Справа № 276/167/24
Провадження по справі №2/276/126/24
20 березня 2024 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Бобра Д.О.,
за участю
секретаря судового засідання Свиридок А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-Агро» про стягнення заборгованості по орендній платі, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він є власником земельної ділянки кадастровий номер 1821184000:09:003:0261, яка знаходиться на території Рижанської сільської ради (Хорошівського району) Житомирського району Житомирської області на підставі договору дарування від 20 вересня 2021 року. Попереднім власником земельної ділянки - ОСОБА_2 та ТОВ «ТВК-Агро» було укладено договір оренди землі №184 від 18 грудня 2015 року на строк до 01 серпня 2025 року. Відповідач користується належною йому земельною ділянкою, проте орендну плату за 2021-2023 роки не сплачував, а тому до стягнення належить орендна плата з урахуванням індексації за 2021 рік, що становить - 1766,04 грн., за 2022 рік - 2235,86 грн., за 2023 рік - 2349,53 грн. Окрім того, п. 14 Договору передбачено стягнення пені у розмірі 2% несплаченої суми за кожен день прострочення. Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 24599,82 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором оренди земельної ділянки в розмірі 24599,82 гривень та судові витрати.
Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 31.01.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Поштове відправлення, яке направлялося рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця знаходження відповідача, копію ухвали від 31.01.2024 року та копію позовної заяви з додатками відповідачу вручено 08.02.2024 року.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, що свідчить про відсутність заперечень проти позову.
Згідно частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.
Судом встановлено, що 18 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ТВК-Агро» було укладено договір оренди землі №184, за умовами якого відповідачу передано в користування земельну ділянку з кадастровим номером 1821184000:09:003:0261, яка знаходиться на території Рижанської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.сп. 16-19).
Згідно п. 9 договору оренди землі оренда плата вноситься щорічно у розмірі 7% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в гривні в рік, в тому числі 1048 грн. по її собівартості, але не вище державних закупівельних цін рослинницькою продукцією, яка вирощується орендарем. Номенклатура, кількість та вартість продукції, яка поставляється орендарем орендодавцю в рахунок орендної плати, зазначається в строки поставки по окремі угоді, що щорічно до початку чергового року укладається між орендодавцем і орендарем і є додатком до цього договору.
Згідно п. 10 договору розмір обчислення розміру за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.
Орендна плата вноситься у грошовій формі один раз у рік до 20 числа останнього у звітному році місяці (п.11 договору).
Окрім того, п. 14 договору передбачено стягнення пені у розмірі 2% несплаченої суми за кожен день прострочення.
Позивач на підставі договору дарування від 20.09.2021, укладеного з ОСОБА_2 , набув у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1821184000:09:003:0261, яка знаходиться на території Рижанської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, про що 20.09.2021 внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.сп. 11-15).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість по орендній платі з урахуванням індексації за 2021 рік становить - 1766,04 грн., за 2022 рік - 2235,86 грн., за 2023 рік - 2349,53 грн. Пеня на борг по орендній платі за 2022 рік у розмірі 2235,86 грн. за 365 днів за період з 30 січня 2023 року по 30 січня 2024 року становить 16321,78 грн., а пеня за 2023 рік за період з 20 грудня 2023 по 30 січня 2024 року становить 1926,61 грн.(а.сп. 7). Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 24599,82 грн.
3 січня 2024 року позивач направив відповідачу вимогу-повідомлення про необхідність сплати йому заборгованості із орендної плати та відсутність наміру орендаря продовжувати строк дії договору оренди на новий строк. Зазначена вимога була отримана відповідачем 10 січня 2024 року, проте залишилась без відповіді, а сума боргу на момент звернення до суду не сплачена.
Частина 1 статті 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Правова позиція Верховного суду з даного приводу викладена в постанові від 25.04.2018 року по справі № 378/556/16-ц, в якій зазначено, що системний аналіз зазначених положень законодавства та порядок врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема положень ЦК України, дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору. У зобов'язанні з виплати орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою позивач є кредитором, відповідач є боржником. З огляду на це в частині виконання цього зобов'язання саме відповідач був зобов'язаний довести його належне виконання, вчинене вчасно та у повному обсязі. Доказів цього суду не надано, такі обставини не встановлено. В оцінці поведінки цієї сторони Верховним Судом має бути враховано, взявши до уваги, що таке зобов'язання є грошовим, що боржник не використав альтернативний спосіб виконання свого зобов'язання шляхом внесення суми боргу в депозит нотаріуса, що мало ним бути застосовано за правилами статті 537 ЦК України.
Проте, відповідач, в порушення свого обов'язку, встановленого статтею 81 ЦПК України, жодних доказів на підтвердження належного виконання свого обов'язку по сплаті орендної плати до суду не надав, заперечень щодо розрахунку заборгованості та нарахованої пені за її несвоєчасну сплату або контррозрахунку також не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою ТОВ «ТВК-Агро» орендної плати по договору №184 від 18.12.2005, у відповідача виник обов'язок перед позивачем по сплаті боргу за оренду земельної ділянки за період 2021-2023 років з урахуванням індексації та пені за несвоєчасну сплату орендної плати на загальну суму 24599,82 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями ст.133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до договору про надання правової допомоги від 26 січня 2024 року, укладеного між позивачем та адвокатським бюро «Могильницької», акту наданих послуг адвокатом від 29.01.2024, рахунком на оплату №26/01 від 26.01.2024 та платіжної інструкції №2PL806387 від 29.01.2024 позивачем понесено витрати на правову допомогу, що складаються із підготовки позовної заяви до суду, у розмірі 4000 грн., які відповідають критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.
Оскільки, позовні вимоги задоволено повністю, тому судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1211 гривень 20 копійок та витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 76-79, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 6, 14, 526, 628, 629, 651 ЦК України, ст.ст. 2, 13, 15, 21, 22, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-Агро» про стягнення заборгованості по орендній платі задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість по договору оренди землі №184 від 18 грудня 2015 року в сумі 24599 (двадцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 82 копійки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-Агро» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК-Агро», місце знаходження: с. Рижани, вул. Заводська, 1, Житомирського району Житомирської області, ЄДРПОУ: 35622584.
Суддя Д.О. Бобер