вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2575/23
Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця Берлоуса Юрія Миколайовича
до Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України»
прo стягнення 1 526 363,97 грн.
Суддя А.Ю. Кошик
При секретарі судового засіданні Фроль В.В.
За участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця Берлоуса Юрія Миколайовича (надалі - позивач) до Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» (надалі - відповідач) прo стягнення 1 526 363,97 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2023 року відкрито провадження у справі № 911/2575/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.09.2023 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 21.09.2023 року від позивача надійшло клопотання б/н від 21.09.2023 року про розгляд справи без участі представника.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2023 року підготовче засідання відкладено на 12.10.2023 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 02.10.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 01.10.2023 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2023 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 02.11.2023 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 01.11.2023 року від позивача надійшло клопотання б/н від 31.10.2023 року про розгляд справи за відсутності позивача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 911/2575/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.11.2023 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 29.11.2023 року від позивача надійшло клопотання б/н від 29.11.2023 року про розгляд справи за відсутності позивача.
У судове засідання 30.11.2023 року представники сторін не з'явилися. Розгляд справи відкладався на 11.01.2024 року.
В судове засідання представники сторін не прибули, в ході розгляду справи позивач позов підтримував, відповідач проти позову частково заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 11.01.2024 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, 09.08.2022 року між Фізичною особою-підприємцем Берлоусом Юрієм Миколайовичем (позивач) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» (відповідач) укладено Договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 09/08-2022 від 09.08.2022 року (далі - Договір).
Пункт 1.1. Договору передбачав, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми (далі - Техніка) разом із обслуговуючим персоналом (далі - Екіпажем), а Орендар зобов'язується прийняти Техніку Орендодавця та сплачувати Орендодавцеві орендну плату за її використання.
Пункти 3.1.-3.4 3.1. Договору передбачали, що техніка повинна бути передана Орендодавцем та прийнята Орендарем в термін до 20.08.2022 року або в інший термін, додатково погоджений Сторонами. Передача Техніки здійснюється за місцезнаходженням Орендаря на умовах «DDP згідно «Інкотермс-2010» на склад Орендаря або інше місце в межах України, додатково вказане Орендарем.
Передача Техніки в оренду здійснюється Сторонами за Актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками Сторін та скріплюється Печатками Орендаря та Орендодавця (за наявності у Орендодавця печатки).
Згідно з п. 3.3. Договору Орендар зобов'язаний у присутності Орендодавця перевірити справність, кількість та комплектність Техніки. Після підписання представником Орендаря Акту приймання-передачі Техніка вважається такою, що передана в належному стані.
У випадку проведення поточного або капітального ремонту Техніки в період дії Договору термін проведення такого ремонту до терміну оренди за Договором не зараховується, орендна плата за такий термін не нараховується та не сплачується. Простій/затримки у роботі Техніки з вини екіпажу Орендодавця до терміну оренди за Договором не зараховується. Дати початку та закінчення проведення ремонту Техніки, простої затримки відображаються Сторонами у відповідних Актах приймання-передачі.
Пункти 4.1.-4.3. Договору передбачали, що техніка вважається переданою в оренду з дати складання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі. 4.2. Строк оренди: до 15.09.2022 року. На письмову вимогу Орендаря строк оренди може бути скорочений, в такому випадку термін дії Договору та строк оренди за ним припиняються з моменту отримання Орендодавцем відповідної вимоги Орендаря (якщо інший строк припинення зазначено у вимозі - зі вказаного у вимозі моменту), а Техніка повинна бути повернутою Орендарем Орендодавцеві протягом 10 діб з моменту припинення терміну дії оренди.
Згідно з п. 4.3.Договору строк оренди також може бути змінений за згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.
Розділом 5 Договору було визначено орендну плату та порядок розрахунків, зокрема п. 5.1. Орендна плата за Договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених Орендарем Орендодавцеві протягом дії Договору. Оплата вартості послуг Орендодавця, зазначених у договорі, здійснюється Орендарем в національній валюті України (гривня), виходячи із курсу долара США за даними Національного Банку України (надалі - Курс) з розрахунку: 16 дол. США за 1 гектар обробленої земельної ділянки (длискування) по курсу НБУ. Вартість робіт підлягає сплаті по Курсу перерахунку. Сторони дійшли згоди, що «Курс перерахунку» курс долару США за даними НБУ, встановленого на дату формування Акта приймання передачі виконаних робіт, за даними, що опубліковані на сайті https://bank.gov.ua/markets/exchangerates/. Підрядник після закінчення виконання робіт складає Акт, який Замовник зобов'язується підписати протягом п'яти робочих днів після дати його отримання від Підрядника. У випадку, якщо Замовник не погоджується з якістю, кількістю виконаних робіт, що зазначені в Акті, Замовник надсилає вмотивовану відмову від підписання Акту протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від Підрядника такого Акту.
Згідно з п. 5.2. Договору остаточна вартість визначається Додатковими угодами, що є невідємною частиною до договору про співпрацю, та прямо залежить від дати оплати та курсу долару США за даними НБУ на дату оплати.
Згідно з п. 5.3. Договору виплата орендної плати проводиться протягом 5 (п'яти) банківських днів після складання Сторонами акту приймання - передачі наданих послуг. Орендар має право достроково сплатити орендну плату на користь Орендодавця. Орендар має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється на підставі виставленого Орендодавцем рахунку. У випадку вчасної несплати Орендарем орендної плати 5.4. Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній грошовій одиниці України (гривня) через установу банку згідно із правилами, передбаченими чинним в Україні законодавством для безготівкових розрахунків. 5.5. Під «Банківським Днем» у цьому Договорі розуміється будь-який день (за винятком суботи, неділі чи офіційного неробочого дня), коли працюють банки, що обслуговують Сторін.
Позивач зазначає, що належним чином виконав умови даного Договору, у зв'язку з чим 11.09.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №09/08-2022 від 09.08.2022 року відповідно до якої: п.1.Основним предметом Угоди є співпраця Сторін для належного виконання умов Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем. п. 1.2. Сторони дійшли згоди що, відповідно п.5. Договору «Орендна плата та порядок розрахунків»
Станом на 11.09.2022 року курс долара США за даними НБУ становить 36,5686 грн. Загальна вартість виконаних робіт становить 14 616,00 дол. США, що складає 534 486,66 грн.
30.09.2022 року між сторонами Договору було укладено додаткову угоду до Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №09/08-2022 відповідно до якої: п. 1.1. Основним предметом Угоди є співпраця Сторін для належного виконання умов Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем. 1.2. Сторони дійшли згоди що, відповідно п.5. Договору «Орендна плата та порядок розрахунків». Станом на 30 вересня 2022р. курс долару США за даними НБУ становить 36,5686 грн. Загальна вартість виконаних робіт становить 18 875,20 дол. США, що становить 690 239,64 грн.
11.09.2022 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі наданих послуг на суму 534 486,66 грн. 30.09.2022 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі наданих послуг на суму 155 752,98 грн.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих за договором послуг в повній мірі не виконав. Відповідач не оплати повністю надані послуги та має заборгованість перед позивачем в сумі 690 239,64 грн.
Окрім первинної документації, заборгованість відповідача в сумі 690 239,64 грн. станом на 14.04.2023 року підтверджується і гарантійним листом відповідача.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що у разі порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з п. 8.5. Договору за порушення строків оплати із Орендаря стягується пеня у розмірі 0,5 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків від суми заборгованості.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати наданих послуг позивач у позові просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 57 061,68 грн. інфляційних та 16 347,85 грн. 3% річних. Також просить стягнути 624 666,88 грн. пені в розмірі 0,5% в день за 6 місяців прострочення та 138 047,92 грн. штрафу відповідно до п. 8.5 Договору у розмірі 20% від простроченої суми.
В ході розгляду спору відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував. Зазначив, що Договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №09/08-2022 від 09.08.2022 року не містить домовленості сторін про ціну послуги оренди, а отже Сторони не досягли згоди по всім суттєвим умовам і договір не є укладеним.
Також відповідач зауважував на безпідставності нарахування пені в розмірі 0,5% за кожен день прострочення, що суперечить нормам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Також, згідно з умовами Договору сторони домовились про прив'язку ціни до курсу долара США, тому в даному випадку інфляційні нарахування не підлягають стягненню, оскільки ризики Орендодавця компенсовані.
Відповідач також зазначає, що період 2021 та 2022 роки були важкими в господарській діяльності відповідача через карантинні обмеження та введення воєнного стану, що значно ускладнювало сільськогосподарське виробництво у Білоцерківському районі Київської області, який серед інших піддавався обстрілам збройними силами рф під час окупації частини Київської області, тощо.
У зв'язку з чим та враховуючи не співмірність нарахованих штрафних санкцій, відповідач, посилаючись на ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, просив зменшити неустойку до розміру 5% від суми основного боргу.
Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з обставин справи, 09.08.2022 року між Фізичною особою-підприємцем Берлоусом Юрієм Миколайовичем (позивач) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» (відповідач) укладено Договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 09/08-2022 від 09.08.2022 року.
Пункт 1.1. Договору передбачав, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми (далі - Техніка) разом із обслуговуючим персоналом (далі - Екіпажем), а Орендар зобов'язується прийняти Техніку Орендодавця та сплачувати Орендодавцеві орендну плату за її використання.
Як визначено ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
З огляду на зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 09/08-2022 від 09.08.2022 року, такий Договір є змішаним і містить елементи договору оренди та елементи договору про надання послуг, оскільки екіпаж не може бути предметом орендних відносин і оренда транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем передбачає виконання екіпажем певних робіт/послуг.
Відносини найму регулюються відповідними статтями Цивільного кодексу України, зокрема статтею 759 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частин 1-2, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Розділом 5 Договору було визначено орендну плату та порядок розрахунків, зокрема п. 5.1. Орендна плата за Договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених Орендарем Орендодавцеві протягом дії Договору. Оплата вартості послуг Орендодавця, зазначених у договорі, здійснюється Орендарем в національній валюті України (гривня), виходячи із курсу долара США за даними Національного Банку України (надалі - Курс) з розрахунку: 16 дол. США за 1 гектар обробленої земельної ділянки (длискування) по курсу НБУ. Вартість робіт підлягає сплаті по Курсу перерахунку. Сторони дійшли згоди, що «Курс перерахунку» курс долару США за даними НБУ, встановленого на дату формування Акта приймання передачі виконаних робіт, за даними, що опубліковані на сайті https://bank.gov.ua/markets/exchangerates/. Підрядник після закінчення виконання робіт складає Акт, який Замовник зобов'язується підписати протягом п'яти робочих днів після дати його отримання від Підрядника. У випадку, якщо Замовник не погоджується з якістю, кількістю виконаних робіт, що зазначені в Акті, Замовник надсилає вмотивовану відмову від підписання Акту протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від Підрядника такого Акту.
Згідно з п. 5.2. Договору остаточна вартість визначається Додатковими угодами, що є невідємною частиною до договору про співпрацю, та прямо залежить від дати оплати та курсу долару США за даними НБУ на дату оплати.
Як визначено ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, спростовуються твердження відповідача щодо неукладеності Договору та невизначеності ціни Договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 5.3. Договору виплата орендної плати проводиться протягом 5 (п'яти) банківських днів після складання Сторонами акту приймання - передачі наданих послуг. Орендар має право достроково сплатити орендну плату на користь Орендодавця. Орендар має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється на підставі виставленого Орендодавцем рахунку. У випадку вчасної несплати Орендарем орендної плати 5.4. Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній грошовій одиниці України (гривня) через установу банку згідно із правилами, передбаченими чинним в Україні законодавством для безготівкових розрахунків. 5.5. Під «Банківським Днем» у цьому Договорі розуміється будь-який день (за винятком суботи, неділі чи офіційного неробочого дня), коли працюють банки, що обслуговують Сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт несплати відповідачем платежів за Договором всього на суму 18 875,20 дол. США, що за курсом долару США за даними НБУ (36,5686 грн. за 1 дол. США) на день звернення до суду складало 690 239,64 грн.
Факти виконання зобов'язань позивачем оформлені відповідними додатковими угодами та 11.09.2022 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі наданих послуг на суму 534 486,66 грн., 30.09.2022 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі наданих послуг на суму 155 752,98 грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 690 239,64 грн. доведені, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати наданих послуг на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягає стягненню 16 347,85 грн. 3% річних.
Щодо вимоги про стягнення 57 061,68 грн. інфляційних, суд враховує правову позицію, наведену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 року у справі № 296/10217/15-ц, що в разі порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, інфляційні нарахування, передбачені ч. 2 ст.625 ЦК України, не стягуються.
Зважаючи на наведену правову позицію, оскільки ціна Договору виражена з визначенням еквівалента в іноземній валюті, інфляційні ризики позивача вже компенсовані, тому відсутні підстави для стягнення 57 061,68 грн. інфляційних.
Згідно з п. 8.5. Договору за порушення строків оплати із Орендаря стягується пеня у розмірі 0,5 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків від суми заборгованості.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Однак, нарахована позивачем пеня в розмірі 0,5% за день прострочення в сумі 624 666,88 грн. та 138 047,92 грн. штрафу, всього в сумі 762 714,80 грн. є неспівмірно завищеною неустойкою, яка перевищує суму основного боргу та суперечить правовій природі неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З огляду на зміст рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 року, вимога про нарахування та сплату неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч. 1, 2ст. 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Передбачається, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Конституційний суд зауважує, що захист від цих зловживань має базуватись на положеннях законодавства, зокрема ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За практикою судів загальної юрисдикції України істотними обставинами в розумінні вказаних положень Кодексу вважаються, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
З огляду на викладене, неустойка не може перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для відповідача та стати джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором - позивачем, у зв'язку із чим є підстави для застосування до спірних правовідносин норми матеріального права: ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.
Таким чином, враховуючи не співмірність неустойки, майновий стан сторін, недоведеність позивачем факту понесення збитків, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленої у позові неустойки до 5% від суми боргу, що складає 35 511,98 грн., чого з врахуванням стягнутих судом також 3% річних в сумі 16 347,85 грн., достатньо для покриття негативних наслідків для позивача.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню крім суми основного боргу, також 35 511,98 грн. неустойки та 16 347,85 грн. 3% річних. Решта нарахувань стягненню не підлягають.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 690 239,64 грн. основного боргу, 35 511,98 грн. неустойки та 16 347,85 грн. 3% річних. Решта позовних вимог задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 11 131,49 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6).
Відповідач заперечував проти адвокатських витрат, посилаючись на їх неспіврозмірність розміру заявлених позовних вимог.
Враховуючи, що справа не є складною для кваліфікованого юриста, тому не потребує значних затрат часу та знань, дослідження великого обсягу документів та вивчення судової практики. Крім того, позивачем вже подавались аналогічні позови, тобто практика є відпрацьованою. Також суд враховує, що адвокат позивача в судових засіданнях не був присутнім. За наведених обставин, суд дійшов висновку про покладення на відповідача відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн., що є співмірним складності справи та виконаної адвокатом роботи.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 79, 123, 126, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Берлоуса Юрія Миколайовича до Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» прo стягнення 1 526 363,97 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» (09128, Київська область, Білоцерківський район, село Озерна, вулиця Липки, буд. 6, код ЄДРПОУ 00497673) на користь Фізичної особи-підприємця Берлоуса Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 690 239,64 грн. основного боргу, 35 511,98 грн. неустойки, 16 347,85 грн. 3% річних, 11 131,49 грн. витрат по сплаті судового збору та 5 000,00 грн. адвокатських витрат.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В задоволенні решти позовних вимог Фізичної особи-підприємця Берлоуса Юрія Миколайовича до Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст рішення складено 21.03.2024 року