20.03.2024 р. Справа № 914/174/24
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» м. Львів
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 6589660,21 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до відповідача Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 4990117,09 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Львівської області від 19.01.2024 справу №914/174/24 передано для розгляду судді Гоменюк З.П..
Ухвалою суду від 23.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.02.2024.
21.02.2024 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх.№735/24).
21.02.2024 через відділ загального діловодства суду представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог (вх.№735/24).
Ухвалою від 21.02.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 21.02.2024, суд відклав підготовче засідання на 13.03.2024.
Після закінчення судового засідання через відділ загального діловодства суду сторонами подано спільну заяву про затвердження мирової угоди та повернення позивачу 50% судового збору з Державного бюджету України (вх.№983/24 від 13.03.2024).
Ухвалою від 13.03.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 13.03.2024, суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» від 21.02.2024 за вх.№735/24 про збільшення позовних вимог, ухвалив подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням такої, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відклав вирішення питання про затвердження мирової угоди за спільною заявою сторін та повернення позивачу 50% судового збору з Державного бюджету України від 13.03.2024 за вх.№983/24 та відклав підготовче засідання на 20.03.2024.
У підготовче засідання 20.03.2024 представники сторін не з'явилися, додаткових клопотань на адресу суду не скеровували.
Розглянувши подану сторонами заяву про затвердження мирової угоди та зміст мирової угоди, суд повідомляє таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Як встановлено ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Дослідивши мирову угоду, суд встановив, що її умови можуть бути виконані, стосуються лише прав і обов'язків сторін, не виходять за межі предмету спору, не суперечать вимогам закону і не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
За таких обставин, розглянувши в судовому засіданні спільну заяву про затвердження мирової угоди та враховуючи те, що сторонами досягнуто згоди щодо укладення мирової угоди, суд вважає за можливе затвердити таку мирову угоду.
Також положеннями п. 7 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
При цьому, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Як передбачено ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.
Зі змісту поданої мирової угоди вбачається, що сторони вирішили в ній в питання стосовно судових витрат, а саме: відповідно до п. 4 поданої мирової угоди, сторони домовились, що в разі затвердження даної мирової угоди судом та повернення позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору з державного бюджету відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України, що становить 49422,455грн. (сорок дев'ять тисяч чотириста двадцять дві грн., 455 коп.) відшкодовуються за рахунок відповідача з моменту затвердження судом мирової угоди, але не пізніше 30 травня 2024 року.
Отже, подана мирова угода підлягає затвердженню, а провадження у справі - закриттю з наслідками, передбаченими ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 192, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі №914/174/24.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» та Військової частини НОМЕР_1 про затвердження мирової угоди та повернення позивачу 50% судового збору з Державного бюджету України від 13.03.2024 за вх.№983/24 - задовольнити.
3. Мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» та Військовою частиною НОМЕР_1 затвердити на таких умовах:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу відповідно до постанови НКРЕКП №429 від 14.06.2018 р., в особі директора ОСОБА_1 , що діє на підставі Статуту (далі за текстом - Позивач), з однієї сторони та Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України в особі командира Трофіменка Олега Володимировича, який діє на підставі Положення про орган охорони державного кордону ДПСУ, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.11.2018 №971 (далі за текстом - Відповідач), що є сторонами у справі №914/174/24, яка знаходиться в провадженні Господарського суду Львівської області, за позовом ТзОВ «Львівенергозбут» до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в серпні, жовтні, листопаді, грудні 2023 року на загальну суму 6589550,21 грн., керуючись ст. 192 Господарського кодексу України, на взаємних поступках позивача та відповідача домовились про укладання мирової угоди у справі на наступних умовах:
1. Сторони узгодили, що Відповідачем в серпні, жовтні, листопаді, грудні 2023 року фактично спожитої електричної енергії на суму - 6589660,21 грн., (шість мільйонів п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч шістсот шістдесят грн., 21 коп.), що в натуральних показниках складає 871575 кВт.
Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 6589660,21 грн., (шість мільйонів п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч шістсот шістдесят грн., 21 коп.).
2. З огляду на проведені взаєморозрахунки Відповідач визнає заборгованість перед Позивачем в сумі - 6589660,21 грн., та зобов'язується її оплатити, після затвердження мирової угоди Господарським судом Львівської області першу половину суми в розмірі 3294830,11 грн., (три мільйони двісті дев'яносто чотири тисячі вісімсот тридцять грн., 11 коп.) до 07 квітня 2024 року та другу половину заборгованості в розмірі 3294830,10 грн., (три мільйони двісті дев'яносто чотири тисячі вісімсот тридцять грн., 10 коп.) в термін до 07 травня 2024 року.
3. Позивач гарантує, що з моменту підписання цієї Мирової угоди при умові належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до Відповідача з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової Угоди.
4. Сторони домовились, що в разі затвердження даної мирової угоди судом та повернення Позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору з державного бюджету відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України, що становить 49422,455грн. (сорок дев'ять тисяч чотириста двадцять дві грн., 455 коп.) відшкодовуються за рахунок Відповідача з моменту затвердження судом мирової угоди, але не пізніше 30 травня 2024 року.
5. Дана Мирова угода вступає в силу з моменту її затвердження Господарським судом Львівської області і діє до повного її виконання Сторонами.
6. У разі не виконання Відповідачем своїх зобов'язань, передбачених даною Мировою угодою, суми, зазначені у пунктах 1, 2 та 4 даної Угоди підлягають стягненню у примусову порядку, шляхом звернення позивача до відповідних органів України з відповідною заявою. Виконавчим документом слугуватиме дана Мирова угода та Ухвала Господарського суду Львівської області про затвердження даної Угоди.
7. Дана Угода складена в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із Сторін, та один - Господарському суду Львівської області.
8. Наслідки укладання мирової угоди та закриття провадження у справі, передбачені ст. 130, 192, 193 Господарського процесуального кодексу України, сторонам відомі та зрозумілі.
9. Сторони надсилають мирову угоду до суду для її затвердження. Мирова угода підписується сторонами за спільною згодою, ніяких зауважень чи претензій у сторін один до одного немає.
Від Позивача
Директор ТзОВ «Львівенергозбут» Костянтин ЮЩАК
М.П.
Від Відповідача
Командир військової частини НОМЕР_1 Олег ТРОФІМЕНКО
М.П.
4. Дана ухвала набирає законної сили в день її постановлення, тобто 20.04.2024.
5. Ухвала є виконавчим документом в розумінні ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» і може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років.
6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 42092130) з Державного бюджету України 49422,455 грн судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №300538 від 15.01.2024 та відповідно до платіжної інструкції №314448 від 19.02.2024.
7. Стягувачем за позовом є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 1, ЄДРПОУ 42092130).
8. Боржником за позовом є: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 20.03.2024.
Суддя Гоменюк З.П.