Справа № 404/10219/23
Номер провадження 1-кс/404/704/24
14 березня 2024 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представник власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 розглянувши в залі Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42023122010000247, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 199 КК України,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з вище вказаним клопотанням, відповідно до якого просила:
скасувати арешт накладений ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.12.2023 року на грошові кошти, в сумі 26 500 доларів США та повернути грошові кошти ОСОБА_6 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.12.2023 року накладено арешт на:
мобільний телефон Redmi Note 5 в чохлі чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з переду білого кольору, з заду рожевого кольору, з сім-карткою НОМЕР_3 в технічно-справному стані (в спеціальному пакеті №PSP4104324, який скріплений підписами понятих);
- грошові кошти номіналом по 100 доларів в кількості 265 купюр з номерами: PB 75458896 I, PL 10277462 G, ML 71619663 D, ML 71619655 D, PJ 67392554 A, , PJ 67392556 A, ML 71619662 D, ML 71619644 D, PJ 67392558 A, PJ 67392548 A, ML 71619667 D, ML 71619661 D, ML 71619642 D, PJ 67392559 A, PJ 67392551 A, PJ 67392550 A, PJ 67392584 A, PJ 67392591 A, ML 71619660 D, ML 71619666 D, PK 29338943 E, PK 29338945 E, ML 71619668 D, PL 10277950 G, PL 10277959 G, PL 10277949 G, PL 10277955 G, PL 10277971 G, PL 10277972 G, PL 10277956 G, PB 53385833 G, PB 80945420 H, PB 80945424 H, ML 71619646 D, ML 71619649 D, ML 71619654 D, PJ 67392597 A, PE 53784104 B, PB 53385824 G, PK 41035930 D, PL 10277841 G, PE 53784292 B, PJ 67392596 A, PL 10277458 G, PK 29338942 E, PK 29338944 E, ML 71619669 D, PL 10277951 G, PL 10277960 G, PK 29338941 E, PL 10277460 G, PL 10277459 G, PJ 67392541 A, PE 53784110 B, PL 10277844 G, PL 10277845 G, PB 75458897 I, PB 75458898 I, PB 75458899 I, PB 10277843 G, PE 53784299 B, PL 10277983 G, PL 10277984 G, PL 10277838 G, PL 10277840 G, PL 10277842 G, PE 53784137 B, PL 10277981 G, PL 10277837 G, PL 10277839 G, PL 10277948 G, PJ 67392549 A, PJ 67392586 A, PJ 67392590 A, ML 71619658 D, ML 71619665 D, PL 10277946 G, PL 10277853 G, PL 10277966 G, PL 10277975 G, PJ 67392547 A, PJ 67392587 A, PJ 67392588 A, ML 71619655 D, ML 71619664 D, PL 10277945 G, PL 10277952 G, PL 10277961 G, PL 10277974 G, PL 10277976 G, PF 75977359 E, PB 61107815 G, PF 75973151 E, ML 71619645 D, ML 71619647 D, ML 71619653 D, PJ 67392540 A, PE 53784276 B, PL 10277461 G, PB 53385832 G, PI 85294677 A, PI 85294664 A, ML 67783047 C, ML 67783052 C, ML 67783053 C, PI 85294665 A, PI 85294674 A, PE 16118904 D, PI 85294666 A, ML 67783051 C, ML 67783013 C, ML 67783037 C, ML 67783043 C, ML 67783044 C, ML 67783049 C, PE 16118906 D, PE 16118905 D, ML 67783045 C, ML 67783038 C, ML 67783048 C, ML 67783050 C, PI 85294675 A, PI 85294673 A, PI 85294676 A, PE 16118907 D, PI 85294672 A, PB 25964715 H, ML 67783042 C, ML 67783041 C, PB 25964527 H, PB 25964529 H, PE 16118908 D, ML 67783024 C, ML 67783023 C, ML 67783022 C, ML 67783021 C, ML 67783031 C, PI 85294671 A, PB 25964528 H, PB 25964520 H, ML 67783035 C, ML 67783032 C, ML 67783036 C, ML 67783039 C, ML 67783040 C, ML 67783016 C, ML 67783026 C, ML 67783025 C, ML 67783027 C, ML 67783028 C, PB 53385821 G, PF 75973148 E, PB 61107921 G, PB 61107922 G, ML 67783012 C, ML 67783046 C, PB 53385819 G, PF 75977363 E, ML 67783014 C, PB 61107882 G, ML 67783015 C, PB 61107814 G, PF 75977363 E, PB 53385818 G, PB 61107919 G, PB 61107821 G, PF 75973152 E, PB 61107820 G, PF 75977360 E, PK 41035931 D, PB 57978564 B, PB 57978565 B, PB 57978566 B, PB 57978567 B, PB 25964701 H, PB 25964716 H, PB 25964704 H, PB 25964703 H, PB 25964705 H, PB 25964706 H, ML 67783029 C, ML 67783018 C, ML 67783017 C, ML 67783019 C, ML 67783020 C, PB 53385820 G, PF 75973147 E, PB 61107976 G, PB 61107920 G, ML 67783030 C, PB 25964521 H, PB 25964522 H, PD 07912321 C, PL 10277896 G, PL 10277884 G, PL 10277883 G, PL 10277882 G, PL 10277881 G, PL 10277880 G, PL 10277871 G, PD 07912319 C, PD 07912328 C, PD 07912327 C, PD 07912336 C, PD 07912335 C, PD 07912337 C, PD 07912329 C, PD 07912330 C, PD 07912331 C, PD 07912332 C, PD 07912334 C, PD 07912326 C, PD 07912310 C, PD 07912309 C, PD 07912325 C, PD 07912324 C, PD 07912308 C, PD 07912333 C, PD 07912318 C, PD 07912315 C, PD 07912317 C, PL 10277890 G, PL 10277872 G, PD 07912316 C, PL 10277879 G, PL 10277876 G, PD 07912314 C, PL 10277875 G, PL 10277877 G, PL 10277878 G, PL 10277868 G, PL 10277866 G, PE 33990115 B, PL 10277865 G, PL 10277864 G, PE 33990113 B, PE 33990114 B, PE 33990118 B, PL 10277863 G, PL 10277862 G, PD 07912313 C, PD 07912320 C, PD 07912323 C, PD 07912312 C, PD 07912311 C, PB 25964713 H, PB 25964708 H, PB 25964714 H, PB 25964709 H, PB 25964707 H, PB 25964712 H, PL 10277869 G, PL 10277870 G, PL 10277867 G, PL 10277885 G, PL 10277888 G, PL 10277889 G, PL 10277894 G, PL 10277893 G, PL 10277892 G, PD 07912322 C, PL 10277891 G, PB 25964702 H, PB 57978563 B, PE 33990112 B. Загальна сума становить 26500 доларів США (в спеціальному пакеті №PSP4104325, який скріплений підписами понятих).
Грошові кошти в сумі 38 000 грн було повернуто ухвалою слідчого судді та 17.01.2024 року повернуто мобільний телефон ОСОБА_6 .
Вважає, що прокурор вийшов за межі своїх повноважень, вилучивши грошові кошти, за місцем проживання ОСОБА_6 , так як ці гроші не мають відношення до розслідування даного кримінального провадження, ОСОБА_6 не є фігурантом провадження.
Власник майна та її представник адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримали, вказали на наявність підстав для його задоволення.
Власник майна вказала, що грошові кошти не мають відношення до розслідування даного кримінального провадження, отримані нею від сестри на зберігання, яка наразі проживає на тимчасово окупованій території.
Представник власника майна звертала увагу слідчого судді на те, що наразі сину ОСОБА_6 - ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, санкція якої не передбачає міру покарання, у вигляді конфіскації майна. Відтак, відпала необхідність у подальшому утриманні описаного в прохальній частині клопотання майна.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вказуючи на відсутність підстав для його задоволення. Вказав, що дійсно ОСОБА_7 , наразі пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, однак слідство триває, ще не всі висновки експертів отримані, відтак підозра є не кінцевою.
Вказав, що описані в прохальній частині клопотання грошові кошти визнані речовими доказами, наразі існує підозра, що вони набуті кримінально протиправним шляхом, відтак можуть підлягати спеціальній конфіскації.
Ухвала слідчого судді про накладення арешту від 14.12.2023 року була предметом дослідження колегії суддів Кропивницького апеляційного суду та залишена без змін.
Встановлено, що у провадженні Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №№42023122010000247 від 21.07.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 199 КК України.
08.12.2023 року було проведено обшук квартири АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_7 , а фактичними володільцями є ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 від 27.11.2023 року під час якого виявлено та вилучено майно описане в прохальній частині клопотання, яке постановою прокурора визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.12.2023 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на грошові кошти описані в прохальній частині клопотання.
Крім того, під час розгляду даного клопотання прокурором було зазначено, що ухвала слідчого судді про накладення арешту від 14.12.2023 року була предметом дослідження колегії суддів Кропивницького апеляційного суду та залишена без змін.
В зв'язку з чим, слідчим суддею було досліджено рішення Кропивницького апеляційного суду від 21.12.2023 року. Так, по тексту ухвали зазначено:
«…В той же час, власником майна не надано будь-яких доказів на підтвердження походження отриманих коштів, а лише посилається на належність цих коштів її сестрі, отриманих від продажу побутової техніки на окупованій території та отриманих в результаті накопичень від пенсії покійного батька, які призначаються їй з сестрою. В той же час, ОСОБА_7 не могла зазначити чітку суму та джерела походження коштів. Згідно матеріалів НСРД наявна інформація, що ОСОБА_7 передавав грошові кошти ОСОБА_6 на зберігання…
…Доводи апеляційної скарги не доводять необхідності скасування арешту на майно, оскільки слідчий суддя при застосуванні заборони, користування, розпорядження майном визначив обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе не лише до зменшення ринкової вартості, а й до можливого викрадення, пошкодження та знищення майна здобутого незаконним шляхом, яке може підлягати спеціальній конфіскації…»
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з вищезазначених положень кримінального процесуального кодексу України, обов'язок доведення перед слідчим суддею, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба або арешт майна накладено необґрунтовано під час розгляду клопотання слідчим суддею про скасування арешту майна, покладається саме на суб'єкта звернення - підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Обов'язок доказування перед слідчим суддею наявності підстав скасування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на сторону, яка звертається з клопотанням, у зв'язку з чим він повинен обґрунтувати подане клопотання, однак заявником ні по тексту клопотання, ні під час його розгляду не доведено, що арешт накладено необґрунтовано або у подальшому його застосуванні відпала потреба.
У клопотанні про скасування арешту та в судовому засіданні адвокат вказував, що арешт майна накладено необґрунтовано, наразі відпала потреба у подальшому утриманні органом досудового розслідування вказаних грошей, зважаючи на те, що ОСОБА_7 пред'явлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, санкція якої не передбачає покарання у вигляді конфіскації майна. Прокурор під час розгляду клопотання вказав, що підозра не кінцеве, експертизи тривають. Крім того, зазначав, що наразі слідством перевіряється версія того, що грошові кошти вилучені у ОСОБА_6 здобуті злочинним шляхом її сином. Якщо версія слідства підтвердиться, то грошові кошти підлягають спеціальній конфіскації.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 96-2 ККУ визначено випадки застосування спеціальної конфіскації.
Зокрема, частиною першою цієї статті встановлено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених ККУ, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною ККУ, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 ККУ.
Водночас, на переконання слідчого судді, обставини, про які зазначив адвокат, обґрунтовуючи своє клопотання, є обставинами, які перевіряються і підлягають доказуванню під час здійснення кримінального провадження. Слідчий суддя не вправі надавати оцінку таким обставинам під час розгляду клопотання, поданого в порядку ст.174 КПК України.
Так, досліджуючи питання обґрунтованості накладення арешту на грошові кошти у кримінальному провадженні №42023122010000247, слід зазначити, що слідчий суддя, виконуючи обов'язки, передбачені ст.ст. 2, 9, 92 КПК України перевіряє обставини, що мають значення, здійснюючи досудове розслідування кримінального провадження, тому вважаю, що у слідчого судді були підстави для накладення арешту на вказані грошові кошти. Тобто, арешт накладено обґрунтовано.
Таким чином, будь-яких відомостей або об'єктивних даних про те, що арешт накладено необґрунтовано, слідчому судді не надано, натомість, як зазначено вище, під час досудового розслідування здійснюється перевірка обставин, які мають суттєве значення для кримінального провадження.
Посилання адвоката, що ОСОБА_8 повідомлення про підозру не вручено, в даному кримінальному провадженні має статус свідка, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні на теперішній час не завершено, з тверджень органу досудового розслідування необхідність в подальшому збереженні арешту даного майна не відпала, а тому зняття арешту з майна, вказаного у клопотанні, може негативно вплинути на хід досудового розслідування, призвести до втрати доказів, отже в збереженні арешту зазначеного майна є нагальна потреба, а тому на даний час слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України на майно, накладене ухвалою слідчого судді. Тим паче, під час накладення арешту на вказані грошові кошти в іноземній валюті було встановлено, що в матеріалах НСРД наявна інформація, що ОСОБА_7 передавав грошові кошти ОСОБА_6 на зберігання.
Відтак, вказане свідчить, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси осіб, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження, знищення, перетворення, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі викладеного, у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42023122010000247, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 199 КК України необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 173, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42023122010000247, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 199 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1