Справа № 194/1970/23
Номер провадження № 2/194/174/24
20 березня 2024 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Аносової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» Столітній М.М. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 29 липня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою ІТС укладено електронний договір №4541675 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого, сума кредиту 11900,00 грн., шляхом переказу коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 (ТОВ «ФК «Вей фор пей»), строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту 28 серпня 2021 року, з процентною ставкою 1,90 % в день. 03 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №03-05/2022 і останній став новим кредитором та отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Про відступлення прав вимоги відповідачу було повідомлено на його електронну пошту. Умови кредитного договору відповідачем не виконувались внаслідок чого станом на 18 грудня 2023 року утворилась заборгованість на суму 36472,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11900,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 24572,00 грн. Крім того, позивачем за період з грудня 2021 року по червень 2023 року нараховано 3% річних у розмірі 2251,27 грн. та інфляційні втрати в розмірі 11561,62 грн. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 36472,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 11561,62 грн., 3% річних у розмірі 2251,27 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але в матеріалах справи є її письмова заява в якій просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.
Відповідач надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглядати справу без її участі.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 29 липня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір №4541675 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого, останній тримав позику у розмірі 11900,00 грн., строком на 30 днів, шляхом переказу коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.1.1 укладеного Договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в Особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного договору клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету.
Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору (п.1.4 Договору)
Пунктом 1.5.1 Договору визначено, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови застосування зниженої процентної ставки; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація Договору за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулась вто пролонгації, відповідно до п.4.3 Договору.
Розділом 4 укладеного Договору визначено порядок продовження строку користування кредитом, вто пролонгації.
Відповідно до п. 4.3.1 Договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2.2 - 4.2.4 Договору. Тобто, в даному випадку кожен день вто пролонгації є новою датою повернення кредиту.
Відповідно до п. 4.3.2 Договору споживач дає згоду на авто пролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених, п. 4.3.1 Договору.
Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Вей фор пей» від 11 травня 2022 року ТОВ «Авентус Україна» 29 липня 2021 року зарахувало на карту НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 11900,00 грн.
03 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №03-05/2022.
З витягу з Реєстру боржників від 03 травня 2022 року вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №4541675 від 29 липня 2021 року становить 36472,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11900,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 24572,00 грн.
Відповідно до інформації за укладеним договором (розрахунком заборгованості) за кредитним договором №4541675 від 29 липня 2021 року, позичальник ОСОБА_1 , станом на 17 квітня 2023 року розмір заборгованості становить 36472,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11900,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 24572,00 грн.
До розрахунку заборгованості позивачем окремо надано розрахунок заборгованості по комісії, 3% річних та інфляції, з якого вбачається, що за період з грудня 2021 року по червень 2023 року нараховано 3% річних у розмірі 2251,27 грн. та інфляційні втрати в розмірі 11561,62 грн.
10 липня 2023 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім М.М. укладено договір № 10/07-2023 про надання правової допомоги.
Відповідно до Звіту про надання правової допомоги згідно договору № 10/07-2023 від 10 липня 2023 року, розмір гонорару за надання клієнту адвокатом правової допомоги по справі ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановлено та погоджено у фіксованому розмірі, що становить 10000,00 грн.
Відповідно рахунку на оплату по замовленню № 1670/18/12 від 18 грудня 2023 року за договором № 10/07-2023 від 10 липня 2023 року чітко прописано вартість послуг по справі ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка була встановлена та погоджена у фіксованому розмірі, що становить 10000,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №2174 від 19 грудня 2023 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перерахувало ОСОБА_2 згідно рахунку на оплату по замовленню № 1670/18/12 від 18 грудня 2023 року 10000,00 грн.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1ст.512ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Отже, відповідач умови кредитного договору № №4541675 від 29 липня 2021 рокусвоєчасно і в повному обсязі не виконував, кредит не сплачував. Таким чином відповідачем були порушені вимоги ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, умов Договору і виникла заборгованість, загальна сума якої складає 36472,00 грн.
Встановлено, що 29 липня 2021 року зарахувано на карту № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 11900,00 грн., що підтверджує факт укладення кредитного договору.
Водночас, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з ухваленням рішення про стягнення боргу зобов'язання відповідачів сплатити заборгованість не припинилось та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання. Отже, кредитор має право на отримання сум, передбачених у статті 625 ЦК України, за увесь час прострочення. При цьому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає в кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення й обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за укладеним кредитним договором на час звернення з позовною заявою, відповідно зобов'язання відповідача сплатити борг не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання, тому кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу.
З розрахунку заборгованості 3% річних та інфляції вбачається, що 3% річних та інфляція нараховані за період з грудня 2021 року по червень 2023 року.
Отже, позивачем було нараховано 3% річних на суму заборгованості 36472,00 грн. за період з 27 листопада 2021 року по 18 грудня 2023 року включно у розмірі 2251,27 грн., та нараховано інфляційні витрати на суму заборгованості 36472,00 грн. за період з грудня 2021 року по червень 2023 року включно у розмірі 11561,62 грн.
Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, та він діє по теперішній час.
Отже, 3% річних необхідно нараховувати з 27 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року і його розмір складатиме 267,00 грн. (36472,00 грн. х 3% : 365дн. х 89дн.)
Інфляційні втрати необхідно нараховувати з 01 грудня 2021 рокуроку по 23 лютого 2022 року із застосуванням індексу інфляції 1,04366631% ((100.8/100) х (100.6/100) х (101.3/100) х (101.6/100) та складають 1568,30 грн. (38040,30 грн. х (1,04366631% / 100%) - 36472,00 грн.).
Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.
В Звіті про надання правової допомоги згідно договору № 10/07-2023 від 10 липня 2023 року, розмір гонорару за надання клієнту адвокатом правової допомоги по справі ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановлено та погоджено у фіксованому розмірі, що становить 10000,00 грн.
В рахунку на оплату по замовленню № 1670/18/12 від 18 грудня 2023 року за договором № 10/07-2023 від 10 липня 2023 року чітко прописано вартість послуг по справі ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка була встановлена та погоджена у фіксованому розмірі, що становить 10000,00 грн., та яка була сплачена 18 грудня 2023 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на рахунок адвоката Столітнього М.М.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такая правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 по справі № 596/2305/18.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № №4541675 від 29 липня 2021 рокув розмірі 36472,00 грн. (яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11900,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 24572,00 грн.); інфляційні втрати у розмірі 1568,30 грн.; 3% річних у розмірі 267,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до задоволеної частини позовних вимог стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1635,75 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 49, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄРДПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ вул. Загородня буд.15 офіс 118/2) заборгованість за кредитним договором № №4541675 від 29 липня 2021 рокув розмірі 36472,00 грн. (яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11900,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 24572,00 грн.); інфляційні втрати у розмірі 1568,30 грн.; 3% річних у розмірі 267,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄРДПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ вул. Загородня буд.15 офіс 118/2) судовий збір у сумі 1635,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄРДПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ вул. Загородня буд.15 офіс 118/2) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 20 березня 2024 року.
Головуючий суддя: В.О. Корягін