Справа №461/1619/24
Провадження №3/461/844/24
20 березня 2024 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мироненко Л.Д., при секретарі судового засідання Курилюк А.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ;
за ч.1 ст.183-1 КУпАП,-
ОСОБА_1 не сплатив аліменти на утримання його дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , яка здійснює утримання їх спільної доньки самостійно, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, та станом на 26.09.2023 року, згідно розрахунку заборгованості, становить 98407 грн.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування повістки за адресою його зареєстрованого місця проживання. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Статтями 251,280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Так, ч. 1 ст.183-1 КУпАП передбачено відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Об'єктом правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП, виступають суспільні відносини у сфері забезпечення і дотримання прав дитини та інших передбачених законом суб'єктів на матеріальне утримання з боку осіб, які в силу нормативних приписів зобов'язані таке утримання надавати.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 відповідають складу адміністративного правопорушення та правильно кваліфіковані за ч. 1ст. 183-1 КУпАП, а його вина підтверджується даними, які містяться в:
-протоколі про адміністративне правопорушення № 25754525/4 від 15 лютого 2024 року, в якому міститься фабула вчиненого правопорушення;
-розрахунку заборгованості по аліментах, від 26 вересня 2023 року, з якого вбачається, що заборгованість боржника складає 94807 грн.;
-постанові про відкриття виконавчого провадження №49114572 від 29.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_2
-виконавчому листі Залізничного районного суду м. Львова від 13.06.2014 року № 462/1710/14-ц про збільшення розміру аліментів, стягнення боргу та пені.
Отже судом встановлено, що ОСОБА_1 свідомо нехтуючи своїми обов'язками, ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання його доньки.
При накладенні адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та не вбачає обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього. Тому, суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 статті 183-1КУпАП у виді виконання суспільно корисних робіт, ближче до мінімальної межі.
Окрім цього, у відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути 605,60 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст.33,40-1,183-1,268,283,284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», ЗУ «Про виконавче провадження», суд-
ОСОБА_1 визнати виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1ст.183-1КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Л.Д. Мироненко