вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
12 березня 2024 рокуСправа № 912/2094/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/2094/23
за позовом Заступника керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Чижевського, 1а, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, в інтересах держави в особі:
1. Східного офісу Державної аудиторської служби, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49600, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кропивницький, 25006,
2. Світловодської міської ради, вул. Героїв України, 14, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27501,
до відповідачів:
1. Комунального некомерційного підприємства "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради, вул. Павлова, 16, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27500,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000", вул. Магістральна, 2-А, смт Пантаївка, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28023,
про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 64 324,50 грн
Представники:
від прокуратури - Черниш Г.Р., посвідчення №075377 від 01.03.2023;
від позивача 1 - Тодорова О.Л., самопредставництво;
від позивача 2 - участі не брали;
від відповідача 1 - участі не брали;
від відповідача 2 - Машкевич О.С., ордер серії ВІ № 1181555 від 24.11.2023 (в режимі відеоконференції).
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Світловодської міської ради до Комунального некомерційного підприємства "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000" з такими вимогами:
- визнати недійсними додаткові угоди №1 від 28.05.2020, № 2 від 03.06.2020, № 3 від 06.07.2020, № 4 від 12.08.2020, № 5 від 17.11.2020, № 6 від 28.12.2020, № 8 від 08.02.2021 до Договору №137-т від 27.05.2020, укладеного між КНП "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000",
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000" на користь міського бюджету Світловодської об'єднаної територіальної громади безпідставно сплачені грошові кошти в розмірі 64 324,50 грн,
- стягнути судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що оскаржувані додаткові угоди, якими підвищено ціни на паливно-мастильні матеріали, не мають належного документального обґрунтування, укладені в порушення вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Ухвалою від 06.11.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/2094/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.11.2023 о 12:00 год та встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
23.11.2023 через систему "Електронний суд" Світловодська міська рада подала суду клопотання про розгляд справи без участі її представника та зазначила, що вирішення спору покладається на розсуд суду.
23.11.2023 ТОВ "Партнер - 2000" подало суду відзив на позовну заяву з вимогою відмовити у позові та застосувати позовну давність.
24.11.2023 на адресу суду надійшов відзив КНП "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради з запереченнями позовних вимог.
30.11.2023 відповідач 1 подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
30.11.2023 прокурор подав відповіді на відзиви відповідачів.
Протокольною ухвалою від 30.11.2023 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 19.12.2023 о 12:00 год.
11.12.2023 відповідач 1 подав суду клопотання, за змістом якого просить суд провести розгляд справи без участі представника та відмовити у задоволенні позову.
В засіданні 19.12.2023 оголошено перерву до 08.01.2024 об 11:30 год.
Ухвалою від 08.01.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, закрив підготовче провадження у справі №912/2094/23 та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.02.2024 о 12:00 год.
09.02.2024 суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву в судовому засіданні до 15.02.2024 о 14:30 год.
15.02.2024 через систем "Електронний суд" відповідач 2 подав суду заяву про відкладення розгляду справи через хворобу представника.
15.02.2024 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11.03.2024 об 11:45 год.
08.03.2024 через систем "Електронний суд" відповідач 2 подав суду заяву про відкладення розгляду справи через участь представника у іншому судовому засіданні.
11.03.2024 суд оголосив перерву до 12.03.2024 о 09:00 год.
В судовому засіданні 12.03.2024 прокурор та позивач 1 підтримали позовні вимоги. Відповідач 2 позов заперечив.
Інші сторони своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив такі обставини.
Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.
Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі від 08.04.1999 № 3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).
Водночас Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Відтак, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійсняють уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 №43.
Згідно з ч. 2 ст. 2 вказаного Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
За п. 10 ст. 10 вказаного Закону органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про державну аудиторську службу України, згідно з яким Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження, і використання активів (підп. 4, 9 п. 4 Положення).
Відповідно до п. 1 Положення у складі Східного офісу утворені як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій та Кіровоградській областях. Ці управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
Таким чином органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, є Східний офіс Держаудитслужби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області.
З метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представництва та з'ясування чи вживалися заходи до відновлення інтересів держави або ж про причини невжиття таких заходів, листом № 55/03-5291 вих-23 від 09.08.2023 прокурор повідомив Східний офіс Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області, як структурний підрозділ чия юрисдикція поширюється на територію Кіровоградської області, про виявлені порушення.
Зі змісту відповідей Східного офісу Держаудитслужби, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області № 041131-17/2514-2023 від 15.08.2023 вбачається, що вищевказаним органом факт наявності порушень законодавства прийнято до розгляду, на адресу замовника направлено запит про надання пояснень щодо зазначених у листі фактів, та їх документального підтвердження.
Зі змісту відповіді Управління від 21.09.2023 № 041131-17/2830-2023 вбачається, що враховуючи виконання договору про закупівлю, в Управління відсутні підстави для початку моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-04-22-001586-b, а також планом роботи Управління на 3 квартал 2023 року не передбачено проведення заходів державного фінансового контролю у Замовника. Разом з тим, аналізом інформації, розміщеній у інформаційно-телекомунікаційній системі "Prozzoro" за результатами проведеної публічної закупівлі № UA-2020-04-22-001586-b, Управлінням підтверджено, що спірні додаткові угоди до Договору №137-т від 27.05.2020 укладено з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону "Про Публічні закупівлі". Інформацію про вжиті заходи цивільно-правового характеру до відновлення інтересів держави та фактичного повернення сплачених коштів не повідомлено.
Вказане свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави Управлінням Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області.
Також за приписами ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до норм Закону України "Про місцеве самоврядування":
п. 1, 2 ст. 2 - місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна, здатність територіальної громади - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст,
ч. 2 ст. 10 - обласні є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами,
ст. 18-1 - орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів, та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 БК України отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Відтак Світловодська міська рада той представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
Світловодська міська рада, як орган місцевого самоврядування, наповнює свій бюджет і розпоряджається ним з метою охорони здоров'я, освіти, охорони навколишнього природного середовища, та інших функцій держави на підвідомчій території ради.
Відповідно до Статуту КНП "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради, Підприємство створене за рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області від 24.09.2019 №1758 відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", засновником останнього є Світловодська міська рада (п. 1.2 Розділу 1 Статуту).
Засновником, власником та, органом управління майном, за яким закріплено функції управління Підприємством, є Світловодська міська рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику (п. 1.6 Розділу 1 Статуту). Підприємство створено на базі майна комунальної власності Світловодської міської ради.
Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (п.1.7. Розділу 1 Статуту).
Згідно з Розділом 6 Статуту фінансування підприємства здійснюється за рахунок бюджетних коштів Державного бюджету України, місцевого бюджету м. Світловодська, Світловодського району та об'єднаних територіальних громад, суб'єктів договірних відносин та інших джерел, не заборонених законодавством України.
Пунктом 7.1.3 Розділу 7 Статуту передбачено, що Підприємство має право укладати господарські угоди з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також фізичними особами відповідно до законодавства України.
Розділом 8 Статуту передбачено, що власник майна, закріпленого за підприємством на праві оперативного управління, здійснює контроль за належним використанням та збереженням майна безпосередньо або через Орган управління відповідно до цього Статуту та законодавчих актів України.
Управління поточною діяльністю підприємства здійснює керівник - Директор, головний лікар Підприємства відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Засновника та в межах повноважень, визначених Статутом.
До компетенції Засновника та уповноважених ним органів та посадових осіб належить вирішення питань/ встановлених рішеннями Засновника та чинним законодавством України.
Тож, майно Підприємства, перебуває в комунальній власності територіальної громади міста в особі Світловодської міської ради. Засновником та власником підприємства є територіальна громада міста в особі Світловодської міської ради, а КНП "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради є стороною договору та одержувачем бюджетних коштів.
Відтак КНП "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі бензину та дизельного палива за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня - Світловодською міською радою.
Отже Світловодська міська рада в межах наданих повноважень відповідає за реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я Світловодської міської ради, оскільки прийняла рішення про створення підприємства, є засновником комунального закладу та власником комунального майна, закріпленого за ним.
З метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру Олександрійська окружна прокуратура направила до Світловодської міської ради лист з описом встановлених фактів порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", допущених при укладенні додаткових угод до Договору №137-т від 27.05.2020 підзвітним та підконтрольним підприємством, а також вказано на безпідставне витрачання бюджетних коштів. Крім того, прокурором перед міською радою поставлено питання чи вживались ними заходи до усунення виявлених порушень та чи планується вжиття таких заходів у подальшому.
Однак міська рада відповіді щодо вжитих заходів для усунення недоліків, стосовно завищення цін на товар внаслідок укладання недійсних додаткових угод не надала.
Вказане свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави, яке виразилось в пасивній поведінці Світловодської міської ради.
З урахуванням наведеного, з позовом у цій справі заступник керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду, діючи в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Світловодської міської ради.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка, проте, є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 903/129/18 (постанова від 15.10.2019), зробила обґрунтований висновок про те, що "...незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини".
Також Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 у справі № 360/4969/21 дійшов схожого висновку.
За результатами розгляду справи №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 висловила правову позицію щодо підстав звернення прокурора до суду та зробила такі правові висновки.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Отже сам факт не звернення до суду Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Світловодської міської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що вказані органи неналежно виконують свої повноваження, що захист інтересів держави у спірних правовідносинах здійснювався неефективно без вжиття всіх можливих заходів та використання повного кола повноважень визначених законом, а вжиті заходи не спрямовані на реальний захист порушених інтересів держави, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, що узгоджується з вимогами постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено у пункті 79 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Суд враховує, що правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес; звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави і у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведення закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що є нераціональним та неефективним витрачанням коштів бюджету.
З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Світловодської міської ради та наявність підстав для представництва інтересів.
Листами від 30.10.2023 №55/03-7044 та № №55/03-7042 Кіровоградська обласна прокуратура повідомила Східний офіс Державної аудиторської служби, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Світловодську міську раду, що відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Олександрійська окружна прокуратура Кіровоградської області має намір звернутись до суду з відповідним позовом.
Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
З матеріалів справи вбачається таке.
КНП "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради 22.04.2020 оголошено відкриті торги на закупівлю бензину А-92 в кількості 12784 літрів та дизельного палива в кількості 140 літрів, з очікуваною вартістю 329 212,00 грн (UA-2020-04-22-001586-b).
Оголошення про проведення, відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на вебсайті "Prozorro" за UA-2020-04-22-001586-b. Джерелом фінансування закупівлі є Державний бюджет України. Основним критерієм вибору переможця є ціна.
За результатами проведених відкритих торгів КНП "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради уклало з переможцем торгів ТОВ "Партнер-2000" Договір поставки паливно-мастильних матеріалів від 27.05.2020 №137-т на суму 177 705,00 грн, у тому числі з ПДВ (далі - Договір), а саме: закупівля бензину А-92 у кількості 12784 літри та дизельного палива у кількості 140 літрів. Строк дії Договору до 31.12.2020.
Відповідно до специфікації (Додаток №1 до Договору) ціна за 1 літр бензину А-92 складає 13,75 грн (всього на загальну суму 175780 грн) та за 1 літр дизельного палива складає 13,75 грн (всього на загальну суму 1925 грн).
За умовами Договору:
- Постачальник зобов'язується у 2020 році організовувати та забезпечувати безперебійну заправку пальним автотранспорт Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати надавані паливно-мастильні матеріали (далі ПММ) (п. 1.1.),
- асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначається у вписаному рахунку та накладній (п. 1.2),
- ціна цього Договору становить 177705,00 грн, в тому числі ПДВ згідно специфікації (додаток 1) (п.1.5),
- Постачальник організовує цілодобову заправку автотранспорту Покупця на автозаправній станції, визначеній у п.1.3 цього Договору (Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Городоцька,37) (п. 2.1.),
- строк поставки товару: травень-грудень 2020 року. Місце поставки: м. Світловодськ, вул. Павлова, 16. Покупець оплачує Постачальникові вартість ПММ, по факту поставки товару, на підставі виписаної накладної, протягом 10 календарних днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.1, 3.2, 3.3),
- істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе До збільшення суми, визначеної в договорі про закупівля,- не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (підп. 2 п. 3.5.), зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю Порядку зміни ціни (підп. 7 п. 3.5.),
- Договір набирає чинності з 27.05.2020 і діє до 31.12.2020 (п. 7),
- якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до Договору. Зміни у Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, Договорі або у чинному законодавстві України (п. 7.4.),
- дія Договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі, про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (п. 8.9.).
В подальшому між сторонами Договору укладено низку додаткових угод, за умовами яких:
- за додатковою угодою № 1 від 28.05.2020:
ціну за 1 літр бензину А-92 збільшено до 15,10 грн, плановий обсяг зменшено до 11 630 літрів на суму 175613 грн, ціну за 1 літр дизельного палива збільшено до 14,943 грн, плановий обсяг не зменшувався - 140 літрів на суму 2092 грн,
- за додатковою угодою № 2 від 03.06.2020:
ціну за 1 літр бензину А-92 збільшено до 16,61 грн, плановий обсяг зменшено до 10580 літрів на суму 175733,80 грн, ціну за 1 літр дизельного палива збільшено до 16,427 грн, плановий обсяг зменшено до 120 літрів на суму 1971,20 грн,
- за додатковою угодою № 3 від 06.07.2020:
ціну за 1 літр бензину А-92 збільшено до 18,27 грн, плановий обсяг зменшено до 9615 літрів на суму 175666,05 грн, ціну за 1 літр дизельного палива збільшено до 17,73 грн, плановий обсяг зменшено до 115 літрів на суму 2038,95 грн,
- за додатковою угодою № 4 від 12.08.2020:
ціну за 1 літр бензину А-92 збільшено до 20,00 грн, плановий обсяг зменшено до 8740 літрів на суму 174800 грн, ціну за 1 літр дизельного палива збільшено до 19,366 грн, плановий обсяг також збільшено до 150 літрів,на суму 2905,00 грн,
- за додатковою угодою № 5 від 17.11.2020:
ціну за 1 літр бензину А-92 збільшено до 21,00 грн, плановий обсяг зменшено до 8370 літрів на суму 175770 грн, ціна за 1 літр дизельного палива не збільшувалась (19,366 грн), разом з цим зменшено плановий обсяг до 99,92 літрів на суму 1935 грн,
- за додатковою угодою № 6 від 28.12.2020:
ціна за 1 літр бензину А-92 не збільшувалась (21,00 грн), разом з цим зменшено плановий обсяг до 8370 літрів на суму 175770 грн, ціну за 1 літр дизельного палива збільшено до 21,30 грн, плановий обсяг зменшено до 90 літрів на суму 1917 гривень.
- за додатковою угодою №7 від 31.12.2020 продовжено строк дії Договору до 31.03.2021,
- за додатковою угодою № 8 від 08.02.2021 встановлено суму додаткової угоди в розмірі 35462 грн, що не перевищує 20% визначеної в Договорі, кількість літрів бензину А-92, що має бути закуплено - 1490, за ціною - 23,80 грн за 1 літр.
На підтвердження зростання ціни на паливно-мастильні матеріали відповідачем 2 до Додаткових угод надано висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати №037 від 28.05.2020, цінові довідки Кременчуцького відділення Полтавської ТПП №233/04-22 від 03.07.2020, № 281/04-22 від 11.08.2020, №323/04-22 від 11.11.2020.
Відтак укладеними додатковими угодами до Договору обсяг бензину А-92 зменшився з 12784 літрів до 10720 літрів (на 2064 літри, або на 16,1 %), дизельного палива зі 140 літрів до 90 літрів (на 50 літрів, або на 35,7 %), ціну за 1 літр бензину підвищено з 13,75 грн до 23,80 грн, тобто збільшено на 42,2 %, а ціну дизельного палива підвищено з 13,75 грн до 21,30 грн, тобто збільшено на 35 %.
На виконання умов Договору та додаткових угод придбано бензин А-92 в кількості 10720 л на суму 211045,00 грн та ДП в кількості 90 л на суму 1917,00 грн (а.с. 75-92 т.1).
Підставою позову зазначено порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки внаслідок укладення спірних додаткових угод до договору ціна за одинцю товару перевищила 10-ти процентну граничну межу.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Відповідно до преамбули Закону метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 №114-IX внесено зміни до Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідні зміни набрали чинності 19.04.2020.
За приписами ст. 41 Закону (в редакції на дату укладання договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч. 4).
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (ч. 5).
Тлумачення вказаної норми було здійснено Верховним Судом, зокрема у постанові № 927/491/19 від 18.06.2021, яке зводиться до того, що в будь-якому випадку, незалежно від кількості додаткових угод, загальна сума збільшення не може перевищувати 10%.
Відповідно до листа-роз'яснення Мінекономрозвитку від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору" внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
У відповідності до вказаних роз'яснень, внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.
Отже, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження здійснювати моніторинг ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар.
На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити і належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто не будь-який висновок уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише який містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Суд зазначає, що відповідачі уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади (далі Закон), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями ст. 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (ч. 5 ст. 41 Закону).
Однак, вищевказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю. Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21 та від 07.12.2022 у справі № 927/189/22).
Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.
Як встановлено судом, фактично збільшення ціни на бензин А-92 та дизельне паливо на 42,2% та 35% відповідно відбулось шляхом укладання додаткових угод №1 від 28.05.2020, № 2 від 03.06.2020, № 3 від 06.07.2020, №4 від 12.08.2020, № 5 від 17.11.2020, № 6 від 28.12.2020 та № 8 від 08.02.2021.
Так на підтвердження підстав укладення додаткової угоди № 1 від 28.05.2020 ТОВ "Партнер - 2000" повідомило Покупця листом від 28.05.2020 № 05-401 (а.с. 96 т. 1) про зміну ціни товару у зв'язку із зростанням біржових котирувань та показників Platts. При цьому, до листа додано висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати України за результатами цінового моніторингу № 037 від 28.05.2020, в якому зазначено інформацію про рівень цін на АЗС на нафтопродукти на ринку України станом на 27.05.2020. Однак даний висновок не підтверджує наявність коливання ціни в бік збільшення за період між укладанням договору та укладанням додаткової угоди, оскільки містить відомості про ціну на бензин А-92 та дизельне паливо на 27.05.2020.
Коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару, зокрема в бік збільшення, за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/6790/18).
У даному випадку періодом коливання ціни вважається період з 27.05.2020 (дата укладення Договору) до 28.05.2020 включно (дата з якої почали застосовуватися умови додаткової угоди №1). Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 02.12.2020 у справі №913/368/19.
Разом з тим згідно офіційних даних "Мінфіну" (https://index.minfin.com.ua/markets/fuel/2020-05/) ціна на пальне по Україні станом на 27.05.2020 (дата укладення договору) становила: на бензин А-92 - 20,82 грн, дизельного палива - 21,28 грн, станом на 28.05.2020 (дата укладення Додаткової угоди №1) становила на бензин А-92 - 20,82 грн та на дизельне паливо - 21,28 грн.
Вказане також дозволяє зробити висновок про відсутність обґрунтованих підстав для внесення змін до договору на підставі відповідного висновку.
На підтвердження підстав укладення додаткової угоди № 2 від 03.06.2020, ТОВ "Партнер - 2000" повідомило Покупця листом від 03.06.2020 № 06-09 (а.с. 97 т. 1) про зміну ціни за одиницю товару у зв'язку із зростанням біржових котирувань та показників Platts. При цьому, до листа додано той самий висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати України за результатами цінового моніторингу № 037 від 28.05.2620, в якому зазначено інформацію про рівень цін на АЗС на нафтопродукти на ринку України станом на 27.05.2020.
Однак, як встановлено судом, даний висновок не підтверджує наявність коливання ціни в бік збільшення за період між укладанням договору та укладанням додаткової угоди, оскільки містить відомості про ціну на бензин А-92 та дизельне паливо на 27.05.2020.
Разом з тим згідно офіційних даних "Мінфіну" (https://index.minfin.com.ua/markets/fuel/2020-05/) ціна станом на 28.05.2020 (дата укладання Додаткової угоди № 1) на бензин А-92 становила -20,82 грн, на дизельне паливо - 21,28 грн, на 03.06.2020 (дата укладання Додаткової угоди № 2) становила на бензин А-92 - 20,82 грн та на дизельне паливо - 21,28 грн, тобто не змінилась
Вказане також дозволяє зробити висновок про відсутність обґрунтованих підстав для внесення змін до договору на підставі відповідного висновку.
На підтвердження підстав укладення додаткової угоди № 3 від 06.07.2020, ТОВ "Партнер - 2000" повідомило Покупця листом від 03.07.2020 № 07-11 (а.с. 99 т.1) про зміну ціни за одиницю товару у зв'язку із зростанням біржових котирувань та показників Platts. При цьому додано цінову довідку Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати України від 03.07.2020 №233/04-22 за результатами інформаційного моніторингу ринку відповідної продукції на Україні станом на 01.07.2020, де зазначено інформацію щодо середніх цін, рівня цін на нафтопродукти, роздрібна торгівля на АЗС станом на окрему дату, а не за період та не зазначено відсоток коливання цін.
Згідно офіційних даних "Мінфіну" (https://index.minfin.com.ua/markets/fuel/2020-07/) встановлено, що за весь період, який підлягає дослідженню (з 03.06.2020 до 06.07.2020) найвища ціна за бензин А-92 становила 21,25 грн, дизельного палива - 21,75 грн саме 06.07.2020, найменша ж ціна за бензин А-92 становила - 20,82 грн, дизельного палива - 21,28 грн, саме 03.06.2020, тобто відсоток коливання цін на бензин А-92 у вказаний період склав 2,06 %, дизельного палива - 2,20 %, що давало Постачальнику право збільшити ціну за товар, однак при укладанні додаткової угоди порушило принцип пропорційності при підвищенні ціни на нього.
На підтвердження підстав укладення додаткової угоди № 4 від 12.08.2020, ТОВ "Партнер - 2000" направило Покупцю лист № 08-37 від 12.08.2020 (а.с. 101 т. 1) щодо зміни ціни за одиницю товару у зв'язку із зростанням біржових котирувань та показників Platts. При цьому додано цінову довідку Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати України від 11.08.2020 №281/04-22 за результатами інформаційного моніторингу ринку відповідної продукції станом на 10.08.2020 де зазначено інформацію щодо середніх цін на нафтопродукти, роздрібну торгівлю на АЗС по Кіровоградській області станом на окрему дату, а не за окремий період та не зазначено відсоток коливання цін.
Згідно офіційних даних "Мінфіну" (https://index.minfin.com.ua/markets/fuel/2020/) встановлено, що за весь період, який підлягає дослідженню (з 06.07.2020 до 12.08.2020) найвища ціна за бензин А-92 становила - 21,88 грн (за 11.08.2020), дизельного палива - 22,36 грн, найменша за 06.07.2020: бензину А-92 - 21,25 грн, дизельного палива - 21,75 грн.
Отже відсоток коливання цін на пальне у вказаний період склав по бензину А-92 - 2,96 %, дизельного палива - 2,80 %, що давало Постачальнику право збільшити ціну за товар, але в межах % коливання, однак вже під час укладання додаткової угоди порушило принцип пропорційності при підвищенні ціни на товар.
На підтвердження підстав укладення додаткової угоди № 5 від 17.11.2020, ТОВ "Партнер - 2000" направило Покупцю лист № 38-11 від 17.11.2020 (а.с. 103 т. 1) щодо підвищення ціни за одиницю товару у зв'язку із зростанням біржових котирувань та показників Platts. При цьому додано цінову довідку Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати України від 11.11.2020 № 323/04-22 за результатами інформаційного моніторингу ринку відповідної продукції станом на 10.11.2020 де зазначено інформацію щодо середньої ціни на ринку України (роздрібна торгівля на АЗС) станом на окрему дату, а не за період та не зазначено відсоток коливання.
Згідно офіційних даних "Мінфіну" (https://index.minfin.com.ua/markets/fuel/2020/) встановлено, що за весь період, який підлягає дослідженню, (з 12.08.2020 до 17.11.2020): у проміжок часу з 12.08.2020 до 31.08.2020 найвища ціна на бензин А-92 становила 22,04 грн (на 27.08.2020), у проміжок часу з 01.09 по 30.09.2020 найвища ціна на бензин А-92 становила - 22,05 грн (збільшилась на 1 копійку), у проміжок часу з 01.10.2020 по 30.10.2020 ціна на бензин А-92 становила 23,16 грн (на 5,85 %), а у проміжок часу з 01.10.2020 по 17.11.2020 ціна на бензин А-92 - не змінилась.
Вказане свідчить, що незначне коливання цін на пальне було у проміжок часу з 01.10.2020 по 30.10.2020 (в межах 5-6 %). Вказані обставини давали Постачальнику право збільшити ціну за товар в межах коливання (5-6 %), проте вже при укладенні додаткової угоди сторони порушили принцип пропорційності, оскільки ціну за одиницю товару збільшено на 10 %.
На підтвердження підстав укладення додаткової угоди № 6 від 28.12.2020 ТОВ "Партнер - 2000" повідомило Покупця листом від 28.12.2020 №56-12 (а.с. 104 т. 1) про те, що у зв'язку з зростанням біржових котирувань та показників Platts, зросла ціна на дизельне паливо до 21,30 грн/літр.
При цьому не надано жодного документального підтвердження підвищення ціни на товар.
Згідно офіційних даних "Мінфіну" (https://index.minfin.com.ua/markets/fuel/2020/) встановлено, що за весь період, який підлягає дослідженню (з 17.11.2020 до 28.12.2020) найвища, ціна дизельного палива становила - 24,48 грн (станом на 28.12.2020), найменша - 23,51 грн (станом на 17.11.2020). Отже відсоток коливання ціни на дизельне пальне у вказаний період склав - 4,12 %.
Вказані обставини є підставою для збільшення ціни за товар в межах відсотку коливання, однак вже під час підписання додаткової угоди сторони порушили принцип пропорційності при підвищенні ціни на нього.
Додатковою угодою № 7 від 31.12.2020 сторонами у зв'язку із необхідністю проведення Покупцем на початку 2021 року тендерної процедури закупівлі палива та з метою безперебійного постачання палива, на підставі ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", дію Договору № 137-т від 27.05.2020 продовжено до 31.03.2021, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі, загальна вартість товару, що буде закуплено в період з 01.01.2021 до 31.03.2021 визначається окремою додатковою угодою.
Додатковою угодою № 8 від 08.02.2021 визначено обсяг літрів бензину А-92 в кількості 1490 літрів за ціною 35462,00 грн. Ціна за 1 літр бензину А-92 склала 23,80 грн.
Однак, ТОВ "Партнер - 2000" не надало ні експертного висновку, ні цінової довідки для належного документального обґрунтування підвищення ціни на вказаний товар у додатковій угоді № 8.
Отже додатковою угодою № 8 від 08.02.2021 безпідставно збільшено ціну за одиницю товару (за 1 літр бензину) з 21,00 грн до 23,80 грн, оскільки ціну збільшено на 11,3 %, чим перевищено 10 % поріг, що є порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Враховуючи невідповідності попередніх оспорюваних додаткових угод положенням Закону України "Про публічні закупівлі", збільшення додатковою угодою №8 ціни на бензин у порівнянні з ціною, обумовленою у договорі, є значно вищим ніж 10%.
З урахуванням викладеного, жодна із наданих цінових довідок не підтверджує факту коливання ціни за товар, адже не враховано періоди між укладанням додаткових угод не відображено відсоткового показника збільшення вартості палива, а лише вартість пального на певні дати, які відповідним періодам не відповідають, що підтверджує необґрунтованість підвищення ціни за одиницю товару та свідчить про свідоме зазначення у експертних висновках та цінових довідках даних про рівень цін на вибіркові дати, найбільш вигідні для Постачальника, відповідно суперечить принципу добросовісної конкуренції серед учасників.
Суд дійшов висновку, що всі послідуючі додаткові угоди не відповідають вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод, тому автоматично є укладеною в порушення вимог вказаного Закону, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна, відображена у наступній, буде фактично перевищувати дозволений законодавцем відсоток підвищення ціни за одиницю товару, тобто більше ніж на 10 % у порівнянні із основним договором.
В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни на одиницю товару відповідачі посилаються на документально підтверджений факт коливання ціни товару на ринку протягом дії договору, відтак, за доводами відповідачів, сторони правомірно за взаємною згодою вносили зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10 відсотків кожного разу, при цьому, що такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі.
Водночас, з урахуванням положень Закону щодо можливості зміни ціни виключно у разі коливання ціни такого товару на ринку, дослідженню та встановленню підлягає наявність факту такого коливання.
Приймаючи до уваги, що внесення змін до договору відбувається на підставі положень ст.652 ЦК України, першочерговим є питання можливості сторін передбачити таку зміну обставин та закласти її у підприємницький ризик.
При цьому, оскільки договір укладається за наслідком проведення тендеру та обрання переможця, який фактично запропонував найнижчу ціну, що відповідно є вигідним для покупця паливно-мастильних матеріалів, за висновком суду істотність зміни ціни має розглядатися та оцінюватися не у порівнянні з найменшою ціною у період дії договору, а принаймні з ціною, що мала місце станом на момент подачі тендерної пропозиції.
За даними "Мінфіну" (https://index.minfin.com.ua/markets/fuel/2020-05/) ціна на пальне по Україні станом на 07.05.2020 (дата подання пропозиції) становила на бензин А-92 - 20,88 грн/літр та на дизельне паливо - 21,33 грн/літр, проте ТОВ "Партнер - 2000" надало цінову пропозицію значно меншу.
Оцінюючи обґрунтованість підстав для внесення змін до договору шляхом укладання додаткових угод суд дійшов висновку, що як при укладанні таких угод в частині підвищення ціни, так і під час судового розгляду не обґрунтовано, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, відсутні докази того, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Погодження відповідача 1 на підписання додаткових угод не зумовлює їх правомірність та не впливає на висновки суду щодо недотримання сторонами законодавства про закупівлі.
Крім того, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення Договору з однією ціною та її подальше підвищення більш ніж на 10 % шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця та свідчить про свідоме заниження ним цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.
Таким чином відсутні підстави для зміни Договору в порядку ст.652 ЦК України, оскільки така вартість паливно-мастильних матеріалів могла бути закладена в підприємницький ризик при поданні тендерної документації.
Обмеження (10 %) застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 (справа № 922/2321/22) дійшла такого висновку:
"88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".
Будь-яке інше тлумачення норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів, та прямо суперечить взятим Україною міжнародним зобов'язанням щодо приведення національного законодавства у відповідність до стандартів Європейського Союзу, зокрема в частині протидії "ціновому демпінгу" в сфері публічних закупівель.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що оскаржені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону, ст. 5, ч. 5 ст. 41, ч. 2 ст. 632 ЦК України, а тому за приписами ч. 1 ст. 203, ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України вказані додаткові угоди слід визнати недійсними та задовольнити позов в цій частині.
Щодо позовних вимог про стягнення 64 324,50 грн за ст. 1212 ЦК України суд зазначає таке.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначено нормами глави 83 ЦК України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Недійсність додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються Договором, за яким ТОВ "Партнер - 2000" повинно поставити КНП "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради 12784 л бензину А-92 за ціною 13,75 грн/л на суму 175780,00 грн та 140 л дизельного палива за ціною 13,75 грн/л на суму 1925,00 грн.
Однак відповідач 2 поставив відповідачу 1 бензин А-92 на суму 211045,00 грн в загальній кількості 10720 л та дизельне паливо на суму 1917,00 грн в кількості 90 л. Відтак, враховуючи ціну погоджену сторонами у Договорі, відповідач 1 повинен сплатити відповідачу 2 за поставлений бензин А-92 в об'ємі 10720 л - 147400,00 грн та за дизельне паливо в об'ємі 90 л - 1237,50 грн, а отже розмір безпідставно сплачених коштів становить 64 324,50 грн.
Таким чином, грошові кошти в сумі 64 324,50 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 2 зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
За таких підстав позовні вимоги прокурора про стягнення з ТОВ "Партнер - 2000" на користь міського бюджету Світловодської об'єднаної територіальної громади коштів в розмірі 64 324,50 грн підлягають задоволенню.
Щодо застосування строку позовної давності для звернення до суду з вимогою про застосування правових наслідків недійсних правочинів, про що заявляє у відзиві на позов відповідач 2 суд зазначає таке. Прокурором не пропущено такий строк, а доводи відповідача 2 про його сплив безпідставні, оскільки пунктами 12 та 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлено що під час дії карантину та у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
З урахуванням викладеного позов прокурора підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір за подання позову на відповідачів.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 28.05.2020 до Договору №137-т від 27.05.2020 укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради (і.к. 01885083) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000" (і.к. 21070140).
Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 03.06.2020 до Договору №137-т від 27.05.2020 укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради (і.к. 01885083) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000" (і.к. 21070140).
Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 06.07.2020 до Договору №137-т від 27.05.2020 укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради (і.к. 01885083) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000" (і.к. 21070140).
Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 12.08.2020 до Договору №137-т від 27.05.2020 укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради (і.к. 01885083) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000" (і.к. 21070140).
Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 17.11.2020 до Договору №137-т від 27.05.2020 укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради (і.к. 01885083) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000" (і.к. 21070140).
Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 28.12.2020 до Договору №137-т від 27.05.2020 укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради (і.к. 01885083) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000" (і.к. 21070140).
Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 08.02.2021 до Договору №137-т від 27.05.2020 укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради (і.к. 01885083) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000" (і.к. 21070140).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000" (і.к. 21070140, вул. Магістральна, 2-А, смт Пантаївка, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28023) на користь міського бюджету Світловодської об'єднаної територіальної громади грошові кошти в розмірі 64 324,50 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000" (і.к. 21070140, вул. Магістральна, 2-А, смт Пантаївка, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28023) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (і.к. 02910025, проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, МФО 820172, р/р UА848201720343100001000004600 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету -2800) судовий збір в сумі 12078,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради (і.к. 01885083, вул. Павлова, 16, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27500) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (і.к. 02910025, проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, МФО 820172, р/р UА848201720343100001000004600 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету -2800) судовий збір в сумі 9394,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати до Електронних кабінетів: Олександрійській окружній прокуратурі Кіровоградської області, Кіровоградській обласній прокуратурі, Східному офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Світловодській міській раді, Товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер - 2000"; Комунальному некомерційному підприємству "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради.
Повне рішення складено 21.03.2024.
Суддя В.Г. Кабакова