Справа №760/6645/24
1-кп/760/2643/24
21 березня 2024 року м.Київ
Солом'янський районний суд м. Києвау складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового розгляду кримінальне провадження, внесене 04.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024105090000236 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богуслав, Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 5 ст.27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,-
На початку вересня 2022 року, точну дату та час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, перебуваючи за адресою свого місця проживанням, а саме: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_3 , в порушення вимог постанови КМУ № 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», виник умисел, спрямований на пособництво в підробленні офіційного документу, а саме - водійського посвідчення на право керування транспортними засобами категорією «В, С, D», з метою його подальшого використання.
Відповідно до п.2 вказаної постанови КМУ, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Згідно п.16 зазначеної постанови КМУ, посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний, практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в порушення вимог постанови КМУ № 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , упродовж вересня 2022 року, точну дату та час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, у невстановленому досудовим розслідуванням місці замовив у мережі Інтернет у невстановленої досудовим розслідуванням особи виготовлення завідомо підробленого офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, а саме - водійське посвідчення на право керування транспортними засобами категорією «В, С, D» на власне ім'я, надавши через мережу Інтернет невстановленій досудовим розслідуванням особі особисті персональні дані, зразок власного підпису та власну фотокартку, тим самим вчинивши пособництво в підробленні вказаного офіційного документа.
Після цього, ОСОБА_3 упродовж вересня 2022 року, точну дату та час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, у невстановленому досудовим розслідуванням місці отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, а саме - посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 , видане установою ТСЦ 0542 від 14.09.2018 року, на право керування транспортними засобами категорією «В, С, D».
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, тобто в пособництві в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання.
Крім того, 03 березня 2024 року приблизно о 12:23 годині за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний 105 ОСОБА_3 , пред'явив працівникам патрульної поліції посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане установою ТСЦ 0542 від 14.09.2018, на право керування транспортними засобами категорією «В, С, D» на власне ім'я з явними ознаками підробки, достовірно знаючи, що він не проходив установленої законом процедури отримання такого документу та що таке є підробленим, чим здійснив використання завідомо підробленого документу.
Згідно з висновком Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України від 12.03.2024 року № СЕ-19/111-23/15346-ДД бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 видане установою ТСЦ 0542 від 14.09.2018 року на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 31/31/0542-161 від 07.03.2024 року встановлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру МВС посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , а також те, що відсутні відомості щодо складання теоретичних та практичних іспитів для одержання посвідчення водія на право керування транспортними засобами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності його захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених. 5 ст. 27 ч.1 ст.358 КК України, а саме у підробленні документа, який видається установою яка має право видавати такі документи, з метою його використання та за ч.4 ст.358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа; згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Крім того, йому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім цього, відповідно до вимог ч.1 ст.302 КПК України прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.381-382 КПК України.
На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.5 ст. 27 ч.1 ст.358 КК України, тобто пособництво в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права, з метою його використання, та кримінальний проступок, передбачений ч.4 ст.358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.
Таким чином, аналізуючи наведене, оцінивши докази зібрані під час досудового розслідування, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 в пособництві у підробленні документа який видається установою яка має право видавати такі документи, з метою його використання та використанні завідомо підробленого документа доведена повністю та його дії вірно кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч.1 ст.358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття ОСОБА_3 .
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України є кримінальними проступками, вчинені умисно, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинувачену. ОСОБА_3 не одружений, має вищу освіту, не працює, перебуває на обліку у наркологічному кабінеті, на обліку у психіатричному кабінеті не перебуває, раніше не судимий.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.5 ст. 27 ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, у виді штрафу, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі ст.70 КК України ОСОБА_3 слід визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Призначення ж іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючи особу дані, відношення останньої до скоєного.
Питання про долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст. 314, 373, 374,381-382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, призначивши йому покарання:
- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
У відповідності до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази, а саме: посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 видане установою ТСЦ 0542 від 14.09.2018 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, шляхом подання апеляції до Київського апеляційного суду, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1