Справа № 761/7809/24
Провадження № 1-кс/761/5548/2024
14 березня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 18 лютого 2024 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62023100120000929, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
28 лютого 2024 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він посилаючись на положення ч. 1 ст. 303 КПК України, просив скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 18 лютого 2024 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62023100120000929, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
У судове засідання ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився, однак у прохальній частині скарги просить слідчого суддю здійснювати розгляд скарги у його відсутність.
Старший слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явився. Разом з тим, у відповідності до ст. 306 КПК України неявка слыдчого, рішення якого оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги по суті.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою, може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023100120000929, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Так, ОСОБА_3 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві із заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 62023100120000929 від 20 листопада 2023 року.
26 лютого 2024 року у відповідь на клопотання ОСОБА_3 , надійшла постанова старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 18 лютого 2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у вищевказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до положень статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Так, відмовляючи ОСОБА_3 у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 62023100120000929 від 20 листопада 2023 року, слідчий виходив з того, що досудовим розслідуванням не встановлено достатніх даних про спричинення ОСОБА_3 моральної, фізичної або майнової шкоди, передбаченої ст. 55 КПК України, діями працівників правоохоронних органів.
Разом із цим, на переконання слідчого судді, оскаржувана постанова слідчого є необґрунтованою, не узгоджується з положеннями кримінального процесуального закону України, які регулюють правовий статус потерпілого у кримінальному провадженні та визначають, з якого часу особа набуває права й обов'язки потерпілого, а також не містить жодного посилання на конкретні обставини, що послугували достатньою підставою для висновку про недоведеність факту заподіяння ОСОБА_3 якої-небудь шкоди, передбаченої ст. 55 КПК України, кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 364 КК України, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023100120000929 від 20 листопада 2023 року.
Аналогічна позиція викладена й у рішеннях Європейського суду з прав людини, винесених у справах «Шевченко проти України» (заява № 32478/02) та «Трубніков проти Росії» (скарга № 49790/99), практика якого згідно зі ст. 9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, зокрема виключення заявника з провадження шляхом ненадання йому статусу жертви суперечить звичайній практиці відповідно до національного законодавства та є неприйнятним, оскільки таким чином він позбавляється можливості приймати участь у ході розслідування.
Більше того, як убачається зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів, ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року та 13 лютого 2024 року аналогічну за змістом постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 22 січня 2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні скасовано.
При цьому, як убачається зі змісту постанови старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 18 лютого 2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні, слідчим втретє не надано жодних нових доводів та обґрунтувань відсутності даних про заподіяння ОСОБА_3 якої-небудь шкоди, передбаченої ст. 55 КПК України, спричиненої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 364 КК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити скаргу ОСОБА_3 , скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 18 лютого 2024 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62023100120000929, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та зобов'язати старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 , чи іншого слідчого, який входить до складу слідчої групи, повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні та винести за наслідками її розгляду вмотивовану постанову з урахуванням положень частини 1 та 2 статті 55 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 40, 55, 110, 303, 306-307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 18 лютого 2024 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62023100120000929, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 18 лютого 2024 року про відмову ОСОБА_3 у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62023100120000929, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Зобов'язати старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 , чи іншого слідчого, який входить до складу слідчої групи, повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 62023100120000929, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України та винести за наслідками його розгляду вмотивовану постанову з урахуванням положень частини 1 та 2 статті 55 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, однак проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1