Справа № 680/42/24
1-кп/680/12/24
21 березня 2024 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новоушицького районного суду Хмельницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023242000001838 від 23 листопада 2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Березівка, Новоушицького району, Хмельницької області, українки, громадянки України, із середньою освітою, не одруженої, на утриманні малолітніх та неповнолітніх осіб не має, особи з інвалідністю третьої групи, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не є депутатом, паспорт громадянина України серії АТ 180171 виданий 18 квітня 2017 року, Мурованокуриловецьким РС УДМС України в Вінницькій області, раніше судимої - 24.04.2023 вироком Новоушицького районного суду за ст. 128 КК України до 150 годин громадських робіт,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
установив:
19 листопада 2023 року близько 14 години 30 хвилини ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що діє під час воєнного стану, перебуваючи поблизу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_3 , достовірно знаючи, що у кишені штанів потерпілого ОСОБА_6 є грошові кошти, прийняла рішення про таємне викрадення чужого майна.
Тоді ж, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, під час дії воєнного стану, скориставшись безпорадним станом потерпілого внаслідок його сп'яніння, впевнившись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу із кишені штанів потерпілого ОСОБА_6 викрала грошові кошти різного номіналу в розмірі 4700 гривень та 200 євро, що згідно курсу НБУ станом на 19 листопада 2023 року становить 7 861,00 гривень, чим спричинила потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 12 561,00 гривень.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч.4 ст. 185 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні вину визнала повністю, пояснила, що у вечірній час вона з співжителем ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_6 відпочивали у кабінці біля магазину та випивали. Оплачував потерпілий, тому вона бачила у нього кошти. Коли потерпілий заснув, вона вийняла із кишені його штанів гроші, а саме 4700 грн різними купюрами та 200 євро однією купюрою і пішла додому. Її співжитель раніше пішов додому. Наступного дня вона разом із співжителем поїхала у селище Нова Ушиця, в центрі обміняти євро на гривні та одразу у магазині купили мобільний телефон за 4500 грн, а інші кошти витратили на дорогу та придбання продуктів. Через деякий час подзвонила дружина потерпілого та сказала віддати кошти. Невдовзі вона зізналась поліцейським про крадіжку і видала добровільно їм телефон.
Свою поведінку пояснила тим, що виникла необхідність у придбанні нового телефону. У судовому засіданні 21 березня 2024 року не змогла пояснили чому її дії були неправильними.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні надав показання про те, що він разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у магазині в с. Куражин розпивали алкогольні напої, він розраховувався за продукти, що бачила ОСОБА_4 . Згодом він заснув, а коли прокинувся виявив, що у кишені його штанів відсутні кошти, а саме 200 євро та 4700 гривень. Окрім них в приміщенні кабінки не було нікого. Коли його дружина зателефонувала до ОСОБА_4 та повідомила, що нічого не брала. Тому він звернувся до поліції. ОСОБА_4 відшкодувала йому шкоду частково, а саме 200 євро. При цьому вони домовились, що в рахунок відшкодування 4700 гривень, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 мали відпрацювати по господарству, проте співжитель ОСОБА_10 відпрацював лише 4 дні, а не 9, як домовлялись, тому вважає, що шкода йому відшкодована не повністю. Вважав, що ОСОБА_4 слід призначити належне покарання, оскільки такі дії вона вчиняє неодноразово в селі.
Окрім показань обвинуваченої, потерпілого, винуватість ОСОБА_4 повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні, наданими стороною обвинувачення доказами.
Витягом з ЄРДР № 12023242000001838 підтверджується реєстрація кримінального провадження 23 листопада 2023 року о 18:00 год. за ч.4 ст. 185 КК України на підставі заяви ОСОБА_6 (арк.спр.39).
Даними рапорту підтверджується, що на лінію 102 за № 108365322 надійшло повідомлення ОСОБА_6 про те, що 19 листопада 2023 року близько 13 год. поблизу кафе-бару «Людмила» по вул. Центральній в с. Куражин невідомі особи таємно здійснили крадіжку грошових коштів із кишені у сумі 200 євро та 4700 грн (арк.спр.41).
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 23 листопада 2023 року підтверджується звернення потерпілого ОСОБА_6 із заявою про викрадення по вул. Центральна в с. Куражин поблизу кафе-бару «Людмила» невідомими особами грошових коштів із кишені у сумі 200 євро та 4700 грн (арк.спр.42).
Даними протоколу огляду добровільно виданих речей від 23 листопада 2023 року з долученими до нього ілюстрованими таблицями (арк.спр.43-47) підтверджується огляд слідчим отриманого від ОСОБА_4 мобільного телефону марки Tecno Spak 8С сірого кольору IMEIL НОМЕР_1 та IMEIL2: НОМЕР_2 , чохол чорного кольору та 2 сім карти Київстар НОМЕР_3 , які поміщені до паперового конверту та постановою слідчого від 23 листопада 2023 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (арк.спр.48), у подальшому оглянуто (арк.спр.49), на які ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 30 листопада 2023 року накладено арешт (арк.спр.67-68), та який переданий на зберігання у кімнату речових доказів Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про що свідчить квитанція та постанова (арк.спр. 63,64).
Протоколом проведення слідчого експерименту від січня 2024 року, а також продемонстрованим у судовому засіданні відеозаписом цієї слідчої дії, підтверджується, що ОСОБА_4 , в присутності захисника, понятих, відтворила обставини викрадення грошових коштів по вул. Центральній, в с.Куражин на території кафе-бару «Людмила» у потерпілого ОСОБА_6 (арк.спр.98-100).
Висновок експерта № СЕ-19/123-23/12515-ТВ від 28 листопада 2023 року (арк.спр. 55-62) свідчить, що ринкова вартість наданого на експертизу мобільного телефону марки Tecno Spak 8С IMEIL1 НОМЕР_1 та IMEIL2: НОМЕР_2 станом на 20 листопада 2023 року становить 2666 грн; встановити ринкову вартість бувших у використанні двох сім карт «Київстар» та чохла чорного кольору не представляється за можливе.Витрати на проведення експертизи становлять 717 грн.
Станом на 19 листопада 2023 року вартість одного євро до гривні становить 39,3054 грн (арк.спр.84).
Зазначені вище докази узгоджуються між собою, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тобто є належними, отримані у порядку, встановленому КПК України, тобто є допустимими.
Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв?язку, вважає, що діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мало місце, дії обвинуваченої містять склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і становлять - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину повністю доведена і вона підлягає покаранню за його вчинення.
Згідно з положеннями статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке за класифікацією відповідно до статті 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та конкретні обставини справи; особу обвинуваченої, яка є не працюючою, не одруженою, осіб на утриманні не має, сталих соціальних зв'язків не має, по місцю фактичного проживання характеризується посередньо, не перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога, перебуває під диспансерним наглядом у лікаря психіатра, раніше судима, є особою з інвалідністю ІІІ групи.
Обставиною, що пом?якшує покарання обвинуваченої суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди потерпілому.
Водночас суд не визнає такою обставиною щире каяття.
Щире каяття є відвертою негативною оцінкою винним своєї злочинної поведінки. Також щире каяття характеризує поведінку винної особи після вчинення злочину, але з позицій психологічної переорієнтації суб'єкта. Стан щирого каяття характеризується тим, що суб'єкт справді засуджує свій вчинок. При цьому особа визнає антигромадський характер вчинку й готова нести відповідальність.
Таких обставин під час розгляду справи суд не встановив.
Обвинувачена хоч і визнала вину, проте її поведінка не свідчить про щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої -відсутні.
Також судом враховується позиція потерпілого щодо призначення законного покарання обвинуваченій.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі.
Щодо можливості застосування при призначенні обвинуваченій покарання за ч.4 ст.185 КК України вимог статті 75 КК України, суд зазначає наступне.
Застосування інституту звільнення від відбуття покарання, визначеного ст. 75 КК України, можливе, якщо суд, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Виправлення, як мета покарання це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення - це ті певні зміни в особистості, які утримують в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачена схильна до зловживання алкогольними напоями, вчинила умисний корисливий злочин через незначний період після засудження її судом, судимість не погашена, неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності, що свідчить про відсутність позитивних змін у її поведінці, схильність до девіантної поведінки та небажання стати на шлях виправлення.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 46 від 22 січня 2024 року (арк.спр. 95-97), ОСОБА_4 виявляє легку розумову відсталість з поведінковими розладами, психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, виявляла таку і на момент інкримінованого їй злочину. ОСОБА_4 усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними на період інкримінованого їй злочину і на теперішній час. Легка розумова відсталість відноситься до легкого недоумства, психічні поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю - до іншого хворобливого стану психіки. ОСОБА_4 на момент інкримінованого їй злочину в стані патологічного сп'яніння не знаходилась, усвідомлювала свої дії та могла керувати ними. ОСОБА_4 застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує.
Також суд бере до увагу досудову доповідь, згідно з якою ОСОБА_4 у 2012 році засуджена за ч. 3 ст. 149 КК України, у 2016 році за ч. 1 ст. 185 КК, у 2023 році за ст. 128 КК України. Покарання призначались не пов'язані з позбавленням волі. Веде розгульний спосіб життя, частково спостерігається не контрольованість поведінки, агресія. У вирішенні проблем іноді використовує неадекватні стратегії, які можуть нести загрозу оточуючим. Не завжди здатна мислити чітко та раціонально. За місце проживання характеризується негативно. ОСОБА_4 є матір'ю 4-х дітей, проте за висновком ЛКК не може виконувати батьківські обов'язки, тому діти з нею не проживають. Протягом 2023 року притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. ст. 183, 177,176,178, ч. 1 ст. 127 КУпАП. Є особою з інвалідністю ІІІ групи. Підтримує зв'язки з особами, які притягувались до адміністративної відповідальності, зловживає алкоголем. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінений як високий, ризик небезпеки для суспільства оцінений як дуже високий.
При цьому слід зазначити, що в ході судового розгляду факт повного відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_6 не знайшов свого підтвердження, незважаючи на наявність заяви потерпілого від 28 грудня 2023 року, оскільки обвинувачена підтвердила показання потерпілого про те, що вона відшкодувала шкоду лише у розмірі 200 євро.
З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченої, обставин, що впливають на покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, що буде достатнім для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Водночас з огляду на те, що ОСОБА_4 виявляє розлад поведінки внаслідок легкої розумової відсталості, є особою з інвалідністю ІІІ групи, частково відшкодувала шкоду потерпілому, сприяла розкриттю злочину, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за доцільне застосувати статтю 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
Керуючись статтями 368,370,373, 532 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити покарання на підставі статті 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири ) роки.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати пов'язані із залученням експерта за проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 717 грн.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2023 року.
Речовий доказ - мобільний телефон «TecnoSpark 8C» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із двома sim картками «Київстар» НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та чохлом чорного кольору, який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області згідно квитанції (п/н 6261) - конфіскувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору, потерпілого, захиснику.
Суддя ОСОБА_1