Справа № 307/98/24
Провадження №1-кс/307/160/24
про обрання запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
15 березня 2024 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 , прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12023071160000736 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с-ща. Тересва Тячівського району Закарпатської області та мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Слідчий СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 15 березня 2024 року звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий ОСОБА_3 посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 03 вересня 2023 року
ОСОБА_5 за попередньою змовою та у групі з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, під час дії воєнного стану, який постановлено ввести в Україні указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (з подальшим продовженням Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, брав участь в організації незаконного переправлення громадян України: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 ; ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_4 , через державний кордон України з Румунією.
Так, цього ж дня, близько 23 години 30 хвилин, реалізовуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, спрямований на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, попередньо доставивши вказаних громадян до власного помешкання, а саме за адресою АДРЕСА_1 , тим самим, сприявши вказаним особам наданням засобів, спільно з ОСОБА_8 , провів даних громадян через тильний вхід дворогосподарства по стежці яка безпосередньо примикає до будинку, а саме до металевого паркану « ІНФОРМАЦІЯ_5 », яка знаходиться неподалік 258 прикордонного знаку на відстані близько 50 метрів та відвів до місця перетину державного кордону України, та піднявши частину лінії інженерних прикордонних споруд з паркану « ІНФОРМАЦІЯ_5 », наддав змогу останнім пролізти під нею до державного кордону України, тим самим усунувши перешкоди, однак при спробі перетину вони були виявлені працівниками прикордонного наряду « ІНФОРМАЦІЯ_6 », відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 », відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_8 », НОМЕР_1 прикордонного загону та в подальшому були затримані.
Враховуючи викладене, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, сприянню їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб щодо кількох осіб та з корисливих мотивів.
26.09.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, який відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна. Вказане повідомлення про підозру отримано ОСОБА_5 особисто 26.09.2023 року.
Вина підозрюваного ОСОБА_5 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 04.09.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 04.09.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2023 за участі свідка ОСОБА_12 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2023 за участі свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 06.09.2023; протоколом відео перегляду від 14.09.2023; протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками; повідомленням про підозру ОСОБА_5 .
Під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів вини ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Крім того в подальшому було подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , яке він особисто отримав, що підтверджується його підписом.
Однак, беручи до уваги те, що особа неодноразово притягалася до кримінальної відповідальності, з метою уникнення притягнення до покарання, на судове засідання не з'явився. У зв'язку з чим було постановлено ухвалу про надання дозволу на затримання з метою приводу для обрання відносно нього запобіжного заходу.
Ураховуючи наведене, а аткож те, що ОСОБА_5 особисто отримавши повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу, одразу після їх отримання ухилився від органів досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також ухилився від явки до суду, щодо розгляду вказаного клопотання, свідчить про те, що і він у подальшому може ухилитись від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи викладене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 18.10.2023 року виділено матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_5 та зареєстровано в ЄРДР за № 12023071160000736 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Так під час обшуку в АДРЕСА_5 виявлено ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , притягувався до кримінальної відповідальності, а саме востаннє вироком Тячівського районного суду від 09 липня 2019 року, у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та на основі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений з іспитовим терміном строком на 2 роки. Однак вже після притягнення до кримінальної відповідальності на шлях виправлення не став та продовжує скоювати кримінальні правопорушення.
Крім того на даний час він не працює, не має стійких міцних соціальних зв'язків за місцем свого проживання та обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна, що може схилити останнього вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду.
Ризик незаконного впливу ОСОБА_5 обґрунтовується тим, що крім того не доведено вину всіх інших співучасників вчинення даного кримінального правопорушення на яких підозрюваний ОСОБА_5 може вплинути з метою викривити факти та події викладені в даному кримінальному провадженні.
Ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов'язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України.
Ризик того, що ОСОБА_5 , може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність, обґрунтовується тим, що він судимий за вчинення тяжких злочинів.
Окрім того просить суд врахувати обставини визначені у ст.178 КПК України, а саме, вагомість наявних доказів; тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ; відсутність нарікань на похилий вік та стан здоров'я; відсутність міцних соціальних зв'язків; відсутнє постійне місця роботи та навчання.
Крім цього, просив під час розгляду клопотання врахувати діючий на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України.
Відтак, зазначені у ч.1 ст.194 КПК України обставини є доведеними, а тому є достатні підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти настанню наведених ризиків.
Беручи до уваги викладене, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Під час розгляду вказаного клопотання прокурор Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 в обґрунтування доводів клопотання посилався на викладені у ньому обставини.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 заперечили щодо задоволення вказаного клопотання та просили обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту із електронним засобом контролю, посилаючись на те, що ризики, зазначені у клопотанні не обґрунтовані.
Дослідивши обставини клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 з таких підстав.
Частиною 2 ст.29 Конституції України, передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.
Згідно ст. 194 цього Кодексу під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;
наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стаття 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
25 вересня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за № 12023071160000593 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
26 вересня 2023 року ОСОБА_5 отримано повідомлення про підозру особисто. Крім того, відносно ОСОБА_5 подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке підозрюваний отримав про що свідчить його підпис. Однак на розгляд даного клопотання підозрюваний не прибув у зв'язку із чим було постановлено ухвалу про затримання ОСОБА_5 з метою приводу для обрання запобіжного заходу. (а.с. 52-54, 55, 58 - 62)
Із постанови про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного в розшук від 18 жовтня 2023 року та витягу із ЄРДР видно, що прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5 виділено матеріали досудового розслідування та 18.10.2023 року зареєстровано в ЄРДР за № 12023071160000736 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.(а.с.6, 17-18)
Із протоколів допиту свідків та протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 впізнали ОСОБА_5 , як особу, яка їх проводила від будинку АДРЕСА_1 до кордону та називала себе ОСОБА_14 (а.с 19-24, 25 - 30, 34-36, 38-40, 42-46, 47-49).
Згідно ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 березня 2024 року надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_5 , власником якої є ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , з метою встановлення місцезнаходження розшукуваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 63 - 67)
Згідно протоколу обшуку від 15 березня 2024 року ОСОБА_5 виявлений у шафі спальної кімнати (а.с.68-73).
Відповідно до ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2024 року залишено без розгляду клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заоду у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні , внесеному до ЄРДР за № 12023071160000593.
Ураховуючи наведене, а також з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 під час досудового розслідування даного кримінального провадження, є підстави застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шестидесяти днів.
Слід зазначити, що відсутні підстави для обрання іншого більш м"якшого запобіжного заходу, зазначеного зокрема захисником підозрюваного, оскільки запобіжний захід у виглдяі домашнього арешту не буде спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , зважаючи на те, що ОСОБА_5 ухилявся від досудового розслідування у зв"язку із чим перебував у розшуку.
Крім цього слід взяти до уваги те, що із пояснень ОСОБА_5 під час розгляду клопотання вижно, що в будинку батьків він не проживав, оскільки там проводиться ремонт, зазначив, що із співмешканкою винаймав житло у м. Тячів, по сусідству із квартирою, де його було розшукано. Однак, конкретної адреси вказати не зміг, проживав там не тривалий час, власників у яких винаймали житло також не вказав, до цього часу винаймав житло в смт. Тересва, адреси такого також назвати не зміг. Наведене свідчить про відсутність у ОСОБА_5 постійного житла.
Даних, що свідчать про наявність у ОСОБА_5 будь-яких захворювань, що перешкоджають триманню його під вартою, відсутні.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 , яка буде достатнім для запобіганню ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, підстави для застави відсутні.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на неї обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у випадку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на нього обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну; - утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню в межах строку досудового розслідування до 22 квітня 2024 року включно.
Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,
Задовольнити клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на строк по 22 квітня 2024 року включно.
Одночасно визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент протягом дії ухвали на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408 Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача МФО 820172 рахунок отримувача UA 198201720355209001000018501, призначення платежу - застава.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Вказані обов'язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк по 22 квітня 2024 року включно.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику та прокурору.
Ухвала підлягає негайному виконанню та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 20 березня 2024 року о 15 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1