Справа № 727/502/24
Провадження № 2/727/499/24
(повне)
14 березня 2024 року м.Чернівці Шевченківський районний суд міста Чернівці у складі:
головуючої судді - Бойко М.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання - Васківчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Борденюк Ольга Василівна, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди ,
Представник позивача - адвокат Борденюк О.В. через підсистему « Електронний суд» звернулася до суду з позовом, в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій, в обгрунтування якого зазначила наступне.
04.07.2023 року, близько 19 год.19 хв., за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 умисно пошкодила автомобіль Renault Fluense, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , шляхом нанесення ударів ногою по передній правій дверці цього автомобіля, заподіявши йому механічні пошкодження. Відповідно до відповіді ГУНП в Чернівецькій області Чернівецького районного управління поліції звернення ОСОБА_1 щодо пошкодження його автомобіля ОСОБА_2 , зареєстровано в ІП "Єдиний облік" ІПНП підрозділу поліції за №19729 від 04.07.2023 року та відносно ОСОБА_2 складено адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП ( ВАВ №140081).
Вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 7840 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Борденюк Ольга Василівна, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди було залишено без руху.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі .
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву, в якій просила справу розглянути в її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно, про поважні причини неявки суд не повідомила та у встановлений судом строк на адресу суду клопотань про розгляд справи в загальному провадженні та відзиву на позовну заяву не надала.
За таких обставин та на підставі ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи. Крім того, суд вважає можливим, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Чернівецькій області із заявою про притягнення до відповідальності особи, яка 04.07.2023 року по провул. Б.Хмельницького пошкодила його транспортний засіб, а саме: передні пасажирські двері, внаслідок чого йому завданоматеріальних збитків.( а с.7)
Відповідно до відповіді начальника ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області Синжеряна А. відносно ОСОБА_2 складено адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП ( ВАВ 140881).( а.с.8)
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 140881 від 17.07.2023, ОСОБА_2 04 липня 2023 року, близько 19 год. 19 хв., перебуваючи у громадському місці, на вулиці, за адресою: провул. Б. Хмельницького, буд. 3А м. Чернівці умисно пошкодила автомобіль, який належить ОСОБА_1 своїми діями порушивши громадський порядок і спокій громадян. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП ( а.с.9)
Відповідно до постанови Шевченівського районного суду м. Чернівці від 23.11.2023 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення . Разом з тим, у цій постанові встановлено, що дії ОСОБА_2 за ознаками ст. 173 КУпАП кваліфіковано правильно, оскільки вона, умисно пошкодила автомобіль, що належить ОСОБА_1 ( а.с.13)
Таким чином, факт протиправних дій відповідачки і пошкодження майна ОСОБА_1 підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.11.2023 року, яка набрала законної сили 05.12.2023 року. Вказані обставини відповідачкою не спростовані.
Відповідно до розрахунку-фактури № СФ-000125 від 07.07.2023 року ОСОБА_1 на р/ р ФОП ОСОБА_3 сплачено кошти за автомобіль Renault Fluense, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме : технічну мийку у розмірі 290 грн.; розборку/зборку правої передньої дверки у розмірі 600 грн.; підготовку до фарбування та фарбування передньої правої дверки у розмірі 6 460 грн; підбір фарби у розмірі 490 грн., тобто у загальному розмірі 7 840,00 грн. ( а.с.16)
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відшкодування шкоди, яка заподіяна адміністративним правопорушенням може здійснюватися в таких формах: 1) накладення обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду (ст. 40 КпАП); 2) повернення майна володільцеві (ст. 265 КпАП); 3) добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди (п. 2 ч. 1 ст. 34 КпАП); 4) у порядку цивільного судочинства (ч. 3 ст. 40 КпАП).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 Постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Отже, причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.
При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв'язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З урахуванням викладеного та наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідачки і завданою шкодою, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Борденюк Ольга Василівна, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з ОСОБА_2 також необхідно стягнути 1211, 20 грн. судового збору, який сплачено позивачем за подання позову до суду .
Враховуючи викладене та керуючись статтями 15, 22, 326, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статтями 2, 10, 49, 76-81, 89,141,264-265,274,279,280,284,35 4ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Борденюк Ольга Василівна, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 7840, 00 гривень, а також судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення складене 19.03.2024 року.
Суддя М.Є. Бойко