Справа № 333/1422/24
Провадження № 2/333/2327/24
19 березня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Кулик В.Б.,
за участю секретаря судового засіданні Пантюх Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шевченко Катерини Олександрівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
15.02.2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шевченко К.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначив, що з 02.03.1985 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому відділом РАЦС міськвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 500, шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. Від цього шлюбу сторони мають спільного сина, який на даний час вже досяг повноліття. Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що спільне життя між сторонами поступово погіршувалося, стосунки з відповідачем розладились, зникло взаєморозумінні і взаємоповага, стали частими сварки. Кожен зі сторін має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, тривалий час кожен з подружжя має свої інтереси та різні погляди на життя, втрачено всі фізичні і духовні зв'язки. Подружжя взагалі не спілкується між собою, а також із спільними друзями. На даний час позивач та відповідач проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні стосунки припинені повністю. Відновлення сімейних стосунків і збереження шлюбу, на думку позивача, неможливе. Оскільки позивач не спілкується з відповідачем і не має ніяких контактів, відповідач не виявляє бажання зустрічатися та подавати спільну заяву до відділу РАЦС, особисто або через довірену особу на розірвання шлюбу в органах РАЦСу відповідач не з'являється, то вирішення питання щодо розірвання шлюбу можливо лише в судовому порядку. Спір про розділ майна на даний час відсутній.
Ухвалою від 15.02.2024 року суддею відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, свої інтереси в суді довірив представляти адвокату Шевченко К.О., яка надала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, надала заяву, в якій просить суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Зважаючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у суду матеріалів, яких достатньо для ухвалення рішення.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02.03.19985 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюб серія НОМЕР_1 , виданим відділом РАЦС міськвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 500 (а.с. 16).
Від цього шлюбу сторони мають спільного сина, який на даний час вже досяг повноліття.
На момент подачі позовної заяви сторони припинили подружні стосунки, спільного господарства не ведуть, проживають окремо.
Згідно зі ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Встановлено, що позивач та відповідач наполягають на розірванні шлюбу.
Згідно зі ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З'ясовано, що немає згоди позивача та відповідача на продовження шлюбу, тобто не має їх вільної і повної згоди на шлюб.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя за відсутності їх згоди на продовження шлюбу.
З урахуванням зазначеного, суд, приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шевченко К.О. про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, яких за твердженням позивача не має.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивач не просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати під час подачі позову до суду, то розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судом не проводиться.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 268 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 24, 105, 112 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шевченко Катерини Олександрівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 02 березня 1985 року відділом РАЦС міськвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 500.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення складено і підписано суддею 19 березня 2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик