метою заволодіти транспортним засобом та розпорядитись ним на власний розсуд. Після чого, Особа 1, сів за водійське сидіння, а ОСОБА_4 сів поруч на пасажирське сидіння. Продовжуючи свої дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 та Особа 1, оглянувши автомобіль, не виявили в ньому ключів, тому Особа 1, вирішив, за допомогою дротів, доступ до яких виявив біля керма автомобілю привести авто в робочий стан, але через причини, що не залежали від волі не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, не зміг запустити двигун автомобіля.
Вище вказаними діями, ОСОБА_4 спільно із Особа 1, намагалися незаконно заволодіти автомобілем марки «ВАЗ», моделі «Славута», д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, який належить ОСОБА_5 вартістю 34580,00 грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят гривень 00 коп.)
Крім того, 09 червня 2020 року приблизно о 04 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 разом із Особою 1, проходили біля будинку №8 по вул. Котарбінського в м. Києві , де помітили автомобіль марки «Wolksvagеn моделі LT 28ПЕ д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, який належить ОСОБА_6 , після чого вирішили обрати вказаний автомобіль у якості об'єкта злочину.
Так, ОСОБА_4 спільно з Особою 1, перебуваючи в злочинній змові, 09 червня 2020 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин, знаходячись біля будинку 8 по вул. Котарбінського в м.Києві , підійшли до вищевказаного транспортного засобу та впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає Особа 1, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , відповідно до розподілених ролей, розбив скло на водійських дверцятах автомобіля марки «Wolksvagеn моделі LT 28ПЕ д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору з метою заволодіти транспортним засобом та розпорядитись ним на власний розсуд. Після чого, Особа 1, сів за водійське сидіння, а ОСОБА_4 сів поруч на пасажирське сидіння. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_4 та Особа 1, оглянувши автомобіль, не виявили в ньому ключів, Особа 1, вирішив, за допомогою дротів, доступ до яких виявив біля керма автомобілю, привести авто в робочий стан. В подальшому, за допомогою дротів живлення системи запалення автомобілю Особа 1, здійснив з'єднання різних зарядів та намагався привести у робочий стан двигун автомобіля марки «Wolksvagеn моделі LT 28ПЕ д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, але через причини, що не залежали від його волі завести двигун вищевказаного автомобіля не зміг. Після чого, ОСОБА_4 з Особою 1,. з місця вчинення злочину зникли.
Вищевказаними діями, ОСОБА_4 спільно із Особою 1, намагалися незаконно заволодіти автомобілем марки «Wolksvagеn моделі LT 28ПЕ д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, який належить ОСОБА_6 вартістю 130880,00 грн. (сто тридцять тисяч вісімсот вісімдесят грн. 00 коп.).
Крім того, 09 червня 2020 року приблизно о 04 годині 40 хвилин, ОСОБА_4 разом із Особа 1, проходили біля будинку 12Д по вул. Коперника в м. Києві , де помітили автомобіль марки «ВАЗ», моделі «2107», д.н.з. НОМЕР_3 , сірого кольору, який належить ОСОБА_7 , після чого вирішили обрати вказаний автомобіль у якості об'єкта злочину.
Так, ОСОБА_4 спільно із Особою 1, перебуваючи в злочинній змові, 09 червня 2020 року, приблизно о 04 годині 40 хвилин, знаходячись біля будинку 12Д по вул. Коперника в м. Києві , підійшли до вищевказаного транспортного засобу та впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, Особа 1, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , відповідно до розподілених ролей, за допомогою завчасно підготовленої викрутки, пошкодив замок на водійських дверцятах автомобіля марки «ВАЗ», моделі «2107», д.н.з. НОМЕР_3 , сірого кольору, та проник всередину, з метою заволодіти транспортним засобом. Після чого, Особа 1, сів за водійське сидіння, а ОСОБА_4 сів поруч на пасажирське сидіння. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 та Особа 1, оглянувши автомобіль, не виявили в ньому ключів, тому Особа 1, вирішив, за допомогою дротів, доступ до яких виявив біля керма автомобілю привести авто в робочий стан, але через причини, що не залежали від волі не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, не зміг привести завести двигун автомобіля.
Так, ОСОБА_4 спільно із Особою 1, намагалися незаконно заволодіти автомобілем марки «ВАЗ», моделі «2107», д.н.з. НОМЕР_3 , сірого кольору, який належить ОСОБА_7 вартістю 48410,00 грн. (сорок вісім тисяч чотириста десять грн. 00 коп.).
Вищевказаними діями, ОСОБА_4 , вчинив закінчений замах (виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було завершено з причин, що не залежали від його волі) на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України.
Крім того, 09 червня 2020 року приблизно о 05 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 разом із Особою 1, проходили біля будинку 30 по вул. Шолуденка в м. Києві , де помітили автомобіль марки «ВАЗ», моделі «2103», д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору, який належить ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_4 спільно із Особою 1, перебуваючи в злочинній змові, 09 червня 2020 року, приблизно о 05 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку 30 по вул.Шолуденка в м. Києві , підійшли до вищевказаного транспортного засобу та впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, Особа 1, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , відповідно до розподілених ролей, за допомогою завчасно підготовленої викрутки, пошкодив замок на водійських дверцятах автомобіля марки «ВАЗ», моделі «2103», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , з метою заволодіти транспортним засобом та розпорядитись ним на власний розсуд. Після чого, Особа 1, сів за водійське сидіння, а ОСОБА_4 сів поруч на пасажирське сидіння. Після чого, продовжуючи свої дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 та Особа 1, ., оглянувши автомобіль, не виявили в ньому ключів, тому Особа 1, вирішив, за допомогою дротів, доступ до яких виявив біля керма автомобілю привести авто в робочий стан.
В подальшому, за допомогою дротів живлення системи запалення автомобілю, Особа 1, здійснив з'єднання різних зарядів та привів у робочий стан двигун автомобіля марки «ВАЗ», моделі «2103», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 . Після чого, ОСОБА_4 спільно із Особою 1, на автомобілі марки «ВАЗ», моделі «2103», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 направились в невідомому напрямку.
Вище вказаними діями, ОСОБА_4 , вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України.
Крім того, 09 червня 2020 року приблизно о 04 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 разом із Особою 1, проходили біля будинку 55 по вул. Січових Стрільців в м. Києві , де помітили автомобіль марки «Mazda», моделі «2200», д.н.з. НОМЕР_5 , білого кольору, який належить ОСОБА_9 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до автомобілю марки «Mazda», моделі «2200», д.н.з. НОМЕР_5 , білого кольору. 09.06.2020, приблизно о 04 год. 20 хв., ОСОБА_4 розбив переднє ліве скло автомобіля, в якому знаходилось майно потерпілого ОСОБА_9 , а саме: парасолька вартістю 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп., окуляри вартістю 110 (сто десять) грн. 00 коп., чохол для окулярів вартістю 100 (сто) грн. 00 коп. проте довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 не зміг з причин, що не залежали від його волі.
Так, ОСОБА_4 намагалася повторно, таємно викрасти чуже майно, що належить ОСОБА_9 на загальну суму 360 (триста шістдесят) грн. 00 коп.
Вищевказаними діями, ОСОБА_4 здійснив незакінчений замах (з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця) на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно,поєднане з проникнення у сховище, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, приблизно о 04 годині 15 хвилин, ОСОБА_4 разом із Особою 1, проходили біля будинку 55 по вул. Січових Стрільців в м. Києві , де помітили автомобіль марки «ВАЗ», моделі «Славута», д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, який належить ОСОБА_5 . В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища, а саме автомобілю марки «ВАЗ», моделі «Славута», д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до автомобілю марки «ВАЗ», моделі «Славута», д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, 09.06.2020, приблизно о 04 год. 15 хв., Особа 1, через багажний відділ автомобіля марки «ВАЗ», моделі «Славута», д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору проник всередину. Після чого, Особа 1, сів за водійське сидіння.
Перебуваючи біля автомобіля марки «ВАЗ», моделі «Славута», д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, який знаходився за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 55, ОСОБА_4 дістав з багажного відділу одну викрутку з жовтою ручкою, обмотану ізолюючою стрічкою синього кольору, вартістю 50 (п'ятдесят) гривень, ремінь для буксирування марки «TR707P», довжиною 5,5 м, вартістю 230,50 (двісті тридцять) гривень 50коп., трос щеплення марки «Goodrem rm 4025», вартістю 279 (двісті сімдесят дев'ять) гривень 74 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 , повторно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5 , на загальну суму 560 (п'ятсот шістдесят) гривень 24 коп.
Крім цього, 09 червня 2020 року приблизно о 04 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 разом із Особою 1, проходили біля будинку 8 по вул. Котарбінського в м. Києві , де помітили автомобіль марки «Wolksvagen» моделі LT 28 ПЕ, д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, який належить ОСОБА_6 . В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища, а саме автомобілю марки «Wolksvagen» моделі LT 28 ПЕ, д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору.
Так, 09.06.2020, приблизно о 04 год. 30 хв., Особа 1, розбив скло на водійських дверцятах автомобіля марки «Wolksvagen» моделі LT 28 ПЕ, д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , та проник всередину, з метою заволодіти транспортним засобом та розпорядитись ним на власний розсуд. Після чого, Особа 1, сів за водійське сидіння, а ОСОБА_4 сів поруч на пасажирське сидіння.
Перебуваючи в автомобілі марки «Wolksvagen» моделі LT 28 ПЕ, д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, який знаходився за адресою: м. Київ, вул. М. Кравченка, 8, ОСОБА_4 дістав з бардачка паспорт громадянина України, закордонний паспорт та водійське посвідчення видані на ім'я ОСОБА_10 , 1995 р.н., та в подальшому перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_4 із за спинки водійського сидіння дістав рюкзак чорного кольору, б/в, вартістю 225 (двісті двадцять п'ять) грн., в якому знаходилися: лазерна рулетка марки «ВОSH» зеленого кольору, б/в, вартістю 2278,42 (дві тисячі двісті сімдесят вісім) грн. 42 коп. рулетка жовтого кольору, б/в, вартістю 140 (сто сорок) грн. Після чого, ОСОБА_4 розпорядився викраденим на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 , повторно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_6 , на загальну суму 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 42 коп.
Крім того, 09 червня 2020 року приблизно о 05 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 разом із Особою 1, проходили біля будинку 30 по вул. Шолуденка в м. Києві , де помітили автомобіль марки «ВАЗ», моделі «2103», д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору, який належить ОСОБА_8 , після чого вирішили обрати вказаний автомобіль у якості об'єкта злочину.
Так, 09.06.2020, приблизно о 05 год. 00 хв., ОСОБА_11 , відповідно до розподілених ролей, за допомогою завчасно підготовленої викрутки, пошкодив замок на водійських дверцятах автомобіля марки «ВАЗ», моделі «2103», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , та проник всередину, з метою заволодіти транспортним засобом та розпорядитись ним на власний розсуд, В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища, а саме автомобілю марки«ВАЗ», моделі «2103», д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору Після чого, Особа 1, сів за водійське сидіння, а ОСОБА_4 сів поруч на пасажирське сидіння.
Перебуваючи в автомобілі марки «ВАЗ», моделі «2103», д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору, який знаходився за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 30, ОСОБА_4 дістав з салону ніж розкладний, б/в, вартістю 125 (сто двадцять п'ять) грн., ліхтар марки «Yajia YJ-1898», б/в, вартістю 70 (сімдесят) грн. та навушники дротові, б/в, вартістю 40 (сорок) грн. Після чого, ОСОБА_4 розпорядився викраденим на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 , повторно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_8 , на загальну суму 235 (двісті тридцять п'ять) грн 00 коп.
Вищевказаними діями, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену повторно, поєднану з проникнення у сховище, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в ході судового розгляду заперечував свою провину. Разом з тим, змінив свою позицію, винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України, визнав повністю та розповів про обставини скоєних кримінальних правопорушень зазначених в обвинувальному акті. Так, ОСОБА_4 , повідомив що точної дати та часу не пам'ятає, однак 2020 році зустрівся з товаришем в парку для розпивання алкогольних напоїв. Пізніше чоловіки за домовленістю пішли шукати авто, яке можна викрасти та поїхати до бару. Так, чоловіки помітили автомобіль «Славута», однак потрапивши до салону, автомобіль не завівся, а тому чоловіки пішли шукати інший. Таким чином, ОСОБА_4 та його товариш намагались викрасти ще два автомобілі, однак їх спроби були марними. Між тим, потрапляючи до салону вказаних автомобілів, ОСОБА_4 здійснював крадіжку дрібних речей, які знаходились в авто. Пізніше, чоловіки помітили припаркований автомобіль «ВАЗ». Потрапивши до салону вказаного авто, за допомогою дротів біля керма, товаришу ОСОБА_4 вдалось завезти автомобіль, після чого чоловіки з місця вчинення кримінального правопорушення поїхали на викраденому авто. ОСОБА_4 зазначив, що всі зазначені в обвинувальному акті суми вартості автомобілів та викрадених речей вказані вірно.
Також, обвинувачений, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України, винним визнав себе повністю, заявив, що щиро розкаявся, а також просив суд суворо його не карати.
Крім того, ОСОБА_4 пояснив, що зміна ним позиції в частині визнання вини та фактичних обставин у кримінальному провадженні є його добровільним волевиявленням і відображає його внутрішнє ставлення до вчиненого.
Потерпілі будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з'явилися. Заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності потерпілих, зважаючи на визнання обвинуваченим вини, суд дійшов висновку про можливість з'ясувати всі обставини справи за їх відсутності відповідно до ст.325 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв'язку із надходженням відповідного клопотання про зміну порядку та обсягу дослідження доказів у кримінальному провадженні, яке беззастережно було підтримано усіма учасниками кримінального провадження, керуючись імперативною вимогою щодо дотримання принципів змагальності та диспозитивності, суд приходить до висновку, що дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, виду і розміру шкоди, форми вини, які ніким не оспорюються, слід визнати недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Оцінивши встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні:
-закінченого замаху (виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було завершено з причин, що не залежали від його волі) на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України;
-незаконного заволодіння транспортного засобу, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України;
-незакінченого замаху (з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця) на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненино повторно,поєднане з проникнення у сховище, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України;
-таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, поєднане з проникнення у сховище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який неодружений, зі слів, має малолітню дитину, 2019 року народження, має повну загальну середню освіту, не працює, хоч працездатного віку, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності.
При визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, те, що обвинувачений вчинив тяжкі корисливі злочини проти власності, ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, який на початку судового провадження не визнавав своєї провини, однак змінив ставлення до вчиненого та протягом судового розгляду і наразі наполягав на визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Разом з тим, відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Так, з врахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку про неможливість перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, та вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна в межах, передбачених санкціями ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України, оскільки саме таке покарання буде відповідати принципам та цілям його призначення та буде найбільш необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Між тим, суд не знаходить підстав для застосування положень ст.69, 75 КК України при призначенні покарання.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно до частини 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений 06.12.2022 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 років 8 місяців позбавлення волі, а тому суд, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, вважає за необхідне за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 70 КК України, частково скласти покарання, призначене даним вироком із покаранням, призначеним ОСОБА_4 вказаним вироком.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженню не заявлявся.
Окрім того, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. Це питання вирішується судом незалежно від того, чи реалізували учасники кримінального провадження право заявити клопотання про визначення грошового розміру процесуальних витрат, оскільки це входить до предмету доказування у кримінальному провадженні (п. 3 ст. 91 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України, до процесуальних витрат відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинуваченого на користь держави. При цьому суд, враховуючи майновий стан обвинуваченого, за власного ініціативою або за його клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.
Частиною 2 ст. 122 КПК України регулюється порядок здійснення залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ.
У ч. 2 ст. 124 КПК визначено обов'язок стягнення з обвинуваченого витрат, пов'язаних із залученням експертів, який реалізується в окремій нормі щодо їх розподілу при ухваленні вироку.
Так, згідно з п. 13 ч. 1, ч. 3 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі, якщо обвинувачуються декілька осіб суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного обвинуваченого. Відповідно до ст. 126 КПК України, питання щодо процесуальних витрат вирішується судом у вироку, який підлягає обов'язковому виконанню, зокрема, в частині їх стягнення.
При цьому солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначаються рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Крім того, згідно з п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року у справі, в якій засуджено декількох осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.
Відповідно до положень глави 8 КПК України встановлено принцип дольової відповідальності при стягненні процесуальних витрат відповідно до положень глави 8 КПК України.
Таким чином, суд, вважає, що доведеною сумою процесуальних витрат у кримінальному провадженні являється 6 538 гривень що в себе складає: 2942,10 (дві тисячі дев'ятсот сорок дві) гривень 10 коп. - за проведення комплексної трасо логічної експертизи та судової молекулярно-генетичної експертизи, 2288,30 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень 30 коп. - за проведення дактилоскопічної експертизи, 1307,60 (одна тисяча триста сім) гривень 60 коп. за проведення авто товарознавчої експертизи. Вкзазана загальна сума підлягає стягненню 1/2 частині витрат з обвинуваченого ОСОБА_4 , та становить 3269 гривень.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду вказаного кримінального провадження не застосовувались.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 369-374, 394 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винувати у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України та призначити покарання:
-за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді 5 (п'яти) років 6 (шість) місяців позбавлення волі;
-за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;
-за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинені кримінальні правопорушення у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань призначених даним вироком та вироком від 06.12.2022 року Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 5 (п'яти) років, 9 (дев'ять) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 слід відраховувати з 20 березня 2024 року, (дня оголошення вироку) зарахувавши в строк відбуття покарання, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, строк частково відбутого покарання за попереднім вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06.12.2022 року за ч. 3 ст. 185 КК України, з 05 серпня 2020 року по 19 березня 2024 включно.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню за проведення експертиз 3269 (три тисячі двісті шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок.
Речові докази :
-DVD-R диски з відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-рукавички, викрутку - знищити;
-рюкзак чорного кольору із вставками жовтого кольору, предмет схожий на ніж, навушники чорного кольору, квитанції, чеки, фонарик (вилучені під час затримання) - повернути власнику ОСОБА_4 ;
-автомобіль марки «ВАЗ», моделі «2103», д.н.з. НОМЕР_4 , лазерну рулетку, - залишити у володінні власника.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.2 ст. 394 КПК України. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1