Справа № 301/306/24
3/301/186/24
"20" березня 2024 р. суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Гичка О.Б.,
за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №488539 від 21 січня 2024 року, 21 січня 2024 року о 09 год. 25 хв. в с. Загаття по вул. Миру Хустського району Закарпатської області ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Форд Конект» державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_2 вину у скоєнні інкримінованого йому правопорушення заперечив. Суду пояснив, що 21 січня 2024 р. приблизно до 19 години 35 хв. був зупинений працівниками поліції і на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер погодився. Після продуття в прилад Драгер, працівник поліції не повідомив йому результат огляду, після чого запропонував проїхати до лікарні на медичний огляд, в лікарню їхати відмовився, з тих підстав, що продув у прилад Драгер та не вживав алкогольні напої, знаходився у тверезому стані.
Свідок ОСОБА_3 в суді показала, що бачила, як працівники поліції запропонували ОСОБА_2 продути в прилад Драгер, після продуття ним в прилад, відразу запропонували проїхати до медичного закладу без оголошення результатів огляду.
Свідок ОСОБА_4 в суді показала, що є дружиною ОСОБА_2 та знаходилася в машині при складанні даного протоколу, бачила, як працівники поліції пропонували пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», як її чоловік продув у даний прилад, в лікарню їхати відмовився.
Інспектор СРПП ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Томаш В.В. для участі в розгляді справи, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення. З переглянутого відеозапису встановлено, що ОСОБА_2 запропоновано продути в прилад Драгер, встановлено як ОСОБА_2 продуває в даний прилад, потім відеозапис переривається, відсутні відомості про результат проходження огляду приладом Драгер, на слідуючих відеозаписах видно, як працівник поліції пропонує ОСОБА_2 проїхати в лікарню, на що останній відмовився.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , суд дійшов висновків.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, що закріплено у статті 251 КУпАП.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 6 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09листопада 2015 року №1452/735, передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 7 розділу 1 даної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з пунктом 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Пунктами 4, 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026 установлено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відео реєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Отже, з дослідженого відеозапису, який міститься в матеріалах справи встановлено, що він є неповним, складається з декількох частин та не відображає повної картини щодо фіксації події вчиненого адміністративного правопорушення. Стверджувати, що даний запис об'єктивно зафіксував всі події неможливо.
Приймаючи до уваги принцип «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований і у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України", доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви», судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Згідно з ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
За змістом постанови від 08.07.2020 року у справі 463/1352/16-а Верховний Суд також звертає увагу на те, що в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, судом встановлено, що інспектором не надано належних та беззаперечних доказів відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння 21 січня 2024 року, ОСОБА_2 заперечено факт керування ним транспортним засобом в стані сп'яніння, а також відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а інспектором ця обставина не доведена належними доказами. Відсутність вказаних доказів унеможливлює встановлення складу адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Оскільки в матеріалах справи відсутні достатні та беззаперечні докази складу адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_2 , тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 Кодексу про адміністративні правопорушення України закрити за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає чинності після закінчення строку подання скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іршавський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя Іршавського
районного суду : О. Б. Гичка