527/3441/22
1-кп/532/14/2024
12 березня 2024 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, -
Встановив:
На виконання ухвали Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.10.2023 року про призначення комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи 23.02.2024 року до суду від ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» надійшов висновок судово-психіатричного експерта від 16.01.2024 №46 відносно ОСОБА_4 .
В судовому засіданні захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , заявив клопотання про призначення повторної судової психологічної експертизи. Зазначив, що висновок судово-психіатричного експерта № 46 від 16.01.2024 року є сфабрикованим, не відповідає фактичним обставинам справи, протирічить доказам зібраним як в ході досудового розслідування, так і в період судового розгляду справи. Висновок про афектогенний стан взяті виключно із допитів свідків та обвинуваченого ОСОБА_4 , експертом було проігноровано медичну документацію, індивідуальні психологічні особливості обвинуваченого.
Прохав з метою справедливого, повного та всебічного судового розгляду для усунення всіх розбіжностей та викривлень призначити у справі повторну судово-психологічну експертизу, проведення експертизи доручити фахівцям Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, надати дозвіл на відвідання судовим експертом обвинуваченого ОСОБА_4 в приміщенні ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)». На вирішення експертів прохав поставити такі питання:
1. Чи схильний ОСОБА_4 до раптових проявів агресії, жорстокості чи насильства? Якщо так, то чим це обумовлено?
2. Чи страждає (страждав) обвинувачений ОСОБА_4 на які-небудь психічні захворювання? Якщо так, то якими саме, в чому вони виражаються?
3. Чи може ОСОБА_4 на даний час повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними?
4. Чи перебував обвинувачений ОСОБА_4 в момент вчинення злочину в стані неосудності внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки?
5. Чи міг ОСОБА_4 в момент вчинення інкримінованого йому злочину в повній мірі усвідомлювати характер своїх дій та керувати ними?
6. Чи може ОСОБА_4 предстати перед судом за вчинене ним кримінальне правопорушення?
7. Чи потребує ОСОБА_4 застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру?
8. Які індивідуально-психологічні особливості має обвинувачений ОСОБА_4 , що зумовили характер його протиправних дій (підвищена агресивність, жорстокість, етичні орієнтації, соціальні установки, мотиваційна сфера тощо?)
9. Яка психологічна характеристика ОСОБА_4 .?
10. Чи перебував ОСОБА_4 на момент скоєння інкримінованого кримінального правопорушення в емоційному стані, що суттєво вливав на його свідомість та поведінку? Якщо так, то в якому саме?
11. Чи перебував ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованого кримінального правопорушення в стані емоційного збудження або емоційного напруження, що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?
12. Чи знаходився ОСОБА_4 в момент скоєння кримінального правопорушення в стані афекту? Якщо так, то чим це може бути викликано?
13. Чи може експерт психолог визначати стан сп'яніння за показанням свідків?
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника, адвоката ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 . Зазначив, що стороною захисту не використано право допиту експертів для з'ясування чи було порушена процедура проведення судово-психіатричної експертизи. Будь-яких нових доказів в судовому засіданні не здобуто. Жодних підстав визнавати висновок судово-психіатричного експерта від 16.01.2024 №46 недопустимим немає.
Представник потерпілого, адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 заперечив. Зазначив, що вказане клопотання є передчасним, оскільки не було проведено допит експертів, що підготували висновок судово-психіатричної експертизи. Крім цього, надання відповіді на частину питань, вказаних захисником не належить до повноважень експерта-психолога.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Відповідно до п.1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.98 згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.
Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений, або має неконкретний характер.
Суд підкреслює, що статтею 332 КПК України передбачено саме право, а не обов'язок суду призначати під час судового розгляду проведення експертизи, тобто належить до дискреційних повноважень суду.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що з приводу неповноти чи неясності висновку судово-психіатричного експерта № 46 допит експертів не проводився, в судовому засіданні не встановлено, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо, суд не вбачає підстав для призначення повторної судової психологічної експертизи, а тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 101, 242, 332, 350 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Постановив:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про призначення повторної судової психологічної експертизи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 18 березня 2024 року.
Суддя