Справа №443/332/24
Провадження №3/443/212/24
іменем України
21 березня 2024 рокусуддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Михавківа І.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
09 лютого 2024 року о 17:21 год. в с.Бережниця по вул.Шевченка, 67, Стрийського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Nissan Primastar», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Drager Alkotest 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Михавків І.В. під час розгляду справи заперечив факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пояснивши, що на місці зупинки транспортного засобу жодних протоколів про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень не складалось. Крім того, у долученому працівниками поліції відеозапису події вказана дата 15.02.2024 року, однак протокол про адміністративне правопорушення складено 09.02.2024 року.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що розгляд спраи неодноразово відкладався, ОСОБА_1 жодного разу не з'явився до суду, доказів поважності причин неявки не надав, його неявка не перешкоджає розгляду справи, у відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до відповідальності.
Заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено правила дорожнього руху.
Нормами п.2.9 “а” ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 ПДР).
Згідно пунктів 2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.20215 року за № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.6 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), вбачається, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП).
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом (ч.7 ст.266 КУпАП).
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведеною повністю.
Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення Серія ААД № 665415 від 09.02.2024 року;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.02.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у КНП «Ходорівська міська лікарня»;
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія БАД №909435 від 09.02.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, а саме керував транспортним засобом марки «Nissan Primastar», державний номерний знак НОМЕР_1 перед поворотом не подав сигнал світловим покажчиком повороту, чим порушив вимоги п.9.2. «б», та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.;
-відеозаписом події на CD-диску з якого вбачається, що 09.02.2024 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Nissan Primastar», державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції та на пропозицію працівника поліції пройти огляд на визначення стану сп'яніння, відмовився від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. Після того працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, що на нього буде складено протокол про адміністративне правпорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відмовою від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Судом не встановлено з боку інспектора патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
Що стосується доводів захисника про те, що відеозапис події, яка мала місце 09.02.2024, є неналежним доказом, то суд зазначає наступне.
У п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис події був досліджений під час розгляду справи в присутності захисника ОСОБА_2 , дає можливість повно відтворити події та встановити обставини, що мали місце 09.02.2024 та які підлягають доказуванню, поведінка особи, яка склала протокол була спрямована на виконання свого обов'язку щодо збирання доказів, і таке джерело доказів, як показання технічного засобу, що має функції відеозапису, передбачено статтею 251 КУпАП.
Той факт, що на одному відеофайлі, який міститься на CD-диску, вказана дата 15.02.2024 не може свідчити про неналежність та недопустимість такого як доказу, оскільки таке відео здійснено та долучено уповноваженою особою до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовані на такому обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. тобто відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення Серія ААД № 665415 від 09.02.2024 у встановленому законом порядку, вказаний відеозапис суд визнає належним і допустимим доказом у даній справі, оскільки на даному відеозаписі зафіксовано зупинку транспортного засобу марки «Nissan Primastar», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , яка мала місце 09.02.2024 року о 17:21 год. та відмову останнього від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Більше того, жодних доказів на підтвердження доводів захисника про існування інших фактів зупинки ОСОБА_1 , зокрема 15.02.2024, суду не надано.
Відтак, суд відхиляє доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, так як вважає необґрунтованими та такі повністю спростовуються наведеними вище доказами, які не викликають жодного сумніву.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В даному випадку суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.
Обставин, що відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП, що пом'якшують абообтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.
При накладенні стягнення відповідно до ст.33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з урахуванням особи правопорушника, та те, що останній отримував посвідчення водія, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп..
Керуючись ст.ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.І. Сливка