Ухвала від 20.03.2024 по справі 904/6564/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

20.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6564/23

За позовом Фізичної особи-підприємця Цейка Валентина Миколайовича, м. Луцьк

до Фізичної особи-підприємця Крилача Антона Олександровича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення попередньої оплати

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець Цейко Валентин Миколайович звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Крилача Антона Олександровича про стягнення попередньої оплати за Договором на виконання робіт № 16052023 від 16.05.2023 в розмірі 28 500 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Крилача Антона Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Цейка Валентина Миколайовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) попередню оплату у розмірі 28 500 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн.

Відкладено вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

14.03.2024 від Фізичної особи-підприємця Цейка Валентина Миколайовича надійшла заява про надання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 ГПК України). Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 ГПК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з Довідки про доставку електронного листа, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 було надіслано одержувачу в підсистему "Електронний суд" 26.02.2024. Документ доставлено до електронного кабінету: 27.02.2024 о 09:45.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що позивач дізнався про винесення рішення у даній справі 27.02.2024 з моменту доставляння копії рішення суду до його електронного кабінету.

П'ятиденний строк для надання відповідних доказів сплив - 02.03.2024, а заяву про ухвалення додаткового рішення було надіслано через підсистему "Електронний суд" 14.03.2024.

Проаналізувавши наявні матеріали, суд приходить до висновку, що представником позивача не надано докази в підтвердження винятковості та поважності причин пропуску строку на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та взагалі не заявлено клопотання про їх поновлення.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку заяву Фізичної особи-підприємця Цейка Валентина Миколайовича про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 118, 129, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Цейка Валентина Миколайовича про ухвалення додаткового рішення від 12.03.2024 (вх. № 12842/24 від 14.03.2024) залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в десятиденний строк у порядку, встановленому статтями 254-259 ГПК України.

Суддя В.І. Ярошенко

Попередній документ
117817715
Наступний документ
117817717
Інформація про рішення:
№ рішення: 117817716
№ справи: 904/6564/23
Дата рішення: 20.03.2024
Дата публікації: 25.03.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг