ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"05" березня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/1010/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика”, м. Київ
до відповідача Фізичної особи - підприємця Окаль Еріки Шандорівни, м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 69 690,70 грн, у тому числі 24 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 44 216,20 грн заборгованості за відсотками та 1474,50 грн заборгованості за комісією,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Іваниш Д.П.
представники:
Позивача - без виклику
Відповідача - без виклику
Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика”, м. Київ заявлено позов до відповідача Фізичної особи - підприємця Окаль Еріки Шандорівни, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 69 690,70 грн, у тому числі 24 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 44 216,20 грн заборгованості за відсотками та 1474,50 грн заборгованості за комісією.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2023 відкрито провадження у справі №907/1010/23 в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 08.12.2023.
Крім того, судом у порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано від Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” (вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 14360570): інформацію про те, чи випускалася банківська картка №5168-7573-8117-4152 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період із 01.09.2022 по 16.05.2023.
Ухвалою суду від 25.01.2024 судове засідання по розгляду справи №907/1010/23 відкладено на 05.03.2024 без виклику уповноважених представників сторін та повторно витребувано від Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” вищевказані докази.
Надісланими на адресу суду листами №20.1.0.0.0/7-240118/44532 від 20.01.2024 (вх. №02.3.1-02/714/24 від 31.01.2024) та №20.1.0.0.0/7-240214/45928 від 20.02.2024 (вх. №02.3.1-02/1653/24 від 01.03.2024) АТ КБ “Приватбанк”, на виконання вимог ухвал суду від 07.11.2023 та 25.01.2024 у даній справі, надало запитувану інформацію разом із випискою по рахунку відповідача за період із 01.09.2022 по 16.05.2023 включно.
Надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, поштова кореспонденція (ухвала суду від 07.11.2023 про відкриття провадження у справі №907/1010/23, ухвала суду від 25.01.2024) повернута на адресу господарського суду відділенням поштового зв'язку з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.
У даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.
Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 26.11.2019 у справі №910/568/19, від 16.07.2020 у справі №904/4673/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).
Водночас направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).
Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Водночас суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі “Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії” від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі “Тойшлер проти Германії” від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема “Електронний кабінет” ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (виклику), є дата складення повного судового рішення.
Позивач просить суд задоволити позов у повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання кредиту №436461-КС-004 від 01.09.2022 у частині повного та своєчасного повернення отриманих у кредит грошових коштів, внаслідок чого у відповідача станом на 16.05.2023 виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 69 690,70 грн, у тому числі 24 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 44 216,20 грн заборгованості за відсотками та 1474,50 грн заборгованості за комісією.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду від 07.11.2023 про відкриття провадження у справі №907/1010/23 та ухвала суду від 25.01.2024 були надіслані на його офіційну юридичну адресу, зазначену в ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
01.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” (кредитодавцем, позивачем у справі) та Фізичною особою - підприємцем Окаль Ерікою Шандорівною (позичальником, відповідачем у справі) було укладено Договір про надання кредиту №436461-КС-004 (далі - Договір), пунктом 1 якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 24 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - Договір). Тип кредиту: кредит. Строк кредиту: 16 тижнів. Стандартна процентна ставка: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15957070, фіксована. Комісія за надання кредиту (далі - комісія): 3600 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 24 000 грн. Термін дії Договору до 22.12.2022. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 50 400 грн. Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом.
Відповідно до п. 2 Договору, протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою, вказаною у п. 1 Договору, на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3 Договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Графік погашення кредиту визначений сторонами в п. 3 Договору шляхом сплати позичальником ануїтетного платежу щодватижні в сумі 6300 грн.
Згідно із п. 5 Договору, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
Відповідно до п. 5.2., 5.3. Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес позика”, затверджених наказом директора ТОВ “Бізнес Позика” №13-ОД від 27.06.2022 (далі - Правила), обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за Договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Договору (Додаткової угоди). Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику протягом всього строку кредитування. Нарахування комісії здійснюється в момент укладання Договору. Порядок та розмір оплат комісії визначено Графіком платежів.
Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок кредитодавця у строк відповідно до Графіку платежів, встановленого Договором про надання кредиту або Додатковою угодою. Датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами Договору про надання кредиту (Додатковою угодою), при безготівкових розрахунках вважається - дата зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця (п. 5.5. Правил).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором про надання кредиту №436461-КС-004 від 01.09.2022 виконав у повному обсязі, надавши позичальнику (відповідачу) грошові кошти в розмірі 24 000 грн шляхом перерахування таких на банківську (платіжну) картку № НОМЕР_2 , відкриту в АТ КБ “Приватбанк”, свідченням чого є долучена до позовної заяви квитанція платіжної системи “ТАС PAY” №522006516 від 01.09.2022 та надана Акціонерним товариством Комерційним банком “Приватбанк” на вимогу суду виписка по особовому рахунку ФОП Окаль Е.Ш. за період із 01.09.2022 по 16.05.2023 включно.
Водночас відповідач, всупереч узятим на себе зобов'язанням, умови Договору про надання кредиту №436461-КС-004 від 01.09.2022 не виконала, кредитні кошти у визначений Графіком погашення кредиту строк не повернула, у зв'язку з чим в останньої станом на 16.05.2023 існує заборгованість перед позивачем у розмірі 69 690,70 грн, у тому числі 24 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 44 216,20 грн заборгованості за відсотками та 1474,50 грн заборгованості за комісією, стягнення якої у примусовому порядку і виступає предметом заявлених ТОВ “Бізнес Позика” позовних вимог у даній справі.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
На підставі ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України “Про електронну комерцію” передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України “Про електронну комерцію”, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору (ч. 8 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію”).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію”, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України “Про електронну комерцію” визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Так, зокрема, частиною 1 означеної статті передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію”, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже закон допускає можливість укладення електронного договору із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, який прирівнюється до письмової форми договору у випадку його підписання, з-поміж інших способів, шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому, за суттю та логікою наведених правових положень підписання договору шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором відноситься до обов'язку замовника (покупця), а не самого виконавця (продавця), оскільки електронний підпис одноразовим ідентифікатором являється сукупністю даних в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За змістом Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ “Бізнес Позика”, які, у відповідності до пункту 10 Договору, є його невід'ємною частиною:
- електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних заявником/позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти електронний договір або Додаткову угоду, та надсилаються кредитодавцю (підпункт 1.4.8. пункту 1.4. Правил);
- інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем кредитодавця, яка працює в форматі сайту(ів) та в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле (підпункт 1.4.9. пункту 1.4. Правил);
- логін особистого кабінету - номер мобільного телефону заявника/позичальника (підпункт 1.4.14. пункту 1.4. Правил);
- одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що направляється заявнику/позичальнику засобами зв'язку, вказаними під час реєстрації/входу в ІТС кредитодавця (підпункт 1.4.16. пункту 1.4. Правил);
- особистий кабінет - сукупність захищених сторінок, що формуються заявнику/позичальнику в момент його реєстрації в ІТС, за допомогою якого заявник/позичальник здійснює повну взаємодію з кредитодавцем, має можливість укласти Договір, Додаткову угоду, отримувати інформацію та документи, пов'язані з наданням та обслуговуванням кредиту, зокрема Графіку платежів, тощо. Доступ до особистого кабінету здійснюється заявником/позичальником після авторизації, яка проходить шляхом введення логіна особистого кабінету і одноразового ідентифікатора та має юридичне значення ідентифікації позичальника в порядку, передбаченому Законом України “Про електронну комерцію” (підпункт 1.4.17. пункту 1.4. Правил).
Як вбачається із матеріалів справи, 01.09.2022 відповідач - Фізична особа - підприємець Окаль Еріка Шандорівна - прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) позивача щодо укладення Договору про надання кредиту №436461-КС-004 на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) одноразового ідентифікатора UA-8623, отриманого у смс-повідомленні, надісланому ТОВ “Бізнес Позика” на номер телефону позичальника НОМЕР_3 .
За змістом пункту 5 Договору, відповідач підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
Водночас пунктом 8 Договору визначено, що відповідач підписанням Кредитного договору підтверджує, що до його укладання відповідач отримав від позивача інформацію, надання якої передбачено законодавством України, зокрема передбачену частиною другою ст. 12 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.
Крім того, Договір про надання кредиту №436461-КС-004 від 01.09.2022 містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором “Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8623 01.09.2022 09:59:27”.
Наведеним підтверджується той факт, що пропозиція позивача укласти Кредитний договір була прийнята відповідачем, а Кредитний договір був підписаний останньою одноразовим ідентифікатором, тобто одним із дозволених законом варіантів (способів) підпису та у повній відповідності до норм статей 11, 12 та 14 Закону України “Про електронну комерцію” і статті 207 Цивільного кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 вказав, що “суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині”.
З огляду на вищезазначене в сукупності, суд дійшов висновку про те, що належними та допустимими доказами підтверджено факт укладення 01.09.2022 між сторонами справи Договору про надання кредиту №436461-КС-004, із досягненням останніми згоди за всіма його істотними умовами, а також факт підписання означеного Договору в установленому законодавством порядку (за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора UA-8623) відповідачем.
Згідно із ч. 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (“Позика”) глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України регламентовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Приписами ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За умовами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Наявними в матеріалами справи документальними доказами, а саме, квитанцією платіжної системи “ТАС PAY” №522006516 від 01.09.2022 та наданою Акціонерним товариством Комерційним банком “Приватбанк” на вимогу суду випискою по особовому рахунку ФОП Окаль Е.Ш. за період із 01.09.2022 по 16.05.2023 включно, підтверджується факт належного виконання позивачем, як кредитодавцем, взятих на себе зобов'язань за Договором про надання кредиту №436461-КС-004 від 01.09.2022 та факт порушення відповідачем умов означеного Договору в частині своєчасного повернення отриманих у кредит грошових коштів, сплати відсотків за користування кредитом та комісії за період із 01.09.2022 по 22.12.2022 (в межах строку кредитування), у зв'язку з чим в останньої станом на 16.05.2023 рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 69 690,70 грн, у тому числі 24 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 44 216,20 грн заборгованості за відсотками та 1474,50 грн заборгованості за комісією, що станом на день розгляду спору в суді є непогашеною.
Беручи до уваги вищевикладені обставини, а також те, що відповідач не надала суду жодного доказу, який би спростував наявність заборгованості перед позивачем, чи свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мала можливість скористатись відповідними процесуальними правами та надати документи в обґрунтування власної позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми 69 690,70 грн, у тому числі 24 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 44 216,20 грн заборгованості за відсотками та 1474,50 грн заборгованості за комісією є обґрунтованими, відповідачем не спростованими та підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надала.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2147,20 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Окаль Еріки Шандорівни, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика”, бульв. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, 01133 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41084239) суму 69 690,70 грн (Шістдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто гривень 70 коп), у тому числі 24 000 грн (Двадцять чотири тисячі гривень) заборгованості за тілом кредиту, 44 216,20 грн (Сорок чотири тисячі двісті шістнадцять гривень 20 коп) заборгованості за відсотками та 1474,50 грн (Одна тисяча чотириста сімдесят чотири гривні 50 коп) заборгованості за комісією, а також 2147,20 грн (Дві тисячі сто сорок сім гривень 20 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 21.03.2024.
Суддя Пригара Л.І.