Справа № 438/2167/23
Провадження 2/438/111/2024
іменем України
21 березня 2024 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області у складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г.,
за участю секретаря Дівчур В.М., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 17741-10/2022 від 19 жовтня 2022 року у розмірі 29 159 року, з яких: 8100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 059 грн. - сума заборгованості за відсоткам.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19 жовтня 2022р. між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №17741-10/2022. 29.06.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №29062023, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29062023 від 29.06.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29 159 грн., з яких: 8100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 059 грн. - сума заборгованості за відсоткам. Відповідач неналежним чином не виконував свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого перед позивачем у нього існує заборгованість в сумі 29 159 грн., через що вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою судді Бориславського міського суду Львівської області від 08.01.2024 року провадження по справі відкрите, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача ОСОБА_1 27.02.2024 року надійшов відзив на позов в якому останній вказав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи Договір позики було утворено у порядку, визначеному ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою, який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Він не укладав договори позики, які долучає представник позивача в якості копій до позовної заяви. Також зазначив, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч.3 ст.509 та ч.1,2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. При ухваленні рішення просить зменшити розмір відсотків щонайменше до розміру заборгованості за кредитом. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору, що позбавляє відповідача та суд можливості встановити та перевірити обставини, які підлягають доказуванню у справі, а саме те, що позивач дійсно набув права вимоги за кредитним договором. Матеріали справи не містять жодного доказу перерахування йому суми позики. Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити в задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача.
Від позивача - ТОВ « ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» надійшла 11.03.2024 через систему «Електронний суд» відповідь на відзив, в якому позивач зазначив, що договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений сторонами у письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатору, без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено. Також позивач зазначив, що при укладенні договору, відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначеним договором. Нарахування відсотків здійснювалось у відповідності до п.п.4.3 Договору. Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань. Договори факторингу, укладені між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладені у відповідності до вимог чинного законодавства. Просять суд позовні вимог задовольнити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19 жовтня 2022р. між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №17741-10/2022. Відповідно до умов якого, відповідач отримав 19.10.2022 року від ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» кредит в розмірі 8100 грн., строком на 25 днів, тобто до 12.11.2022 року. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,50 % на добу. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави (а.с.4-7).
29.06.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №29062023, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги (а.с.8-11).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29062023 від 29.06.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29 159 грн., з яких: 8100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 059 грн. - сума заборгованості за відсоткам (а.с.12).
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №17741-10/2022 в розмірі 29 159 грн.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.
У відповідності до умов кожного з укладених кредитних договорів, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при укладенні кредитного договору. При цьому ідентифікація позичальника здійснюється через банка-емітента, яким видано картку.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно вимог частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
В силу частину 1 статті 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №17741-10/2022 від 19.10.2022р.був укладений в електронній формі.
Тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 цього ж закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Як встановлено судом, договір №№17741-10/2022 було укладено дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано ОСОБА_1 накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
За умовами вказаного договору відповідач ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 8100 грн. шляхом їх перерахування 19.10.2022 року о 14:00:10 на карту № НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з сервісу онлайн платежів від 04.03.2024 року, наданим позивачем до відповіді на відзив.
Відповідно до статей 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Також, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно частини 1 статті 1077, частини 1 статті 1078, частини 1 статті 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (стаття 514, частина 1 статті 1084 ЦК України).
Суд, на підставі наданих сторонами та оцінених у відповідності із вимогами статті 89 ЦПК України в їх сукупності та взаємозв'язку доказів, встановивши фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін, та надавши їм належну правову оцінку, дійшов висновку про те, що належними та допустимими доказами у справі підтверджені факти укладання кредитного договору між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 у передбаченій законом формі, виконання кредитором умов договору щодо надання позичальнику кредитних коштів, та невиконання останнім зобов'язань з повернення цих коштів разом із нарахованими відповідно до умов договорів процентами за користування, що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на користь позивача, до якого за договорами факторингу як до фактору перейшли права кредиторів за вказаними договорами.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості від ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», має місце той факт, за яким відповідач ОСОБА_1 не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_1 про ненадання позивачем доказів на підтвердження факту укладення 19.10.2022 кредитного договору №17741-10/2022 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 . Матеріалами справи встановлено, що кредитний договір №17741-10/2022 укладено шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Цей договір було укладено дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано ОСОБА_1 накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, вказаний судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, аналізуючи в сукупності встановлені судом обставини та досліджені у справі докази, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №17741-10/2022 в сумі 29 159 грн.
Також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2684 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст.6, 15, 16, 205, 207, 256, 257, 261, 512, 514, 516, 525, 611, 612, 623-629, 1048-1050, 1055, 1077, 1078, 1082, 1084 ЦК України, ст.ст.3,1,12 ЗУ «Про електронну комерцію», суд,-
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, р/р IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») - заборгованість за кредитним договором №17741-10/2022 в сумі 29 159 грн., з яких: 8100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 059 грн. - сума заборгованості за відсотками., а також судовий збір в сумі 2684 грн., а всього 31 843 (тридцять одна тисяча вісімсот сорок три) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення складено 21.03.2024 року.
Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ