Справа №461/7871/23
21 березня 2024 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.,
при секретарі судового засідання Штогрині В.-Н. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова,11, код ЄДРПОУ 19390819) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в розмірі 209732,32 грн. та 3145,99 грн. судового збору.
Свої вимоги мотивує тим, що 22.10.2021 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено договір кредиту та страхування №А03.00113.008847299. Згідно з кредитним договором відповідач отримав кредит в розмірі 120000 грн. зі сплатою 15 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно з кредитним договором, що підтверджується меморіальними ордерами. Проте, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором.
Останній платіж відповідачем здійснено 22.02.2022 року. Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 26.07.2023 року становить 209732,32 грн. Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 26.07.2023 року.
Відтак, у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 06.06.2023 року на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно з даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої по день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.09.2023 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Згідно з позовної заяви просить розглядати справу у його відсутності, позов підтримує повністю та просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відповідачу надсилались копія ухвали суду та копія позовної заяви з додатками рекомендованим поштовим відправленням за місцем реєстрації. У судове засідання 21.03.2024 року відповідач не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за місцем реєстрації. Згідно з інформацією поштового відстеження лист вручено адресату.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин , суд розглядає справу за відсутності такого учасника.
Суд вважає, що справу можливо слухати у відсутності представника позивача та відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 22.10.2021 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено договір кредиту та страхування №А03.00113.008847299. Згідно з кредитним договором відповідач отримав кредит в розмірі 120000 грн. зі сплатою 15 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Відповідно до ч. 2 статті ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно з кредитним договором, що підтверджується меморіальними ордерами. Проте, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором.
Відтак, у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 06.06.2023 року на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно з даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої по день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.
Відповідач у встановлений строк зобов'язання за кредитним договором не виконав.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи довідки розрахунку заборгованості у відповідача станом на 26.07.2023 року виникла заборгованість у сумі 209732,32 грн., що складається з 119087,51 грн. простроченого боргу; 24197,14 грн. прострочених процентів; 66447,67 грн. простроченої плати за обслуговування кредиту.
Згідно із частинами першою - третьої, п'ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/оспорювана.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цього Закону. Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
З урахуванням наведеного, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між АТ «Ідея Банк» та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, пункти кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, а відтак частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, а саме: нарахована сума простроченої плати за обслуговування кредиту у розмірі 66447,67 грн. не підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ «Ідея банк» та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 143284,65 грн.
Згідно ст.ст.525, 526, 530ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства у встановлений строк.
Судом встановлено, що відповідач прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих процентів, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов'язань, в судове засідання не з'явився та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача. Тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2149,27 грн. (143284,65/209732,32*3145,99=2149,27).
Керуючись ст.ст. 258,259, 263 -265, 351-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова,11, код ЄДРПОУ 19390819) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова,11, код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 143284,65 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова,11, код ЄДРПОУ 19390819) судовий збір у розмірі 2149,27 грн.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки безпосередньодо Львівського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є. Радченко