вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення позовної заяви
20.03.2024м. ДніпроСправа № 904/1165/24
Суддя Крижний О.М. , розглянувши матеріали
за позовом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Крутій Юрія Миколайовича, м. Нікополь Дніпропетровської області
про зобов'язання повернути майно за договором зберігання
Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить зобов'язати Фізичну особу-підприємця Крутій Юрія Миколайовича виконати зобов'язання за договором зберігання від 11.01.2022 №2 та повернути Управлінню Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області водні біоресурси у кількості 2040,405 кг за видами: карась - 840,255 кг, карась молодь - 3,170 кг, лящ - 136,800 кг, окунь - 18,870 кг, плітка - 344,700 кг, плоскирка - 0,120 кг, рак - 34,0 кг, рак дрібний - 80,0 кг, сазан - 26,20 кг, судак - 33,50 кг, товстолоб - 518,0 кг.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протягом 2022 року приймав від позивача на зберігання майно за договором від 11.01.2022 №2. Позивач зазначає, що листом №1-5-16/685-23 від 29.03.2023 звернулось до відповідача з вимогою повернути майно, яке передане на зберігання за вказаним договором. Проте, відповідач листом №01/02 від 31.03.2023 повідомив що позбавлений можливості виконати зобов'язання за договором з підстав виникнення форс-мажорних обставин. До відповіді додано копію листа від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 яким Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини. Позивач зазначає, що при цьому відповідач ніяким чином не пояснює, що саме унеможливлює виконання умов договору внаслідок настання форс-мажорних обставин. Позивач вказує, що 21.04.2023 листом №1-5-16/845-23 повторно звернувся до відповідача з вимогою повернення майна, переданого на зберігання, однак відповіді надано не було. Позивач просить витребувати у відповідача вказане майно.
Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
При цьому, згідно приписів Господарського процесуального кодексу України, фізична особа без статусу адвоката може бути представником за довіреністю лише у малозначних справах, у справах, що в силу характеру правовідносин або ціни позову є складними та підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження, представником за довіреністю може бути лише фізична особа, яка має статус адвоката. Або ж такий учасник справи може брати участь в судовому розгляді через фізичну особу, яка діє в порядку самопредставництва (тобто без додаткової довіреності).
Згідно ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 вказаної статті).
Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі №910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.
Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.
З огляду на викладене, представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВП ВС від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.
Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі №922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.
При цьому, в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 02.07.2020 у справі №9901/39/20.
Отже, правова природа інституту самопредставництва виключає можливість здійснення самопредставництва саме за довіреністю, оскільки за довіреністю може діяти лише представник, який в даному випадку повинен бути адвокатом, оскільки дана справа не є малозначної та її розгляд підлягає за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються офіційними, достовірними і можуть бути використані для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Суд встановив, що позивачем у даній справі є юридична особа - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Те, що позовна заява подана позивачем в особі Управління Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області не змінює статусу позивача.
Позовна заява підписана начальником Управління Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області Василем Волковим. До позову додано довіреність №27-Д від 22.02.2024 видану Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, якою уповноважено ОСОБА_1 представляти інтереси Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Волков Василь відсутній у переліку осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи (Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм), у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Так, згідно з підпунктом 11 п.161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)") представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Конституцією України врегульовано правила представництва в суді іншої особи, при цьому не заборонено особі представляти себе саму. Можливість реалізації права на самопредставництво передбачена відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.
Як судом зазначено вище, оскільки даний спір не є малозначним та його розгляд підлягає в порядку загального позовного провадження, то представником у даній справі може бути адвокат, який може діяти на підставі ордеру або довіреності, або особа в порядку самопредставництва, яка може діяти на підставі відповідного закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), у яких чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
В своїх рішеннях Верховний Суд звертає увагу, що довіреність за відсутності доказів, передбачених ч.3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не підтверджує повноваження особи діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва (ухвала ВП ВС від 08.06.2022 у справі №303/4297/20).
Отже, вирішуючи питання наявності повноважень у особи, яка звертається від імені юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в порядку самопредставництва, суд з урахуванням вимог ч.2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності повинен дослідити документи, на підставі яких відповідна особа уповноважена діяти від імені органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, іншої юридичної особи незалежно від порядку її створення в порядку самопредставництва.
Здійснивши відповідну перевірку суд встановив, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо наявності у Волкова Василя повноважень діяти від імені позивача (Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм) в порядку самопредставництва.
Крім того, до матеріалів позовної заяви не долучено доказів того, що Волков Василь є адвокатом.
Враховуючи, що таких документів на право діяти від імені юридичної особи - Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм - Волковим Василем, в порядку самопредставництва, до позовної заяви не додано, а довіреність у даному випадку не може вважатися належним доказом повноважень на представництво інтересів позивача (Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм) у суді, суд доходить висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має право на її підписання.
При цьому, суд звертає увагу Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на те, що у відповідності до п.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись п.1 ч.5 ст.174, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця Крутій Юрія Миколайовича про зобов'язання повернути майно за договором зберігання - без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток (на адресу позивача): позовна заява з додатками на 94 арк, в т.ч. платіжна інструкція №502 від 22.12.2023 про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Суддя О.М. Крижний