Єдиний унікальний номер №943/374/24
Провадження №3/943/273/2024
21 березня 2024 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., за участю секретаря судового засідання Дутки С.І., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого трактористом у ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», який проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
12 лютого 2024 року о 18 год. 10 хв. на вул. Замкова, 12 у смт Олесько Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітке мовлення), а від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини в скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення не заперечив та просив суд розстрочити йому виконання постанови суду в частині стягнення штрафу в розмірі 17000,00 грн. строком на два місяці зі сплатою штрафу рівними частинами, оскільки не має можливості сплатити вказані кошти відразу одномоментно, про що також подав до суду письмову заяву від 21.03.2024.
Заслухавши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №666896 від 12.02.2024, яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом із ознаками алкогольного сп'яніння та подальшу його відмову від проходження такого огляду в медичному закладі під відеозапис на відеокамеру. Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні даного адміністративного правопорушення доводиться письмовим направленням поліцейського ОСОБА_2 від 12.02.2024 до КНП Буська ЦРЛ для визначення стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 .
Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення також доводиться долученими до протоколу матеріалами відеофіксації правопорушення (диск CD-R), де в нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, проти чого він не заперечував, а від проходження відповідного огляду відмовився, що не заперечувалося ОСОБА_1 у судовому засіданні.
Також вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення доводиться неоспореною ним постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1427525 від 12.02.2024, якою підтверджено те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом), за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 3400 грн.
Відтак, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є повністю доведеною та підтверджена належними і достовірними доказами, а тому його слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням технічних засобів відеозапису.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення є щире розкаяння винного, а обставин, які обтяжують його відповідальність судом не встановлено.
Таким чином, ураховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, наявність однієї обставини, що пом'якшує відповідальність та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом із тим, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 про розстрочку йому виконання постанови суду в частині стягнення штрафу в розмірі 17000,00 грн. строком на два місяці зі сплатою штрафу рівними частинами, оскільки не має можливості сплатити вказані кошти відразу одномоментно, підлягає до задоволення, виходячи із такого.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення (ст. 299 КУпАП).
Статтею 301 КУпАП передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
В силу вимог ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300 1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
Згідно частини першої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлене правопорушником клопотання слід задовольнити, розстрочивши ОСОБА_1 виконання даної постанови суду про накладення на нього адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 17 000,00 грн. на строк два місяці зі сплатою штрафу рівними частинами по 8500 грн. щомісячно.
Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 33, 34, 35, 40-1, 130, 245, 266, 279, 280, 283, 284, 288, 299, 301, 304, 307 КУпАП, суддя:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови Буського районного суду Львівської області від 21 березня 2024 року в справі №943/374/24 (провадження №3/943/273/2024) про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 17 000,00 грн. на строк два місяці зі сплатою штрафу рівними частинами по 8500 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) щомісячно.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя І. Б. Кос