Справа № 680/828/23
2/680/45/24
"21" березня 2024 р. селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,
з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
У провадженні суду перебуває дана справа.
Відповідач 21 лютого 2024 року подав до суду відзив на позовну заяву та клопотання про витребування у ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» доказів, а саме:
- оригіналу договору про надання кредиту № 5441237 від 26 січня 2022 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позичальнику ОСОБА_1 з усіма додатками і додатковими угодами до нього;
- докази фактичного підписання та надання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позичальнику ОСОБА_1 . примірників підписаних Договору про надання кредиту № 5441237 від 26 січня 2022 року, додатків та додаткових угод до нього у дату їх укладання;
- оригінал заяви на видачу кредиту за вказаним договором;
- доказів ознайомлення позичальника ОСОБА_1 з іншими документами по цим кредитним правовідносинам до моменту укладення договору;
- оригіналу первинного бухгалтерського документа щодо фактичного перерахунку грошових коштів від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позичальнику ОСОБА_1 від кредитора по договору про надання кредиту № 5441237 від 26 січня 2022 року, із зазначенням повних реквізитів отримувача;
- оригіналу виписки з банківського рахунку кредитора ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за дату договору про надання кредиту № 5441237 від 26 січня 2022 року щодо фактичного перерахунку грошових коштів від кредитора позичальнику ОСОБА_1 по договору про надання кредиту № 5441237 від 26 січня 2022 року;
- договору про відступлення на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права вимоги за договором про надання кредиту № 5441237 від 26 січня 2022 року з позичальником ОСОБА_1 (повний текст), акт приймання-передачі права вимоги та приймання-передачі кредитної справи, докази фактичної оплати за вказаним договором, якщо право вимоги було набуте від іншого кредитора.
Клопотання мотивував тим, що відповідач не визнає обставин, викладених у позовній заяві, оскільки не має власного примірника оригіналу вказаного договору, не підписував його електронним цифровим підписом і не отримав оригіналу договору, підписаного первісним кредитором. Документи з печаткою та підписом первинного кредитора ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відтворенні методом механічного копіювання з копії документа, а не оригіналу. Підписи одноразовим ідентифікатор позичальника у вигляді літер та цифр могли бути надрукованими будь-ким та не дозволяють перевірити їх наявність на оригіналі документів. Тому виникають сумніви щодо достовірності наданих позивачем документів. На запит відповідача позивач не надав запитуваних документів, а тому просить їх витребувати суд.
Також відповідач подав клопотання про перевірку судом оригіналів наданих позивачем файлів електронних доказів, а саме оригіналу договору про надання кредиту № 5441237 від 26 січня 2022 року, укладеного ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» з позичальником ОСОБА_1 з усіма додатками і додатковими угодами до нього за допомогою державного веб-сайту https://czo.gov.ua/verify Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України щодо наявності підпису сторін, дату, час, особу підписантів даних електронних документів, чинність сертифікатів ключа електронних цифрових підписів та дату підписання, їх реєстрацію в уповноваженій установі, сформувавши про це протокол та приєднавши його до матеріалів справи. Клопотання мотивував тим, що надані позивачем до позовної заяви прості незахищені pdf файли не є оригіналами кредитних договорів, оскільки не підписані жодною зі сторін. Будь-яка особа може внести зміни до такого файлу, оскільки він є незахищеним, в тому числі можна вписати відомості про підпис особою договору за допомогою «одноразового ідентифікатора», що не свідчить про фактичне підписання договору конкретною особою, у зв'язку із чим необхідно встановити чи долучені до справи документи дійсно були підписані за допомогою електронного підпису, що можливо перевірити за допомогою державного веб-сайту https://czo.gov.ua/verify.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, розгляд клопотань просив здійснювати у його відсутності.
Представник позивача - адвокат Крюкова М.В. у судове засідання, в тому числі в режимі відеоконференції, не з'явилась, причини неявки не повідомила.
Суд, дослідивши клопотання відповідача, відзив на позовну заяву, проходить до наступного висновку.
Щодо строку на подання відзиву на позовну заяву.
Частинами 1, 2, 3, 4 ст. 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
За приписами ч.7 ст.178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Відповідно до ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з ч.1, 4, 6 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6 ч.2 ст.43 ЦПК).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч.1 ст. 126 ЦПК).
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 126 ЦПК).
Позовна заява була подана до суду в електронній формі 08 грудня 2023 року через підсистему «Електронний суд» та до неї долучений доказ надсилання відповідачу копій поданих до суду документів (арк. спр. 71-73).
15 грудня 2023 року відкрито провадження у справі та надано відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, з дня отримання ухвали суду.
22 грудня 2023 року відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр.80).
Отже, граничний строк для подання відзиву на позов був 08 січня 2024 року (оскільки 6-7 січня 2024 року були вихідними днями).
Оскільки відзив на позовну заяву відповідачем ОСОБА_1 поданий 21 лютого 2024 року, тобто після закінчення процесуальних строків встановлених судом, із клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку останній не звертався, у відзиві не наведено підстав поважності пропуску процесуального строку, тому суд приходить до висновку про залишення його без розгляду.
Щодо клопотання про перевірку за допомогою вебсайту електронних доказів та витребування доказів.
Згідно з ч. 1,2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу (абз. 1-3 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 року у справі № 922/51/20 був сформульований правовий висновок, відповідно до якого учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.5 ст. 100 ЦПК України якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Частинами 1, 7 статті 85 ЦПК України передбачено, що письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
У порядку, передбаченому вказаною статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути вебсайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту.
Аналіз викладених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що електронні документи як докази у справі можуть бути подані стороною до суду як в оригіналі, так і в електронній чи паперовій копії. При цьому, огляд електронного доказу (вебсайту або сторінки) за його місцезнаходженням в мережі Інтернет здійснюється лише з метою встановлення та фіксування його змісту, а також за умови, що його не можна доставити до суду.
Суд зазначає, що позовна заява подана з підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», в електронному вигляді.
Із матеріалів справи слідує, що позивачем до позову додано електронні докази, які судом шляхом роздрукування перетворено у паперові копії, а також копії письмових доказів.
Відповідач ОСОБА_1 не позбавлений можливості зареєструватись у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та ознайомлюватись з усіма електронними доказами, які були долучені позивачем.
Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для проведення огляду електронних доказів, а саме - оригіналу договору про надання кредиту № 5441237 від 26 січня 2022 року, укладеного ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» з позичальником ОСОБА_1 з усіма додатками і додатковими угодами до нього на вебсайті https://czo.gov.ua/verify, а тому відмовляє у задоволенні клопотання.
Також суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування оригіналів доказів - договору про надання кредиту № 5441237 від 26 січня 2022 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» з позичальником ОСОБА_1 з усіма додатками і додатковими угодами до нього; доказів фактичного підписання та надання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позичальнику ОСОБА_1 примірників підписаних договору про надання кредиту № 5441237 від 26 січня 2022 року, додатків та додаткових угод до нього у дату їх укладання, договору про відступлення на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права вимоги за договором про надання кредиту № 5441237 від 26 січня 2022 року з позичальником ОСОБА_1 , акту приймання-передачі права вимоги та приймання-передачі кредитної справи, зважаючи на те, що вказані докази були долучені позивачем до позову та містяться у матеріалах справи.
Суд не вбачає необхідності витребування у позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» оригіналу виписки з банківського рахунку кредитора ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на дату укладення договору про надання кредиту № 5441237 від 26 січня 2022 року та оригінала первинного бухгалтерського документа щодо фактичного перерахунку грошових коштів від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позичальнику ОСОБА_1 по договору про надання кредиту № 5441237 від 26 січня 2022 року, оскільки така інформація була витребувана судом за клопотанням представника позивача.
Крім того, не обґрунтовано належним чином доцільності витребування реєстру боржників до договору факторингу № 19.06/23-Ф від 19 червня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», за наявності у матеріалах справи витягу із реєстру боржників та фактичної оплати за вказаним договором.
Також суд відмовляє у витребуванні оригіналу заяви (оферти) на видачу кредиту за вказаним договором, оскільки позовна заява не містить жодних посилань на даний документ, а відповідач не довів, що такий доказ наявний у позивача.
Керуючись ст.ст. 84, 95,100, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Відзив на позовну заяву поданий відповідачем ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
У задоволені клопотання відповідача ОСОБА_1 про огляд вебсайту та про витребування доказів- відмовити.
Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А. О. Олійник