Справа № 162/209/24
Провадження № 2-а/162/14/2024
про залишення позовної заяви без руху
21 березня 2024 року селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Савич А.С., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 18.03.2024 звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У своєму позові ОСОБА_1 просить визнати постанову ВН № 160 від 23.10.2023, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 5100 грн протиправною та скасувати її.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про поновлення йому строку звернення до суду з позовом, яку мотивує тим, що 15.02.2024 поштовим зв'язком він отримав конверт, в якому були виклик до Любешівського відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 741107166 від 08.02.2024 на підставі постанови ВН № 160 від 23.10.2023, яка винесена ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що про існування оскаржуваної постанови йому раніше не було відомо. Тому позивач 26.02.2024 звернувся з письмовою заявою на адресу головного державного виконавця з проханням надати йому належним чином засвідчену копію постанови ВН № 160 від 23.10.2023 та заяви про примусове її виконання, які отримав 08.03.2024.
З урахуванням наведених обставин, просить суд поновити йому строк звернення до суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст. 286 КУпАП, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Із матеріалів долучених до позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення після закінчення строку на його оскарження.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, №160 прийнята 23.10.2023. З позовною заявою про оскарження даної постанови позивач звернувся до суду лише 18.03.2024, тобто після закінчення 10 денного строку на оскарження, визначеного законом.
При цьому, як вбачається з копії оскаржуваної постанови ВН № 160 від 23.10.2023 її було надіслано рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1 .
Разом з тим, позивач стверджує, що копію даної постанови він раніше не отримував, а отримав лише 08.03.2024 поштою від державного виконавця.
Як вбачається із матеріалів справи, 15.02.2024 позивач отримав поштою, зокрема, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 74107166 від 08.02.2024 з виконання постанови № ВН № 160 від 23.10.2023 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ці обставини позивач не заперечує і в своїй заяві про поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, з поданих до адміністративного позову додатків вбачається, що позивач з 15.02.2024 дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, достовірно знав про дату, а також про суб'єкта владних повноважень, який постановив оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Однак лише 26.02.2024 ОСОБА_1 вирішив звернутися з письмовою заявою до ВДВС з заявою про надання йому копії оскаржуваної постанови та очікував надіслання її поштою на свою адресу, яку в подальшому, як зазначає позивач, він отримав 08.03.2024.
Разом з тим, строк звернення до суду, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Оцінюючи поважність цієї причини, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.
Згідно з ч. 6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З аналізу даних норм вбачається, що подання клопотання про поновлення пропущеного строку та доказів, які доводили б поважність такого пропуску є обов'язком позивача та зобов'язує його надати такі докази до відкриття провадження у справі, оскільки витребування таких доказів не покладається на суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно з ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 160 і ст. 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку, враховуючи відсутність доказів неможливості звернення позивача із даним адміністративним позовом в межах визначених законом строків, суд вважає його не обґрунтованим, а доводи, викладені у ньому безпідставними, оскільки обставини, на які посилається позивач, не є об'єктивно не переборними, тобто такими, що не залежали від волевиявлення особи, яка звернулась з позовом та не пов'язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
А тому суд дійшов до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 123 КАС України, її слід залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути зазначені недоліки адміністративного позову, а саме вказати інші підстави для поновлення строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Окрім того, як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем, всупереч вимогам ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви не додано її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121, 122, 123, 160, 161, 286 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз'яснивши при цьому, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А.С. Савич