Справа №758/15852/23
21 березня 2024 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі головуючого судді Мироненко Л.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Львів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича про визнання виконавчого надпису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Позовні вимоги.
Позивач звернулась до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 28.07.2017 року між нею та АТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір № 206.220.72538. Свої зобов'язання за кредитом вона виконувала, однак незважаючи на це, відповідач звернувся до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.
16.05.2019 року за заявою АТ «Ідея Банк» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 206.220.72538 в розмірі 90560,91 грн.
Позивач вважає, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вказує, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис на підставі переліку документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитних договорах, який не був чинний.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що між нею та АТ «Ідея Банк» існує спір щодо розміру заборгованості, а тому виконавчий напис вчинено нотаріусом із порушенням вимог закону «Про нотаріат».
Рух справи в суді.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27.12.2023 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича про визнання виконавчого надпису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню було скеровано до Галицького районного суду м. Львова для розгляду за підсудністю.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 01.02.2024 року позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановленому законом порядку учасники справи були сповіщені судом про відкриття провадження по справі та призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, копія ухвали суду про відкриття провадження надсилалась сторонам та іншим учасникам справи, а відповідачу разом з копією позовної заяви з додатками.
Позиція сторін по справі.
05.03.2024 року засобами поштового зв'язку на адресу суду надійшов відзив представника АТ «Ідея Банк», згідно якого представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, шо АТ «Ідея Банк» не є належним відповідачем по справі, оскільки 25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» було укладено договір факторингу, згідно якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 206.220.72538 перейшло до ТОВ «ФК Сонаті». Крім того, представник АТ «Ідея Банк» зазначив, що станом на день вчинення виконавчого напису позивачем не було вчинено жодних дій щодо оскарження суми заборгованості в судовому чи позасудовому порядку, що в тому числі свідчить про безспірність заборгованості. Вказала, що вчинений виконавчий напис нотаріуса є законним та вчинений на підставі належних документів.
Відповіді на відзив від позивача та пояснення від третіх осіб на позов до суду не надходили.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідних клопотань до суду не надходило.
З огляду на викладене, суд, відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі доказами.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 28.07.2017 року між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір № 206.220.72538.
16.05.2019 року за заявою АТ «Ідея Банк» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. було вчинено виконавчий напис № 2743 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 206.220.72538 в розмірі 90560,91 грн., зокрема: 47188,93 грн. - строковий борг; 6337,82 грн. - прострочені проценти; 881,32 - строкові проценти; 3364,41 грн. - строкова плата за обслуговування кредиту, 16678, 99 грн. - пеня; 1900 -плата за вчинення виконавчого напису.
Крім того, судом встановлено, що 25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» було укладено договір факторингу №25/07, згідно якого сторони домовились, що клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта, за плату та на умовах визначених цим договором.
Згідно з додатком № 1 до договору факторингу №25/07 від 25.07.2023 року право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06/220/72538 від 28.07.2017 року перейшло до ТОВ «ФК «Сонаті».
Мотиви прийняття рішення судом.
Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 3 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).
У п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 512, 513 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не бере ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є йото стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, судом встановлено, що належним відповідачем по справі про визнання виконавчого напису № 2743 від 16.05.2019 року таким, що не підлягає виконанню, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» ((код ЄДРПОУ 43518172, адреса: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 8, кв. 127), оскільки на момент звернення позивача із вказаним позовом до суду вже відбулось відступлення права вимоги згідно з вищевказаним договором.
Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивач пред'явив даний позов до неналежного відповідача: Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819).
Відповідно до положень статті 51 ЦК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Однак, клопотання про залучення належного відповідача позивачем подано не було.
Вказані вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року в справі № 289/2110/21 (провадження № 61-5136св22).
При цьому, суд бере до уваги, що установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).
Враховуючи, що зазначені висновки суду є обов'язковими до застосування судом (ст.263 ЦПК України), суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів, крім іншого, приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таким чином, встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з цих підстав, а тому не надає оцінку іншим доводам позовної заяви, які стосуються розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 268 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича про визнання виконавчого надпису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Мироненко Л.Д.