ЄУН: 336/2418/24
Провадження №: 1-кс/336/348/2024
21 березня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя в залі суду клопотання
слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082080000041 від 06.01.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, не маючий на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
за участі сторін кримінального провадження, з боку обвинувачення: прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 з боку захисту: захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_5 , -
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з наступних підстав.
Так, 01.03.2024 приблизно о 14 годині 01 хвилин ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, перебуваючи на першому поверсі шостого під'їзду буд. АДРЕСА_3 , зустрівся із ОСОБА_7 , якому було доручено проведення оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, якому за грошову винагороду від ОСОБА_7 , у розмірі 500 гривень, ОСОБА_5 збув шляхом передачі із рук в руки два полімерні зіп-пакети у яких перебувала речовина рослинного походження, яка згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-24/4312-НЗПРАП від 06.03.2024 являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого складає 0,815г та 0,836г в перерахунку на висушену речовину, загальною масою 1,651г котру у подальшому ОСОБА_7 видав співробітникам поліції.
Своїми умисними діями, котрі виразились у незаконному придбанні та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) передбачений ч.2 ст. 307 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи особою яка раніше вчинила злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, на шлях виправлення не став та вчинив злочин при наступних обставинах:
Так, при невстановлених обставинах ОСОБА_5 , маючи умисел на придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс з метою збуту, придбав речовину рослинного походження, яка згідно з висновком судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-24/5311-НЗПРАП від 20.03.2024 являється особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - канабіс, яку став незаконно зберігати при собі, з метою подальшого збуту.
19.03.2024 приблизно о 15 годині 44 хвилин ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, перебуваючи біля шостого під'їзду буд. АДРЕСА_3 , зустрівся із ОСОБА_7 , якому було доручено проведення оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, якому за грошову винагороду від ОСОБА_7 , у розмірі 500 гривень, ОСОБА_5 збув шляхом передачі із рук в руки два полімерні зіп-пакети у яких перебувала речовина рослинного походження, яка згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-24/5311-НЗПРАП від 20.03.2024 являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого складає 0,890г та 0,899г в перерахунку на висушену речовину, загальною масою 1,789г котру у подальшому ОСОБА_7 видав співробітникам поліції.
Своїми умисними діями, котрі виразились у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого повторно, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) передбачений ч.2 ст. 307 КК України.
19.03.2024 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєні вказаного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, вказуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину. Щодо ризиків прокурор посилався на той факт, що підозрюваний хоча і силу ст. 89 КК України раніше не судимий, однак неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, на шлях виправлення і перевиховання не став та знову скоїв злочин. ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду та вчините інше кримінальне правопорушення, оскільки офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню. Отже на думку прокурора наявні ризики передбачені п. п. 1,2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання, вказуючи, що відсутні підставі для обрання найбільш суворого запобіжного заходу та можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. ОСОБА_5 посилався на те, що є інвалідом другою групи, отже не може знаходитись в умовах слідчого ізолятора, а також має постійний дохід так як отримує пенсію.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання, із доданими матеріалами кримінального провадження у копіях, вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частина 1 ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» встановлює, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність і нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків (наприклад, законний арешт особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення) і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно зі ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що, як неодноразово підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст 176 цього Кодексу. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкцією ч. 2 ст. 307 КК України визначено покарання за вчинення зазначеного кримінального правопорушення у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Слідчим суддею встановлено, що 06.01.2024 року відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення внесено за №12024082080000041 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 307 КК України. 01.03.2024 року та 19.03.2024 року додано ще три епізоди за ч. 2 ст. 307 КК України. Досудове розслідування здійснюється ВП №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області
20.03.2024 року під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочину), передбачених ч.2 ст.307 КК України, що підтверджено копією повідомлення (а.с. 62-63)
На переконання слідчого судді, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України в достатньому ступені підтверджена наступними доказами: протоколами видачі грошових коштів від 01.03.2024 та 19.03.2024; протоколами огляду від 01.03.2024 та 19.03.2024 в ході яких ОСОБА_7 було видано речовину рослинного походження; постановами про визнання речових доказів від 01.03.2024 та 19.03.2024; висновками судово-хімічних експертиз від 06.03.2024 та 19.03.2024; протоколами допитів свідків від 01.03.2024; протоколами допитів свідків від 19.03.2024; протоколом проведення обшуку за адресою АДРЕСА_2 від 19.03.2024; протоколом проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 від 19.03.2024.
При цьому, вагомість доказів, які є достатньою підставою для обґрунтованої підозри особи у вчиненні злочину та обрання їй запобіжного заходу, навіть і найбільш суворого, не може бути та не повинна бути такою ж переконливою, як для здійснення судом висновку про винуватість особи у скоєнні злочину.
Прокурором в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено наявність ризиків, передбачених п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Їх наявність об'єктивно підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Також, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім обставин, зазначених у ст.177 цього Кодексу, серед іншого, враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Так, злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 згідно зі ст.12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний, який раніше притягувався за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, останній раз в 2021, на шлях виправлення і перевиховання не став та знову скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України. Підозрюваний не має постійної роботи, постійного джерела доходу, у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки.
З пояснень ОСОБА_5 в судовому засіданні убачається, що немає у нього розуміння протиправності дій і його каяття цим нівелюється, визнання вини не свідчить про припинення кримінальної поведінки та відповідного кримінального мислення.
Всі ці обставини свідчать на користь суттєвості та вагомості ризиків, про які вказав прокурор.
Стороною захисту не подано суду доказів отримання постійного доходу підозрюваним та наявності в нього хвороб, які б унеможливлювали його знаходження в умовах слідчого ізолятору.
Враховуючи наведене, на переконання слідчого судді, наявні достатні підстави вважати, що, знаходячись на волі, усвідомлюючи суворість можливого покарання, ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування (суду), та вчинити інші кримінальні правопорушення, що безумовно є ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які визнаються підтвердженими під час розгляду клопотання, як і ризик відповідно до п. 4 вказаної норми, щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Суддя приходить до висновку про те, що обрання запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, застави, домашнього арешту неможливе, враховуючи встановлені судом характеристики особи.
Осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків не встановлено, що унеможливлює застосування запобіжного заходу й у вигляді особистої поруки.
Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Більш того, підстав та умов для застосування жодного іншого запобіжного заходу для дійсного забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПУ України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слід визначити, що на підозрюваного у разі внесення застави покладаються наступні обов'язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, та до суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Запоріжжя Запорізької області, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, слід визначити два місяці з моменту внесення застави.
Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. 177, 178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 205-206, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 17 травня 2024 року включно.
Визначити строк дії ухвали - до 17.05.2024 включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заставу у розмірі (20 двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, рахунок отримувача, Банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача (IBAN) UA378201720355249002000001205
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі протягом строку її дії.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, та до суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Запоріжжя Запорізької області, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1