Справа № 308/2722/24
04 березня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Головного управління ДПС у Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обіймає посаду директора ТОВ «Ексіма Лімітед» (код ЄДРПОУ 43563995), за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
З протоколу № 10/07-16-07-01 про адміністративне правопорушення від 08.01.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Ексіма Лімітед» (код ЄДРПОУ 43563995), допустила порушення ведення податкового обліку в частині завищення податку на прибуток на загальну суму 110 582 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 декларації) на суму 7335 грн., несвоєчасного погашення суми податкового боргу (податкового зобов'язання з податку на прибуток, зазначеного платником податку в поданих ним податкових деклараціях на загальну суму 130 883 грн., та несвоєчасного погашення суми податкового боргу (податкового зобов'язання) з акцизного податку, зазначеного платником податку в поданих ним податкових деклараціях на загальну суму 1 159 518 грн., (акт перевірки від 08.01.2024 № 54/07-16-07-01/43563995), у результаті порушила п. 14.1.36, п. 14.1.27 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 57.1 ст. 57, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст.187, абз. г) п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України,
Об'єктом правопорушень, передбачених зазначеною статтею є суспільні відносини в сфері оподаткування.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: відсутність податкового обліку; порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю вини яку формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП можуть бути керівники та інші посадови особи підприємств, установ, організацій (заступники керівників з фінансово-економічних питань, головні бухгалтери тощо).
Як убачається з матеріалів справи, підставою для запровадження щодо ОСОБА_1 протоколу № 10/07-16-07-01 про адміністративне правопорушення від 08.01.2024 слугував акт документальної планової перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 08.01.2024 № 54/07-16-07-01/43563995 щодо ТОВ «Ексіма Лімітед».
Згідно з цим актом ТОВ «Ексіма Лімітед», директором якого є ОСОБА_1 , перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 12.03.2020 по 30.09.2023 встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховуються до укладу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) за вересень 2023 року на суму 7335 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.
Таким чином, на момент розгляду справи в частині завищення податку на прибуток на загальну суму 110 582 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 декларації) на суму 7335 грн. сплив передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, який слід обчислювати з дня вчинення даного правопорушення, яке не є триваючим.
Разом з тим, як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення, директору ТОВ «Ексіма Лімітед» ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона вчинила правопорушення, а саме: несвоєчасне погашення суми податкового боргу (податкового зобов'язання з податку на прибуток, зазначеного платником податку в поданих ним податкових деклараціях на загальну суму 130 883 грн., та несвоєчасне погашення суми податкового боргу (податкового зобов'язання) з акцизного податку, зазначеного платником податку в поданих ним податкових деклараціях на загальну суму 1 159 518 грн.
При цьому, з вказаного протоколу про адміністративне правопорушення не надається можливим встановити, які саме дії були вчинені ОСОБА_1 , на підставі яких було встановлено ведення нею податкового обліку з порушенням встановленого порядку, коли саме та в який спосіб були вчинені незаконні дії.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають викладатись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Неконкретність обвинувачення не дозволяє особі, яка притягається до адміністративної відповідальності організувати ефективний захист своїх інтересів, а суду перевірити обґрунтованість висунутого обвинувачення у вчиненні правопорушення.
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно з приписами ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєв проти Росії та Карелін проти Росії» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, приходжу до висновку, що діяння, яке ставиться у вину ОСОБА_1 , а саме: несвоєчасне погашення суми податкового боргу (податкового зобов'язання з податку на прибуток, зазначеного платником податку в поданих ним податкових деклараціях на загальну суму 130 883 грн., та несвоєчасне погашення суми податкового боргу (податкового зобов'язання) з акцизного податку, зазначеного платником податку в поданих ним податкових деклараціях на загальну суму 1 159 518 грн., виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, якою передбачено відповідальність за порушення порядку ведення податкового обліку, матеріалами справи не доведене, її вина не підтверджена.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у зазначеній вище частині підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 38, 247 ч. 1 п. п. 1, 7, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у частині завищення податку на прибуток на загальну суму 110 582 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 декларації) на суму 7335 грн. - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у частині несвоєчасного погашення суми податкового боргу (податкового зобов'язання з податку на прибуток, зазначеного платником податку в поданих ним податкових деклараціях на загальну суму 130 883 грн., та несвоєчасного погашення суми податкового боргу (податкового зобов'язання) з акцизного податку, зазначеного платником податку в поданих ним податкових деклараціях на загальну суму 1 159 518 грн. - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу в її діях правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Дергачова