Справа №760/4577/24
2-з/760/96/24
20 березня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Щепановій І.І.,
розглянувши у судовому засідання в залі суду в м. Києва заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Недоступ Дмитро Володимирович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування запису про державну реєстрацію, -
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена справа.
11.03.2024 представником позивача було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_4 до вирішення спору по суті та набрання судовим рішеннм законної сили.
В обґрунтування заяви зазначає, що дана квартира на праві спільної сумісної власності належала йому та ОСОБА_3 .
Вказує, що відповідачем-1 було протиправно відчужено дану квартиру на користь відповідача-2, оскільки згоди від позивача на вчинення такого правочину надано не було.
Тому просив суд заяву задовольнити.
11.03.2024 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду дану справу було передано судді Букіній О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.03.2024 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Встановлено, що предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 21.09.2023, укладеного між ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв представник за довіреністю ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 , відповідно до якого ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м.
Судом також встановлено, що ОСОБА_3 з 12.06.1996 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 .
При цьому, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м. ОСОБА_3 набула на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03.02.2003.
Вбачаэться, що дану квартиру відповідачем було придбано під час перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачем, а тому на дане нерухоме майно розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя.
Як вказує позивач у позовній заяві, дана квартира була відчужена відповідачем-1,тобто його дружиною без його згоди та відома.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З огляду на викладене та враховуючи межі заявлених вимог, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , оскільки частки подружжя у спільному сумісному майні є рівними.
Вирішуючи питання щодо накладення арешту на 1/2 частини спірної квартири, яка на думку позивача належить йому як подружжю, суд звертає увагу також на межі заявлених вимог, які не містять вимог майнового характеру про визнання права власності на спірне майно.
Окрім цього, суд також приходить до висновку про забезпечення позову саме шляхом накладення арешту на квартиру, а не шляхом накладення заборони на відчуження, оскільки саме накладення арешту на майно уже свідчитиме про заборону його відчуження.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення поданої заяви.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, задовольнити частково.
Накласти арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
У задоволенні іншої частини заяви, відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Недоступ Дмитро Володимирович, адреса: м. Київ, просп. Перемоги, 2, оф. 77.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Суддя О.М. Букіна