Справа № 761/14176/18
Провадження № 2-др/761/38/24
19 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань Путря Д.В.
представника позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою боржника ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.11.2023 р. заяву боржника ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, - залишено без задоволення.
Між тим, 28.11.2023 р. представник стягувача звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме: стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 34233,75 грн.
Представник боржника подала заяву про зменшення витрат на правничу допомогу, вважає розмір витрат завищеним та неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, їх необхідністю та обсягом. Вважає, що складення та подання заяви про отримання інформації по виконавчому провадженню, клопотання про долучення представника до ЄСІТС не мають значення для розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду. Просить зменшити витрати на правничу допомогу до 5000,00 грн.
В запереченні на заяву про зменшення витрат на правничу допомогу представник стягувача зазначає, що усі надані адвокатські послуги вчинялись з метою надання належної правової допомоги стягувачу, були доцільними, та неминучими, а витрачений час відповідає критеріям реальності послуг. Звертає увагу, що участь в судовому засіданні є не формальною присутністю на ньому, а потребує підготовки до засідання, витраченння часу на дорогу, очікування засідання.
В судовому засіданні представник позивача (стягувача) заяву підтримала, просила її задовольнити.
Боржник в судове засідання не з'явився, подав заяву про вирішення питання без його участі.
В силу вимог ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд не вбачає перешкод для розгляду даної заяви.
Суд, вислухавши думку присутнього представника, вивчивши доводи клопотання і матеріали вищезазначеної справи вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати .
В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі»зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року ); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем (стягувачем) надано: - договір №293/3/23-10-23 від 23.10.2023 р. про надання правничої (правової) допомоги; - додаткову угоду №1 договору №293/3/23-10-23 від 23.10.2023 р., за якою сторони погодили, що клієнт сплачує передплату 675,00 дол. США з розрахунку 150,00 дол. США-година, що відповідає 25710,75 грн. за супровід справи в суді першої інстанції в рамках розгляду клопотання про відстрочення виконання рішення суду. Гонорар сплачується клієнтом протягом трьох календарних днів з дня підписання угоди. Розмір вартості гонорару - 150,00 дол. США в робочий час, 300,00 дол. США в позаробочий час; - рахунок на оплату №389 від 23.10.2023 р. на суму 25710,75 грн; - акт надання послуг №371 від 23.10.2023 р.; рахунок на оплату №414 від 17.11.2023 р. на суму 8523,00 грн; - акт надання послуг №374 від 17.11.2023 р. на суму 8523,00 грн за супровід судового засідання, призначеного на 22.11.2023 р.; - платіжна інструкція від 24.10.2023 р. про сплату 25710,75 грн,; платіжна інструкція від 20.11.2023 р. на суму 8523,00 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Згідно ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник відповідача (боржника) подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.3,4,5 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої увалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч.3,4,5 ст.141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно сказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. ( правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 11 листопада 201 року у справі № 873/137/21).
У постановах Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 8 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд в Постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи предмет заяви, яка подана в порядку розд. VI ЦПК України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)», складність справи та об"єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи критерії необхідності подання відзиву на заяву та значимості таких дій у справі, прийняття участі у судових засідання (у справі було проведено два судових засідання), беручи до уваги наявність клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 15000 гривень 00 коп. В задоволенні іншої частини вимог заяви про стягнення коштів судових витрат на правничу допомогу потрібно відмовити.
На думку суду, вказаний розмір витрат на правничу допомогу співмірний зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 від 28.11.2023 року про винесення додаткового рішення суду у цивільній справі (провадження №2-др/761/361/23) за заявою боржника ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 15000 гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне додаткове рішення виготовлено 19.03.2024 р.
Суддя: Андрій Осаулов