Справа № 161/5369/24
Провадження № 1-кс/161/1655/24
м. Луцьк 21 березня 2024 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
Слідчий СВ Луцького УРП ГУНП у Волинські області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на транспортний засіб марки «Nissan», модель «Primera» 1998 року випуску, синього кольору, д.н.з. « НОМЕР_1 », № двигуна НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користуванням вищевказаним майном.
Клопотання вмотивоване тим, що СВ Луцького РУП ГУНП проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023030580002339 від 04.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
29.12.2023 ОСОБА_5 вручене повідомлення про вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
15.01.2024 підозрюваному ОСОБА_5 , слідчим суддею Луцького міськрайонного суду обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
22.02.2024 ОСОБА_5 вручене повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 332 КК України.
29.02.2024 керівником Луцької окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 3-ьох місяців.
29.02.2024 відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту.
15.03.2024 ОСОБА_5 вручене повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 332 КК України.
Санкцією частини 3 статті 332 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
У відповідь на попередньо скерований запит слідчого, отримано відповідь із Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області, з якого вбачається, що ОСОБА_5 являється власником транспортного засобу марки «Nissan», модель «Primera» 1998 року випуску, синього кольору, д.н.з. « НОМЕР_1 », № двигуна НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_3 .
На даний час з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання виникла необхідність тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити права на відчуження та розпорядження вищевказаним майном, тому слідчий просить клопотання задовольнити та накласти запитуваний арешт.
Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт, майна яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
В судове засідання не з'явилися слідчий та прокурор, однак попередньо подали заяву про слухання клопотання у їхній відсутності, просили клопотання задовольнити в повному обсязі, а тому слідчий суддя приходить до висновку про розгляд клопотання на підставі наявних у ньому матеріалів із кримінального провадження.
Відповідно до положень, передбачених ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали із кримінального провадження, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підставне і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
15.03.2024 ОСОБА_5 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
Санкція ч.2 ст.332 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Відповідно до відповіді із Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області, вбачається, що ОСОБА_5 являється власником транспортного засобу марки «Nissan», модель «Primera» 1998 року випуску, синього кольору, д.н.з. « НОМЕР_1 », № двигуна НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_3 .
Таким чином, враховуючи характер та обставини розслідуваного кримінального правопорушення, зважаючи на те, що стороною кримінального провадження, на підставі наданих та досліджених в судовому засіданні слідчим суддею письмових доказів, доведено наявність підстав для накладення арешту на майно, з метою забезпечення конфіскації майна як можливого виду покарання та для запобігання її передачі або відчуження, клопотання слід задовольнити та накласти арешт на вказане майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167; 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, що внесено до ЄРДР за №12023030580002339 від 04.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України на майно, а саме на транспортний засіб марки «Nissan», модель «Primera» 1998 року випуску, синього кольору, д.н.з. « НОМЕР_1 », № двигуна НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користуванням вищевказаним майном.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1