21 березня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Садгірського районного суду м.Чернівці від 13 березня 2024 року у кримінальному провадженні №12023262020004149 від 24.10.2023 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 4 ст. 185 КК України, -
Короткий зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 13 березня 2024 року задоволено клопотання прокурора та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів з одночасним визначенням розміру застави, що становить 53 680 гривень.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначено до 11 травня 2024 року.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану ухвалу обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити запобіжний захід на домашній арешт або особисте зобов'язання.
Свої доводи мотивує тим, що 07 березня 2024 року відбулося судове засідання, про яке він не був завчасно повідомлений, оскільки повістка надійшла йому поштою лише 08 березня 2024 року.
Також зауважує, що при виконанні ухвали про привід у судове засідання поліцейські не перевіряли, чи проживає він за адресою реєстрації у с.Шипинці, а надали суду неправдиву інформацію щодо його відсутності за місцем проживання.
Вказує, що за час перебування поза межами слідчого ізолятора не вчинив жодного правопорушення, не мав наміру переховуватись чи перешкоджати здійсненню кримінального провадження, а тому прокурор у судовому засіданні посилався на недоведені ризики.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
Мотивуючи оскаржувану ухвалу, суд зазначив, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а зважаючи на характер вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченого ОСОБА_5 , застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить в повній мірі виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та не дасть змоги запобігти наявним ризикам.
ЄУНСС: 726/3094/23 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_7
Провадження №11-кп/822/158/24 Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .
Мотиви Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав зміст ухвали та вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, витребувані із суду першої інстанції у порядку ст.4221 КПК України, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно ч.4 ст.4221 КПК України, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на те, що ні апелянт, ні інші учасники кримінального провадження не заявляли клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, колегія суддів, керуючись вищевказаною нормою, розглядає апеляційну скаргу обвинуваченого без участі сторін кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги слідчим суддею належно дотримані.
На розгляді Садгірського районного суду м.Чернівці перебуває кримінальне провадження №12023262020004149 від 24.10.2023 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 4 ст. 185 КК України.
20 грудня 2023 року ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м.Чернівці щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14 лютого 2024 року, після чого його було звільнено з-під варти у зв'язку із закінченням строку дії ухвали.
28 грудня 2023 року прокурором було затверджено обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні та скеровано до Садгірського районного суду м.Чернівці.
У подальшому ОСОБА_5 не з'являвся у судові засідання, які були призначені на 16 лютого та 04 березня 2024 року, у зв'язку з чим судом було винесено ухвалу про привід обвинуваченого.
13 березня 2024 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, за результатами розгляду якого і було постановлено оскаржувану ухвалу.
Всупереч доводам апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновком районного суду про те, що прокурором у клопотанні про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно обвинувального акта, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, санкція якої передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 суд належним чином врахував дані про особу обвинуваченого, який є раніше неодноразово судимим, в тому числі - і за ст.185 КК України, обвинувачується у вчиненні тяжкого, умисного, корисливого злочину в умовах правового режиму воєнного стану, під час непогашеної судимості, офіційно не працює.
Окрім цього, з матеріалів клопотання прокурора вбачається, що на розгляді Першотравневого районного суду м.Чернівці перебуває інший обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 за ч.4 ст.185, ч.2 ст.125, ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
Враховуючи наведене, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У своїй апеляційній скарзі обвинувачений посилається на те, що не мав наміру переховуватися від суду, а не з'явився у судове засідання 07 березня 2024 року, оскільки не був повідомлений про дату і час.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що обвинувачений неодноразово ухилявся від явки у судові засідання (16 лютого та 04 березня 2024 року), будучи належним чином повідомленим, у зв'язку з чим і було постановлено ухвалу про привід.
Обставини, на які посилається обвинувачений в апеляційній скарзі, не нівелюють доведених ризиків та не можуть бути достатніми стримуючими факторами у співвідношенні з тяжкістю та характером інкримінованого ОСОБА_5 злочину та іншими даними про його особу.
Крім цього, для забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків, районним судом визначено заставу у розмірі, який достатньою мірою забезпечить його належну процесуальну поведінку у разі внесення.
Апеляційний суд також наголошує, що частина 2 ст. 4221 КПК України передбачає вичерпний перелік документів, які можуть бути витребувані суддею-доповідачем з суду першої інстанції у разі необхідності перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків.
Відтак, під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали колегія суддів обмежена у можливості досліджувати матеріали кримінального провадження у обсязі, більшому, аніж встановлений статтею 4221 КПК України.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст.370 КПК України, а істотних порушень норм КПК, які могли б бути підставою для скасування ухвали, у ході апеляційного розгляду не встановлено та обвинуваченим не наведено.
Керуючись ст.ст. 176- 178, 331, 404, 405, 407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу Садгірського районного суду м.Чернівці від 13 березня 2024 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий [підпис] ОСОБА_1
Судді [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ ОСОБА_1
(посада) ОСОБА_8 , підпис) (ПІБ)
21.03.2024 року
(дата засвідчення копії)